АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 11. Проблема буття, його цілості, сутності та структури в філософії

Читайте также:
  1. I. Проблема политической экономии
  2. II. Проблема социокультурной динамики – центральная тема в творчестве П. Сорокина.
  3. III. Проблема социальной политики
  4. XI. ПРОБЛЕМА БЫТИЯ В СОВРЕМЕННОЙ ФИЛОСОФИИ
  5. XIII. ПРОБЛЕМА СОЗНАНИЯ
  6. Алгоритм проблематизации диссертационного исследования
  7. Аналіз асортименту і структури продукції.
  8. Аналіз структури позикового капіталу, ефективності його використання
  9. Антропоцентризм і гуманізм філософії Відродження
  10. Арал проблемасы
  11. Б) особа та ії свобода в екзистенціальній філософії Ж.П. Сартра.
  12. Бел. нац.-культ. идентичность как проблема художест. и научного осмысления.

Абсолютний ідеалізм –філософська позиція Геґеля, що виходить з «абсолютної ідеї», яка виражає собою все сутнє і воднораз сама достеменно є цим сутнім.

Буття – центральне поняття онтології. Його значення: 1) світ у взаємозв’язках речей і явищ дійсності; 2) усе конкретно існуюче; 3) буття як сутність і субстанція.

«Буття у світі» – поняття екзистенціальної онтології М. Гайдеґера, яке виражає співвіднесеність існування зі «зручністю». Несправжнє існування в протилежність екзистенції.

 

Відображення властивість матеріальної речі, змінюватися внаслідок взаємодії з іншими та зберігати інформацію про характеристики речей, з якими перебуває у взаємодії.

 

Екзистування, трансцендування – в онтології М. Гайдеґера вихід людини поза себе як емпіричну індивідуальність, до себе, як до самобутньої самості.

«Зручність» – поняття екзистенціальної онтології М. Гайдеґера, яке вказує, що через значущість речей, явищ світу людина торкається смислу існування як «буття у світі».

 

Ідеалізм – термін, що ввійшов у філософський обіг у ХVІІІ ст. для позначення сукупності концепцій, які в інтерпретації світоладу виходили з первинності духовного.

 

Інтенція – (лат. intentio – зусилля; спрямованість свідомості на будь-що) – спрямованість свідомості, волі, а частково й чуттєвості на будь-який предмет: реальний чи уявний.

 

Матеріалізм – філософська позиція і світогляд, яка базується на твердженні, що першопричиною, субстанцією усіх форм буття є матерія.

 

Надсвідомість У концепції християнського еволюціонізму П. Теяра де Шардена,цілісна мисляча оболонка, «мислячий покров» Землі, що в майбутньому має витворитися зі «зерняток думки», з безсмертних одиничних людських свідомостей.

Натуралізм в онтології – інтерпретація буття, що відкидає концепцію його надчуттєвих основин, основами буття вважає «чотири елементи світу» (природні стихії).

 

Паралелістичний монізм – позиція в онтології, яка пояснює взаємозв’язок міжфізичним і психічним тим, що вони є вираженням єдиної субстанції, Абсолюту.

Свідомість – (у матеріалістичній інтерпретації) – функція головного мозку людини, яка полягає у заснованій на знанні здатності цілеспрямовано відображати дійсність.

 

Свідомість – (у концепції соціального бігевіоризму Дж. Міда) – це вербалізоване знання, що творчо спрямовує внутрішній досвід людини.

Свідомість – (у феноменології Гусерля) – сукупність ментальних актів чи «інтенційних переживань усіх видів», що характеризується інтенційністю, внутрішньою активною діяльністю. Структурними елементами потоку свідомості є феномени.

Спіритуалізм – філософська позиція, яка бере за основу дійсності дух, безтілесну субстанцію, що існує незалежно від матерії.

Структура буттякласична онтологія включає в структуру буття дві складові – матеріальність (тілесність) і духовність (яку розуміла як свідомість, мислення). Некласична онтологія Н. Гартмана відкинувши питання сутності буття, пропонує більш складну структуру, яка включає два основні шари: реальність та ідеальність. Реальність в свою чергу містить: матеріальність, органічність, психічність, духовність.

Сутність буття – у класичній онтолігії питання сутності буття є питанням субстанції світу, некласична онтологія екзистенціалізму на місце сутності ставить питання смислу буття.

«Тут-буття» (буття–ось) – вихідне поняття онтології М. Гайдеґера, яке вказує на щомиттєву включеність людини в світ.

 

Ф еноменологічна редукція – процедура мислення в феноменології Е. Гусерляяка передбачає не брати до уваги існування зовнішнього світу, факт його існування просто «виноситься за дужки».


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)