Методичні рекомендації. Розгляд теми слід почати з розкриття основ економічної культури стародавніх греків

Р озгляд теми слід почати з розкриття основ економічної культури стародавніх греків. Необхідно підвести студентів до розуміння, чому „теорія суспільного договору“ підтверджується на прикладі історії Еллади. Необхідно також визначити спільні риси розбіжності в економічному розвитку Спарти та Афін.

Характеризуючи політичну систему спартанського й афінського полісів, потрібно виділити й проаналізувати головні принципи, на яких був побудований державний устрій стародавніх Афін і аристократичні риси політичної організації Спарти. Вивчення останньої проблеми варто розпочати з досліджень Ю.В. Андрєєва, в працях якого чітко проаналізовано процес становлення спартанського полісу, політична система і суспільні порядки стародавньої Спарти.

Розкриваючи зміст третього питання, необхідно прослідкувати, як саме формується військова організація стародавніх греків та в чому полягає її інтерактивний характер. Аналізуючи старогрецьку релігію, необхідно визначити характер олімпійської релігії, а також показати, що поряд із головною релігією у греків зароджуються нетрадиційні культи: орфізм, діонісійська релігія, елевсинські містерії.

Аналізуючи зміст грецької ідеології, слід підвести студентів до розуміння її антропоцентричного фактору, чому в V-ІV століттях до н.е. тема людини та виховання була провідною не тільки в грецькій ідеології, а й у філософії, риториці, літературі та мистецтві.

Джерела:

1. Античная демократия в свидетелях современников.— М.: Мысль, 1996.— 560 с.

2. Античный способ производства в источниках. — Л.: Госполитиздат, 1933.— 372 с.

3. Аристотель. Политика. Афинская полития. — М.: Высш. шк., 1964. — 232 с.

4. Геродот. История.— М.: Наука, 1972. — 526 с.

5. Плутарх. Сравнительные жизнеописания: В 2-х т.— М.: Наука, 1994

6. Хрестоматия по истории Древней Греции.— М.: Высш. шк., 1964.— 416 с.

Основна література:

1. Андреев Ю.В. Архаическая Спарта / Ю.В. Андреев// Вестник древней истории.— 1987.—№4.— С. 24-36.

2. Андреев Ю.В. Гражданская община и государство в античности / Ю.В. Андреев // Вестник древней истории. – 1989.– №4. – С. 28-36.

3. Виппер Ю.Р. Лекции по истории Греции. Очерки истории Роимской империи: В 2-х т.— Ростов-на-Дону, 1995.

4. Драгунский Д.В., Цимбургский В.Л. Генотип европейской цивилизации // Полис.— 1991.— №1.— С. 69-82.

5. Кошеленко Г.А. Введение. Древнегреческий полис / Античная Греция: проблемы развития полиса: В 2-х т.— М.: Наука, 1983. — Т.1

6. Бузескуп В.П. История афинской демократии.— СПб., 1909.

7. Доватур А.И. Рабство в Аттике V1-V вв. До н.э. —М.: Аспект-Пресс, 2008.— 456 с.

8. Мир философии: В 2-х ч./ Ред.. Кураев В.И.— Ч.1, М.: Изд. полит. литературы, 1991.— 624 с.

9. Пикус Н.П. Характерные черты истории спартанського общества и государства // Вестник древней истории.— 1985.—№5.— С. 41-57.

10. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. – Л.: Наука, 1988.– 434 с.

Поиск по сайту: