АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лікування симптомів алергії

Читайте также:
  1. Амбулаторне лікування
  2. Б. Лікування на стадії формування жовчних каменів : за схемою А, літолітики призначаються протягом 12-24 місяців.
  3. Відновне лікування.
  4. ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ МЕНІНГІТІВ У ДІТЕЙ
  5. Ефективне лікування
  6. ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЙОГО ЛІКУВАННЯ
  7. Загальна характеристика програм відновного санаторно-курортного лікування
  8. ЗАГАЛЬНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ ЩОДО НАПРАВЛЕНЯ ХВОРИХ (ДОРОСЛИХ) НА САНАТОРНО-КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ
  9. Зразки вправ для профілактики й лікування початкових форм плоскостопості
  10. Інші методи хірургічного лікування
  11. Категорії та схеми лікування
  12. Консервативне лікування.

Алергія турбує людство з незапам`ягних часів. Ще Гіппократ у V віці до н.е. описав випадки деяких харчових продуктів, що приводять до шлункових розладів і кропив`янки, а римський лікар Гален в ІІ в н. е. спостерігав пацієнтів, що страждають на риніт викликаний запахом троянди. В останні десятиліття алергія стала однією з актуальних медико біологічних проблем у всьому світі. За даними Всесвітньої організації охорони здоров`я, в наш час алергічні захворювання за розповсюдженням займають третє місце, а по прогнозам ВОЗ вони займуть найближчим часом перше місце в структурі захворюваності.

У осіб самого різного віку і професій стабільно спостерігаються збільшення частоти алергічних захворювань і станів. Особливо тривожним є значний ріст алергічних захворювань у дітей. Серед причин цього явища має значення спадкова схильність, забруднення оточуючого середовища, ріст числа різноманітних засобів побутової хімії, що щоденно використовує сучасна людина. Важливе місце серед екзогенних алергенів належить лікарським препаратам.

В більшості випадків при першому прояві шкірної форми алергічної реакції, алергічного риніту або кон`юктивіту хворий лікується самостійно, купуючи в аптеці ті чи інші безрециптурні, препарати, і тільки у випадку не однократного повторення випадків алергії звертається за допомогою до лікаря.

Алергія – підвищена (змінена) чутливість організму до якої-небуть речовини – алергену.

Термін «алергія» (грецьке оllos- інший і ergon – «інша, незвичайна дія») був запропонований австрійським педіатром Пірке в 1906р.

В наш час виділяють:

· специфічні алергічні реакції (правдиві алергічні реакції);

· неспецифічні алергічні реакції (неправдиві або псевдо алергічні реакції).

При специфічних алергічних реакціях до алергену, що вперше попав в організм певного часу (період першої, імунологічної стадії алергії) розвивається підвищена чутливість – сенсибілізація (від лат. sensibilis –«чутливий») При виникненні сенсибілізацій в організмі виробляються специфічні антитіла до тих чи інших алергенів. При повторному попаданні в організм алергену, що викликав сенсибілізацію, відбувається його реакція з виробленими в період сенсибілізації антитілами, що приводять до утворення в організмі біологічно активних речовин – медіаторів алергії (гістамін, серотонін і інші). Під впливом медіаторів алергії розвивається алергічна реакція, що проявляється певними симптомами.

Сенсибілізація, що виникла одного разу, може зберігатися на протязі місяців і навіть років.

Неспецифічні (псевдоалергічні реакції) виникають при першому контакті з алергеном без попередньої сенсибілізації.

Речовини, що здатні викликати алергічні реакції, прийнято називати алергенами. Алергени, що поступають в організм із оточуючого середовища, називають екзоалергенами, а алергени, що утворюються в організмі і представляють собою власні, але видозмінені білки організму, - ендоалергенами, або аутоалегенами.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)