Керівник органу досудового розслідування (ст. 39 КПК)

уповноважений:

а) визначати слідчого, який буде здійснювати досудове розслідування, а у випадках здійснення досудового розслідування слідчою групою — ви­значити старшого слідчої групи, який керує діями інших слідчих;

Ь) відсторонити слідчого від проведення досудового розслідування мо­тивованою постановою за ініціативою прокурора або з власної ініціативи з наступним повідомленням прокурора та призначити іншого слідчого у ви­падку наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу або у випад­ку неефективного досудового розслідування;

с) ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування, давати слідчому письмові вказівки, які не можуть суперечити рішенням та вказів­кам прокурора;

сі) вживати заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у випадку їх допущення слідчим;

е) погоджувати проведення слідчих (розшукових) дій та продовжувати строк їх проведення у випадках, передбачених КПК;

І) здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому пов­новаженнями слідчого;

§) здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

Керівник органу досудового розслідування зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невико­нання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих в порядку, передбаченому КПК, тягне за со­бою юридичну відповідальність.

Слідчий уповноважений:

1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК;

2) проводити слідчі дії та негласні слідчі чи розшукові дії у випадках, встановлених КПК;

3) доручати проведення слідчих дій та негласних слідчих чи розшукових дій відповідним оперативним підрозділам;

4) призначати ревізії та перевірки у порядку, визначеному законом;

5) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих дій та негласних слідчих чи розшукові дій;

6) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру;

7) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження;

8) приймати процесуальні рішення у передбачених КПК випадках, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених ст. 284 КПК;

9) здійснювати інші повноваження, передбачені КПК.

У випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слі­дчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального прова­дження, проведення слідчих, негласних слідчих чи розшукових дій, слідчий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, поруше­них у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

Слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне за со­бою юридичну відповідальність.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної вла­ди, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, слу­жбові та фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесу­альні рішення слідчого.

Поиск по сайту: