Добування фенолу

1) Із галогенопохідних:

2) Кумольний метод (окиснення ізопропілбензену киснем повітря) — основний промисловий метод добування фенолу:

Хімічні властивості фенолу.

Хімічні реакції за участю гідроксигрупи.

1) Взаємодія з активними металами:

У результаті реакції утворюються феноляти (у даному випадку натрій фенолят).

2) Взаємодія з лугами:

Хімічні реакції за участю бензенового ядра.

3) Взаємодія з бромом (без нагрівання і каталізаторів):

2,4,6-Трибромфенол — осад білого кольору. Ця реакція є якісною для визначення фенолу.

4) Також якісною реакцією на фенол є взаємодія з розчином феруму(III), у результаті якої утворюється сполука фіолетового кольору.

5) Взаємодія з нітратною кислотою:

2,4,6-тринітрофенол (пікринова кислота)

Застосування фенолу. Фенол застосовується як антисептик, дезінфікуючий засіб, використовується у виробництві пластмас (фенопластів), лікарських речовин, барвників, синтетичних волокон, вибухових речовин. 

Нафтоли, оксинафталіни, похідні нафталіну загальної формули C 10 H 8-n (ВІН) n. Технічне значення мають a - і b-Н., а також 1,5-, 1,8-, 2,3- і 2,7-діоксинафталіни — безбарвні кристалічні речовини, помірно розчинні у воді, не розчинні в розбавлених кислотах. Н. і їх похідні (головним чином сульфокислоти) застосовують для синтезу фарбників, ефіри b-h. — метиловий (під назвою яру-яру) і етиловий (неролін) — в парфюмерії як компоненти ароматів мила; b-h. застосовується головним чином для виробництва феніл-b-нафтіламіну — стабілізатора каучуків і гум.(гумовий)

Ете́ри або прості́ ефі́ри — органічні речовини, молекули яких складаються з двох вуглеводневих радикалів, сполучених між собою атомом кисню.

Етерами називаються органічні сполуки, молекули яких складаються з двох вуглеводневих радикалів, пов’язаних з атомом кисню. Прикладом може служити діетиловий етер С2Н5 – О – С2Н5.

Найчастіше прості ефіри одержують із спиртів в присутності водовіднімаючих засобів (H2SO4(k)). Вихідними продуктами синтезу простих ефірів можуть бути спирти і галогеналкіли:

Отже, ефіри можна розглядати, як:

1 продукти заміщення атому водня в гідросилі спирту на R.

2 ангідриди спиртів

3 похідні води, в молекулі якої атоми водню заміщені на R

Якщо в молекулі атома різні радикали, такі ефіри називають змішаними.

Фізичні властивості.

Низькомолекулярні ефіри летючі і є інертними речовинами нейтрального характеру з характерним запахом.

Високомолекулярні ефіри – тверді кристалічні речовини.

Ефіри погано розчинні в воді, мають меншу густину, ніж вода, добре розчинні в орг. розчинниках і самі розчиняють багато органічних сполук.

Ефіри стійкі до дії лугів і лужних металів. Ця властивість дозволяє використовувати їх в якості розчинників.

Хімічні властивості.

Прості ефіри легко окислюються навіть киснем повітря, утворюючи вибухонебезпечні пероксиди і гідропероксиди. Це слід враховувати при одержанні, ідентифікації, зберіганні і застосовуванні ефірів.

Характерною властивістю є їх здатність утворювати аксонієві солі з концентрованими кислотами. Малостіка сполука, легко розкладається в присутності H2O.

Поиск по сайту: