Тема 1. Специфіка культурологічного знання

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………3

1. Тема1. Специфіка культурологічного знання...……………………….….….4

1.1. Предмет та методологічні основи курсу. …………………………………..4

1.2. Поняття,структура та функції культури....………………………………10

1.3. Сучасні культурологічні теорії ………………………..…………………..14

1.4. Культурна політика. ……………………………………………………….17

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ………………………………………………………….19

2. Тема2. Історична типологізація культури та характеристика її основних типів ……………………………………………………………….. …………...21

2.1.Специфіка та основні завдання типології культури………………………21

2.2.Історична типологізація культури. Головні критерії……………………...22

3. Тема3. Історико - культурні етапи…………….…………………………….23

3.1.Первісні форми культурної еволюції………………………………………24

3.2.Антична культура східного і західного регіонів……………………..........25

3.3.Культура Візантії і Середніх віків………………………………………….26

3.4.Культурний феномен Відродження………………………………………..27

3.5.Культура Нового часу……………………………………………………..28

3.6.Духовна культура епохи Просвітництва………………………………....29

3.7.Загальні риси розвитку культури ХІХ ст………………………………....30

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ………………………………………………………….31

4. Тема4. Інформаційно – знакове розуміння культури……………………...33

4.1.Культура – сукупність знакових систем…………………………………...34

4.2.Інформаційно-семіотичне розуміння культури…………………………...34

4.3.Види знаків та символів………………………………………………….….36

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ………………………………………………………….37

5. Тема5. Динаміка культури…………………………………………………..38

5..1.Термін «культурна динаміка»……………………………………….……..38

5.2.Типи культурної динаміки: фазовий,циклічний та інверсійний………...39

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ………………………………………………………….41

6. Тема6. Сучасний етап і тенденції розвитку української культури…….….42

6.1.Передумови та джерела формування української культури……………...42

6.2.Оновлення української культури та перспективи розвитку……………...44

6.3.Проблема визначення національного характеру…………………….…….48

7. Тема7. Особистість у світі культури. Культура особистості…….…....….53

7.1.Тріада культура - суспільство-особистість. Людина у світі культури....53

7.2.Людина в українській і світовій культурах Новітнього часу………..56

7.3.Постмодернізм………………………………………………………………58

7.4.Риси молодіжної субкультури……………………………………………...59

8. Тема8. Естетика як наука та її основні категорії………………………....…61

8.1. Предмет естетики та становлення проблематики науки………………….61

8.2.Сткруктура естетичної свідомості………………………………………….63

8.3.Основніестетичні категорії: «гармонія»і«міра»,«прекрасне»та«потворне»,«піднесене», «героїчне» та «низьке»,«трагічне»та«комічне»………………………………………….……65

9. Тема9.Художня культура ……………………………………………….…..70

9.1.Зміст поняття художня культура…………………………………....…...71

9.2.Походження та функції мистецтв………………………………………..73

9.3.Види та жанри мистецтва(просторове та тимчасове)……….………….79

10. Тема10. Етичний вимір культури…………………….…………………….84

10.1.Етимологічний зміст основних термінів етики…………………………..84

10.2.Моральні проблеми в контексті співвідношення національних та загальнолюдських цінностей…………………………………………………...86

10.3.Структура моральної свідомості…………………………………………..88

10.4.Добро як визначальна ідея моральної свідомості………………………..90

10.5.Моральне зло,його походження та сутність……………………………...90

10.6.Совість і обов”язок як категорії моральної свідомості………………….91

10.7.Моральна культура спілкування і її принципи: рівність, альтруїзм, повага, толерантність……………………………………………………………93

11. Перелік семінарських занять……………………………………….……….99

12. Залікові питання………………………………………………………...….106

13. Література………………………………………………………….……….109

Вступ

Будь-яка національна культура стає по-справжньому значущою тільки тоді, коли переростає вузько локальні рамки, сприймається іншими націями. Цей природний процес неминуче об’єднує народи. Мистецтво, що проростає на рідному грунті, бере з народного джерела відтворену протягом віків філософську систему, ясність, мажорність, метафоричну зумовленість і на цих животворних засадах виявляє свою неповторну індивідуальність, утверджуючи національну самобутність у широкому світовому контексті.

Кожен розвинений індивід вивчає своє національне коріння, свою етнічну неповторність, заглиблюючись у культурні відносини своєї нації з іншими, такими ж неповторними і своєрідними. Етнос (а без нього немає жодної людини на землі) несе в собі не тільки відбиток навколишнього середовища, а й минуле, що формує певні стереотипи. Тільки пізнання один одного, повага до тих культурних і моральних цінностей, які створив кожний народ як своєрідний етнос, дасть можливість уникнути непотрібних, а ще гірше – трагічних катаклізмів.

Немає однакових людей – немає однакових культур. Тому, щоб пізнати чужу культуру, необхідно досконало вивчити культуру свого народу – українського. А для цього необхідно заглянути в коріння української національної культури, побачити і зрозуміти її завжди суперечливий розвиток. Прагнення осмислити місце своєї культури в системі споріднених культур – це здорове національне почуття, утверджувати яке покликана українська інтелігенція.

Дослідженням культури і найбільш загальними проблемами культури займається наука культурологія, або теорія культури. Наука ця порівняно молода, виникла вона в кінці ХVІІІ ст. - поч. ХІХ ст.., як автономна дисципліна в межах німецького просвітництва і німецького романтизму. Основний категоріальний апарат теорії культури склався в працях американського культуролога Леслі Уайта (1900 – 1975), який утвердив науку культурологію.

Тема 1. Специфіка культурологічного знання

Поиск по сайту: