АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СЛОВНИК 5

Читайте также:
  1. Вимоги до визначення поняття у словнику
  2. Він може перекласти цей текст без словника.
  3. Економічний словник
  4. Енциклопедичні словники, їх роль у навчанні та проф. діяльності.
  5. Етап автоматизації дій учнів з новими ЛО активного словника
  6. Завдання 4. Запишіть десять словників з Вашого фаху. Якими з них вам доводилося користуватися?
  7. Завдання, принципи та зміст словникової роботи
  8. КОРОТКИЙ ПОЛІТОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
  9. КОРОТКИЙ словник ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ТЕРМІНІВ
  10. КОРОТКИЙ СЛОВНИК МЕДИЧНИХ ТЕРМІНІВ
  11. Короткий словник політологічних термінів
  12. Короткий термінологічний словник

1. Економіка природокористування – галузь науки, що вивчає методи ефективного впливу людини на навколишнє середовища задля підтримання динамічної рівноваги, кругообігу речовин в природі.

2. Екологічна ціна – еколого-економічні витрати поточного й перспективного часу, екологічна рента, вартісна оцінка екологічної шкоди від використання ресурсів.

3. Екологічний прибуток – вигода, яка одержана за рахунок зменшення шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, підвищення ефективності природокористування; прибуток від продажу екологічно чистої продукції, надання екологічних послуг, виконання екологічних робіт.

4. Екологічні витрати – сумарні кошти, які підприємство може вкласти для запобігання емісії, а також різні платежі за виробниче споживання ресурсів та відшкодування за забруднення навколишнього середовища.

5. Еколого-економічний ефект – порівняння витрат на здійснення природоохоронних заходів із досягнутим економічним результатом.

6. Екологічний менеджмент – 1. Система ефективного управління природоохоронною діяльністю з використанням адміністративних методів управління та економічного стимулювання. 2. Сукупність екологічних принципів, методів і засобів управління в галузі природокористування та природоохоронної діяльності, спрямованих на підвищення ефективності діяльності підприємства.

7. Екологічний маркетинг – діяльність, яка спрямована на вивчення, прогнозування і формування споживчих потреб, використання природних ресурсів, товарів і послуг екологічного призначення.

8. Екологічне страхування – створення за рахунок коштів економічних суб'єктів резервних фондів, призначених для відшкодування збитків від негативного впливу на навколишнє природне середовище та непередбачених ситуацій.

9. Екологічне ліцензування – процес підготовки і надання дозволу, в якому зазначені види, обсяги, ліміти господарської діяльності з використанням природних ресурсів, а також екологічні вимоги до їх використання із зазначенням наслідків у разі невиконання цих вимог.

10. Екологічна стандартизація – система обов’язкових стандартів, норм, вимог, правил, положень щодо охорони навколишнього природного середовища, природокористування, дотримання екологічної безпеки.

11. Екологічні стандарти – офіційно визнані екологічні поняття і терміни: режим використання й охорони природних ресурсів; методи контролю за станом навко­лиш­нього природного середовища; вимоги щодо забез­печення шкідливого впливу забруднення навко­лишнього природного середовища на здоров’я людей та ін. питання, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням при­родних ресурсів.

12. Об’єкт екологічної стандартизації – продукт, процес або послуга, для яких розробляються ті чи інші екологічні вимоги, характеристики, параметри, правила.

13. Екологічне маркування – позначення продукції спеціальними знаками, який засвідчує її екологічні характеристики чи пов’язані з нею процеси і методи виробництва відповідно до нормативних вимог.

14. Екологічна сертифікація – діяльність з підтвердження відповідності об’єкта сертифікації природоохоронним вимогам, встановлених діючим законодавством, державним стандартом та іншими нормативними міжнародними чи національними документами.

15. Екологічний паспорт – комплексний документ, що містить характеристику взаємовідносин будь-якого об’єкта з навколишнім природним середовищем.

16. Екологічний паспорт підприємства – нормативно-технічний документ, що включає дані стосовно використання підприємством природних і вторинних ресурсів, визначення впливу виробництва на довкілля.

17. Екологічна просвіта – духовне, моральне удосконалення людей шляхом розповсюдження і правильного використання екологічних знань.

18. Екологічна культура – ступінь розуміння і ціннісне ставлення людини до природи, формування відповідних позитивних моральних норм і якостей, необхідних для розв’язання еколо­гічних проблем в інтересах кожного індивіда; конкретні практичні дії людини щодо поліп­шення екологічного стану довкілля.

19. Екологічна програма – система задокументованих і затверджених урядом, адміністрацією заходів та напрямів дій щодо досягнення екологічних цілей.

20. Екологічна пропаганда – поширення екологічної інформації щодо охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів з метою формування в людей екологічної свідомості.

21. Екологічна декларація – задокументована заява організації, установи (держави, міжнародної спільноти) щодо намірів і принципів реалізації екологічної політики.

22. Екологічна індустрія – обладнання, технології природоохоронного або природоресурсного призначення; послуги екологічного спрямування; екологічний маркетинг.

23. Екологічні послуги – послуги з екологічного менеджменту, маркетингу, страхування, маркування і сертифікації продукції, екологічної освіти.

24. Екологізація – процес проникнення ідей, знань, законів екології в інші сфери науки, виробництва, економіки та життєдіяльність суспільства.

25. Екологізація виробництва – поступове розширення дії екологічних пріоритетів у виробничій діяльності, підвищення екологічної освіченості управлінського персоналу, впровадження екологічних нововведень і модернізації

26. Екологічна модернізація виробництва – розроблення та впровадження комплексу управлінських, технологічних, інвестиційних та господарських заходів, які поліпшують екологічні характеристики структурних елементів виробничої системи.

27. Екологічне підприємництво – ринково-орієнтована діяльність підприємств на екологічному ринку, що передбачає відновлення та раціональне використання природних ресурсів з метою задоволення екологічних потреб суспільства.

28. Екодизайн – найбільш сприятливе з огляду екології та естетики середовище для життєдіяльності людини.

29. Екологічний ринок – складова загального ринкового середовища, що характеризується конкурентним обміном усім тим, що спрямоване на збереження, відновлення і раціональне використання природних ресурсів, поліпшення життя суспільства.

30. Міжнародне природоохоронне співробітництво – скоординована природоохоронна діяльність різних країн, яка ґрунтується на визнанні глобального характеру проблем навколишнього природного середовища, відповідальності кожної країни за розв’язання екологічних проблем.

31. Екоглобалістика (від грец. oikos – оселя, середовище і франц. global – загальний, всесвітній, від латин. globus – куля) – наука, що досліджує глобальні прояви екологічних чинників, їх вплив на природу планети, людську цивілізацію та розробляє програми розв’язання світових екологічних проблем.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)