Фізіологічні основи мислення. Загальне поняття про мислення

Загальне поняття про мислення. Фізіологічні основи мислення

Людина може пізнавати оточуючу дійсність завдяки відчуття (окремі властивості), сприйманням (цілий об'єкт), але існують такі явища, які людина не може безпоседньо відчути і сприйняти (узагальнення певних дій), тоді вона використовує мислення.

Н., відомо, що ми не відчуваємо безпосередньо інфрачервоних і ультрафіолетових променів, радіохвиль, звукових коливань, частота яких перевищує 20 000/с, радіаційного впливу. Ми не можемо сприйняти справжню величину Землі, швидкість руху світла, електричного струму тощо. Щоб пізнати все це, ми вдаємося до досліджень, експериментів, обчислень.

Мислення – це процес узагальненого і опосередкованого відображення людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності, їх істотних зв'язків і відношень.

Пізнання нового, безпосередньо не даного у чуттєвому відображенні, відбувається за допомогою практичних дій і мисленнєвих операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення). Мисленнєві операції здійснюють за допомогою мови.

Джерело мислення – об'єктивна дійсність. В процесі мислення розкриваються причинно-наслідкові зв'язки. Мислення зароджується в трудовій діяльності.

Особливості мислення:

1) цілеспрямоване;

2) проблемне;

3) пошукове.

Значення мислення

1. Мислення є вищим пізнавальним процесом.
2. Є активною формою творчого відображення й перебудови людиною дійсності.
3. Породжує такий результат, якого ні в самій дійсності, ні у суб'єкта на даний момент часу не існує.
4. Мислення завжди зв'язане з наявністю проблемної ситуації, задачі.
5. На відміну від сприймання мислення відходить за межі чуттєво даного, розширює круг пізнання. У мисленні на основі сенсорної інформації (даної на основі відчуттів) робляться певні теоретичні й практичні висновки.
6. Відображає буття не лише у вигляді окремих речей, явищ і їх властивостей, але й визначає зв'язки, які існують між ними.
7. Нерозривно присутнє у всіх пізнавальних процесах.
8. Це рух іде, які розкривають сутність речей.
9. Підсумком мислення є не образ, а певна думка, ідея.
10. Специфічним результатом мислення може виступати поняття.
11. Мислення – це особлива теоретична й практична діяльність, яка передбачає систему включених у неї дій і операцій орієнтувально-дослідницького, перетворювального та пізнавального характеру.

Фізіологічні основи мислення

Фізіологічною основою мислення є утворення в корі півкуль головного мозку тимчасових нервових зв'язків на основі взаємодії сигнальних систем:

1) сигнальна система - сигнали об'єктивної дійсності, що викликають необхідність осмислення, аналізу, абстрагування, прогнозування висновків.

2) сигнальна система - форма мислення (словесна)

І.П. Павлов: «Мислення нічого іншого собою не являє, як асоціації, спочатку елементарні, а потім цілі ланцюги асоціацій».

ПРИМІТКА: Сигнальні системи – способи регуляції поведінки живих істот у навколишньому світі, властивості якого сприймаються головним мозком у вигляді сигналів або безпосередньо встановлених органами чуття як відчуття кольору, звуку, запаху та ін. (1 сигнальна система), або представлених знаковою системою мови (2 сигнальна система).

2.

Поиск по сайту: