АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Магматичні гірські породи

Читайте также:
  1. Метаморфічні гірські породи

Магматичні гірські породи утворюються при охолодженні та кристалізації магми у товщі земної кори або при охолодженні й застиганні лави на земній поверхні. Різниця в умовах формування зумовлює утворення різних за будовою порід — у першому випадку інтрузивних, у другому — ефузивних.

Структури інтрузивних порід визначаються умовами їх утворення (повільне застигання й кристалізація магми при підвищених температурах і тисках), тобто розмірами зерен мінералів, їхньою формою та співвідношеннями між ними і найчастіше бувають:

рівномірно-зернистими (кварц, гірський кришталь, алмаз);

нерівномірно-зернистими.

Серед останніх виділяються породи:

крупнозернисті (розмір зерен мінералів від 1 до 0,3 см) характерна для граніту, нефеліну, лабрадориту, магнезиту, галеніту;

середньозернисті (0,3...0,1см) – сієніту, апатиту, габро, піриту;

дрібнозернисті (0,1...0,05см) – корунду;

тонкозернисті (менше від 0,05 см) – кіноварі, магнетиту.

Найпоширенішими текстурами інтрузивних порід є:

масивна (нефелін, граніт, сієніт, халькопірит, магнезит)

щільна (кварц, корунд, кіновар, лабрадорит), для яких характерне щільне прилягання мінералів один до одного, відсутність будь-якої орієнтації у їх розміщенні.

У кожної інтрузивної породи є її ефузивний аналог, тобто порода тотожна за хімічним і мінералогічним складом і відмінна від неї лише структурою й текстурою. Останні визначаються швидким застиганням магми на поверхні Землі чи на невеликій глибині.

Для ефузивних порід характерні такі структури:

порфірова (на фоні однорідної нерозкристалізованої основної маси виділяються окремі зерна мінералів) характерна для порфіриту;

афанітова (порода складається з дрібних зерен мінералів, що не розрізняються неозброєним оком) – базальту;

склувата (виникає при швидкому застиганні лави, подібна до скла) – обсидіану;

уламково – пориста (вибух вулкана та цементування уламкового матеріалу) – вулканічного туфу, пемзи.

Типовими текстурами ефузивних порід:

пориста (характеризується наявністю пор і виникає при швидкому застиганні лави, з якої видаляються газоподібні продукти) характерна для базальту, пемзи, вулканічного туфу;

мигдалекам'яна (пори чи порожнини у породі заповнюються вторинними мінералами) – порфіриту;

флюїдальна (виділяються чітко виражені сліди течії лавового потоку) – обсидіану і ін.

До складу магматичних порід входять породоутворюючі мінерали, що є основною масою даної породи, та акцесорні, які містяться в ній у незначних кількостях. Головними породоутворюючими мінералами є польові шпати (ортоклаз, мікроклін тощо), кварц, рогова обманка, олівін, піроксени, амфіболи, слюди. Як акцесорні найчастіше наявні апатит, хроміт, магнетит, циркон, ільменіт і ін.

Класифікація найпоширеніших магматичних порід за їх походженням, хімічним і мінералогічним складом: нормальний ряд магматичних порід характеризується ступенем кислотності SiО2%, на основі чого виділяють групи, що наведені у табл. 6. та лужний ряд, що характеризується підвищеним вмістом К2О і Na2О та малою кількістю кремнію. Породи світлокольорові, рідше темні, великозернисті або скрито кристалічні (ніфелін, апатит, корунд).

Таблиця 6


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)