Характеристика основних похідних фінансових інструментів

ТЕМА 5: РИНОК ПОХІДНИХ ЦІННИХ ПАПЕРІВ(ПЦП) (2 години)

Особливості функціонування ринку ПЦП.

Характеристика основних похідних фінансових інструментів.

«5.1.»

Похідні цінні папери (ПЦП) – цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших ресурсів (фінансових, товарних).

Їх також називають деривативами від нгл.. derivative – похідний, оскільки їх вартість є похідною від вартості базових інструментів, покладених в основу угоди.

Основні функції ПЦП:

Критеріями віднесення фінансового інструменту до групи похідних є:

- залежність його ціни безпосередньо або опосередковано від ціни або характеристики базового активу;

- стандартизація умов виконання зобов’язань за фінансовим інструментом;

- наявність сукупності документів, які мають один базовий актив, однаковий термін обігу і термін виконання зобов’язань;

- відповідність обсягу та якості базового активу встановленим стандартам.

В сучасних умовах деривативи виконують в економічній системі дві важливі функції:

Спекулянти формують певні очікування на основі прогнозування майбутнього та використання їх для одержання прибутку від різниці в ціні купівлі-продажу фінансових інструментів чи товарів і цим самим забезпечують ринку високу ліквідність, а хедерам – умови для вільної купівлі чи продажу деривативів у великій кількості у будь-який час.

«5.2»

Ф’ючерси – це цінний папір, біржовий дериватив у вигляді стандартного контракту, який засвідчує право його держателя купити чи продати відповідну кількість фінансових інструментів (цінних паперів, валюти, біржового індексу та ін.) за обумовлену ціну у визначений термін у майбутньому. Ф’ючерсна угода є обов’язковою для виконання, її можна купити і продати.

Ф’ючерсні угоди укладають між двома сторонами, однією з яких завжди є клірингова (розрахункова) палата ф’ючерсної біржі, що виконує роль гаранта здійснення всіх контрактів. Дату виконання умов угоди називають датою поставки (найчастіше стандартизовані – березень, червень, вересень, грудень).

Форвардний контракт – це угода між двома сторонами про майбутню поставку предмета контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов’язкова до виконання для обох сторін угоди.

Предметом угоди можуть виступати акції, облігації, валюта, товари та ін. В умовах форвардного контракту можуть передбачатись штрафні санкції за його невиконання. Контрагент може вибрати сплату штрафу при певній ситуації на ринку, тому теоретично не існує гарантій виконання форвардного контракту.

Серед форвардних угод найбільш поширеними є форвардні контракти за відсотковими (процентними) ставками FRA та валютними коштами FXA.

Форвардні контракти за відсотковими (процентними) ставками (FRA) – це двостороння угода, в якій фіксуються відсоткова ставка та інші умови проведення операцій залучення або розміщення грошових коштів на визначену дату в майбутньому.

Однією із сторін такої угоди є учасник ринку, який бажає захиститися від підвищення відсоткових ставок і хоче купити FRA (покупець), інший учасник – продавець. Форвардні контракти за процентними ставками укладаються як на міжбанківському ринку, так і між кредитними установами та їх клієнтами.

Форвардний валютний контракт (FXA) – це угода між двома контрагентами про фіксацію валютного курсу за операцією купівлі-продажу обумовленої суми валютних коштів на визначену дату в майбутньому.

Опціон – це похідний цінний папір, що засвідчує право його держателя купити, продати чи відмовитися від угоди стосовно цінних паперів (а також товарів, валюти) за обумовлену опціоном ціну і протягом терміну, що ним передбачено.

Можуть укладатися як на біржовому, так і на позабіржовому ринках.

Розрізняють американський опціон – право держателя може бути реалізоване будь-коли протягом опціонного строку і європейський опціон – реалізується лише після настання терміну виконання зобов’язань.

Залежно від прав, що надаються власнику (покупцю) європейського опціонну, останні поділяються на такі види:

а) опціон на продаж (опціон пут) – дає власнику (покупцю) опціону право на продаж через визначений час за наперед обумовленою ціною певного фінансового чи іншого активу. Продавець опціону пут зобов’язаний купити такий актив у покупця опціону;

б) опціон на купівлю (опціон кол) – дає власнику право на купівлю через визначений час за наперед обумовленою ціною певного активу, який йому зобов’язаний продати продавець опціону.

Опціон на відміну від попередніх угод є угодою «несиметричною». В той час, коли ф’ючерсні та форвардні угоди є обов’язковими для виконання обома учасниками угоди, опціон дає власнику право виконання чи невиконання угоди, а для продавця є обов’язковим для виконання.

Відмінності між біржовими і позабіржовими опціонами:

1) біржові опціони мають стандартизовані страйкові ціни та дати виконання;

2) при торгівлі опціонами на біржі, як і при торгівлі ф’ючерсами значну роль відіграють клірингові палати, а при не біржовій торгівлі – брокерські контори;

3) витрати з проведення операцій на біржовому ринку значно менші від витрат на ведення операцій поза біржею;

4) опціони, як і інші цінні папери, що перебувають у обігу на біржі, більш ліквідні, ніж поза біржові;

5) вторинний ринок позабіржових опціонних контрактів досить обмежений.

Варант – різновид опціону на купівлю; похідний цінний папір, що дає право на купівлю цінних паперів за певною ціною і у встановлений термін; свідоцтво, що видається разом із цінним папером і дає право на додаткові пільги його власнику при придбанні акцій чи боргових цінних паперів.

Варант випускається емітентом одночасно з акцією або облігацією. У цьому разі він надає право власникам цінних паперів обміняти їх у встановлений час за визначеним курсом на відповідну кількість інших паперів (найчастіше простих акцій).

Відмінність варанту від опціону:

- варант, як правило, є доповненням до привілейованих акцій, облігацій чи інших боргових зобов’язань, емітованих корпораціями;

- варанти емітуються і розміщуються самими корпораціями – емітентами акцій;

- варант відрізняється терміном виконання – він значно більший (від декілька років до нескінченного).

Своп має декілька визначень:

1. – контракт між двома учасниками на право обміну певної суми валюти, цінних паперів, процентних платежів на умовах зафіксованих у договорі;