АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Попит на гроші як капітал

Читайте также:
  1. NСерцевиною ринку єврокапіталів є європозики, які надаються через випуск єврооблігацій, тобто облігацій у євровалюті. Основна валюта єврооблігацій - долар США.
  2. А) Фінанси – це відносини, а не гроші. Із зміною грошей фінансові відносини не змінюються.
  3. Акціонерний капітал та акціонерні підприємства
  4. Аналіз ефективності використання оборотного капіталу.
  5. Аналіз попиту на продукцію
  6. Аналіз структури позикового капіталу, ефективності його використання
  7. Банки — основні учасники ринку капіталів
  8. Банківські гроші
  9. БП. Управління людським капіталом
  10. В якому з наведених випадків надходження основних засобів у банк не є здійсненням капітальних інвестицій?
  11. Величина надлишкового попиту, дефі9
  12. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага

 

У позиціях класиків та неокейнсіанців щодо чинників та ме­ханізму формування попиту на позичковий капітал не було таких істотних відмінностей та суперечностей, як у позиціях щодо його пропозиції.

Класики визнавали, що ключовим чинником формування попи­ту на позичковий капітал є зміни інвестиційних потреб фірм, які, у свою чергу, спричинюються змінами реальної процентної ставки. Тобто класики вважають процентну ставку ключовим чинником зміни не тільки заощаджень, а й інвестицій. Тільки зв'язок між цими явищами вони трактували протилежно: якщо на боці пропо­зиції зростання реальної ставки процента збільшує заощадження, а отже, і пропозицію капіталу, то на боці попиту зростання реальної процентної ставки зменшує витрати на інвестиції, а значить і по­пит на позичковий капітал. І навпаки, якщо реальна процентна ставка знижується, то бажання витрачати кошти на інвестиції по­силюватиметься, тобто попит на позичковий капітал зростатиме.

Обернена залежність між реальною процентною ставкою та ін­вестиціями спричинена альтернативністю вибору заощадником способу дохідного використання своїх заощаджень.

Обернений зв'язок між рівнем процентної ставки і обсягом ін­вестицій визначає низхідний напрямок кривої попиту на інвести­ції (рис. 11).

 

 

 

 

Реальна ставка, %

75,0 100,0 200,0 Обсяг інвестицій (І)

Рис. 4.11. Графік інвестицій, аналог кривої попиту на ринку капіталу

 

Наведений графік свідчить про те, що зміна реальної процент­ної ставки «примушує» обсяг інвестицій рухатися по кривій II: при зниженні ставки з 7 до 4 % вони збільшуються з 75,0 до 200,0 одиниць, а при зростанні ставки з 4 до 7 % — зменшуються з 200,0 до 75,0 одиниць. Відповідно буде змінюватися і обсяг інвестиційного попиту фірм на ринку капіталу.

Кейнсіанці в цілому погодилися з розробленим класиками ме­ханізмом впливу реальної процентної ставки на обсяг інвестицій і разом з тим значно поглибили його, визнавши істотний вплив на обсяг інвестицій фірм також очікуваної майбутньої прибутковос­ті інвестиційного капіталу. І це справді так. У реальній дійсності змінюється не тільки процентна ставка, а й прибутковість інвес­тиційних проектів. Причому вплив цих чинників на інвестиції має обернений напрямок: зростання процентної ставки зменшує інвестиції, а зростання майбутньої прибутковості — збільшує. Отже, другий чинник може не просто нейтралізувати дію першо­го, а й спричинити зростання інвестицій при зростанні процент­ної ставки, що суперечить теорії класиків. Проте такі ситуації бу­вають дуже рідко (при запровадженні у практику надзвичайно ефективних науково-технічних відкриттів), оскільки зростання реальних процентних ставок здорожчує вартість інвестиційного капіталу і, як правило, робить неможливим випереджаюче зрос­тання майбутньої прибутковості інвестиційних проектів. Тому в процесі кейнсіансько-неокласичного синтезу запропонована кри­ва інвестиційного попиту не піддавалася коригуванню на вплив чинника майбутньої прибутковості і широко використовується в аналізі ринку капіталу та в побудові економічних моделей.

Окрім інвестиційного попиту фірм, на ринку капіталу активно пред'являє попит на позичковий капітал ще й держава для фінан­сування бюджетного дефіциту, що виявляється у перевищенні запланованих державних витрат над сумою податкових надхо­джень за певний період (рік). Бюджетний дефіцит, як правило, затверджується парламентами незалежно від стану економіки, точніше у разі певної її розбалансованості, і тому він не реагує на рівень реальної ставки процента, а в повному обсязі включається в попит на ринку капіталу, зміщуючи криву II вправо і вверх. Та­ке зміщення кривої загального попиту неминуче порушує рівно­вагу на ринку капіталу і впливає на рівень процентної ставки, про що детальніше йтиметься в підрозділі 3.5.3.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)