Класифікація учасників процесу

1. Суд (суддя), слідчий cуддя.

Стаття 31. Склад суду

Cуд — здійснює судовий контроль за законністю і обгрунтованістю рі­шень та дій під час провадження розслідування в кримінальній справі.

Перевіряє законність та обґрунтованість вже вчинених або тих, що вчи­няються процесуальних рішень і дій, прийнятих суб'єктами досудового розслідування. Рішення і дії дізнавача, слідчого та прокурора можуть бути оскаржені до суду першої інстанції і повинні бути розглянуті при підготов­чому провадженні або при розгляді справи по суті.

Суд вирішує питання, пов'язані з підготовкою справи до судового розг­ляду; вирішує питання про винуватість чи невинуватість підсудних шляхом постановлення вироків.

Судові рішення, які набрали законної сили обов'язкові для всіх органів, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території Укра­їни. Такі рішення судових органів можуть бути скасовані або змінені лише судами вищого рівня в порядку апеляційного, касаційного провадження чи провадження за нововиявленими обставинами. Суд вирішує всі питання, які зв'язані зі зверненням вироку до виконання; застосування примусових заходів медичного і виховного характеру.

Слідчий суддя. Обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду. Під час досудового розслідування клопотання слідчого, прокурора про на­кладення грошового стягнення на особу розглядається слідчим суддею не пізніше трьох днів із дня його надходження до суду.

Слідчий суддя, суд встановивши, що. особа не виконала покладений на неї процесуальний обов'язок без поважних причин, накладає на неї грошо­ве стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присут­ня при розгляді цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стяг­нення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обгрунтованими, може са­мостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а в іншо­му випадку — призначає судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала

клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накла­дено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопо­тання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.

Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового cтягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку — відмовляє у задоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

Слідчим суддею можуть бути тимчасово вилучені документи на строк не більше двох місяців, які посвідчують користування таким спеціальним правом: право керування транспортним засобом або судном; право полю­вання; право на здійснення підприємницької діяльності.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового прова­дження на строк не більше двох місяців.

Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторо­нення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправній поведінці пі­дозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може зни­щити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконними засобами впливати на свідків та інших учас­ників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримі­нальному провадженню іншим чином.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового досту­пу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, як­що сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможли­вість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відпові­дають критеріям, зазначеним у КПК. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переко­нання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим — тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобі­жного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обви­нуваченим, обов'язків, передбачених КІЖ.

Слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити пи­тання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому КПК. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виникненні нових обставин, які підтвер­джують необхідність тримання особи під вартою.

Поиск по сайту: