Методичні поради до вивчення теми 11

Економічна доцільність функціонування будь-якого підпри­ємства, результативність його фінансової діяльності багато в чо­му визначається станом формування та використання прибутку. Тому прибуток підприємства повинен бути постійно об'єктом ретельного фінансового аналізу.

Методологічною основою такого аналізу має бути на підпри­ємствах будь-якої форми власності діюча модель формування та використання прибутку.

Під формуванням прибутку розуміють його створення в про­цесі господарсько-фінансової діяльності. Управляти формуван­ням прибутку — означає управляти обсягами реалізації продукції, тобто кількістю та ціною продукції, здійснювати господарську діяльність з найменшими втратами у вигляді штрафів та інших санкцій.

Рис 11.1. Класифікація доходів (прибутків) і витрат (збитків) у звіті про фінансові результати.

1 етап

2 етап

3 етап

Рис.11.2. Послідовність проведення аналізу прибутку підприємства

+

Рис.11.3. Схема формування чистого прибутку підприємства

В аналізі формування та використання прибутку підприємства лід розрізняти валовий прибуток (збиток) звітного періоду, фінансові результати, прибуток (збиток) від операційної діяльності, Інші фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, фінансові результати від звичайної діяльності, надзвичайний прибуток (збиток) та чистий прибуток (збиток) підприємства.

Дані такого аналізу повинні слугувати для пошуку резервів зростання прибутку, урахування цих резервів у плануванні та прогнозуванні прибутку підприємства, використання чистого прибутку на накопичення та споживання.

Оцінка загальної величини валового прибутку як основного джерела формування чистого прибутку та всіх структурних скла­дових цього прибутку має велике значення для аналізу структури прибутку.

На формування прибутку підприємства впливають різноманіт­ні фактори. В узагальненому вигляді ці фактори можна поділити на зовнішні та внутрішні.

Із великої кількості факторів, які впливають на чистий прибу­ток підприємства, доцільно досліджувати такі:

· зміни обсягу (товарообороту) реалізації товарів (робіт, по­слуг);

· зміни обсягів усіх видів прибутків,.які формують чистий прибуток;

· зміни собівартості реалізованої продукції (витрат обертання).

Далі розраховують частки та суми впливу кожного з переліче­них показників на загальне зниження чистого прибутку.

Аналіз порогу прибутку як мінімального рівня діяльності ши­роко використовується в країнах з регульованою ринковою еко­номікою для оцінки вигідності виробництва. Він базується на взаємозв'язку між обсягом виробництва (продажу), собівартістю та прибутком. Точка критичного обсягу виробництва показує, що загальна сума маржі зі змінної собівартос­ті відшкодовує загальну суму постійних витрат за певний період.

Визначення порогу прибутку здійснюється одним чи кількома

способами.

Перший спосіб — це побудова графіка критичного обсягу ви­робництва та знаходження точки беззбитковості.

Графік дає змогу визначити точку, в якій перетинаються ви­трати та виручка і в якій витрати на виробництво та збут продук­ції дорівнюють виручці від продажу. Ця точка називається точ­кою критичного обсягу виробництва, чи беззбитковості, у котрій підприємство покриває усі свої витрати чи отримує заданий мі­німальний прибуток (поріг прибутку).

При другому розв'язанні проблеми використовується модель формування фінансового результату за методом «Витрати—об­сяг—прибуток».

Аналіз порогу прибутку як мінімального рівня діяльності ши­роко використовується в країнах з регульованою ринковою еко­номікою для оцінки вигідності виробництва. Він базується на взаємозв'язку між обсягом виробництва (продажу), собівартістю та прибутком. В її основу покладена класифікація витрат стосов­но обсягу виробництва на змінні та постійні.

Цей метод називається директ-костінг. Використання його в управлінні дає змогу прийняти найефективніше рішення на основі аналізу взаємозв'язку між собівартістю, обсягом вироб­ництва та прибутком.

постійних витрат, і прибуток дорівнює нулю.

Обов'язковими елементами дослідження фінансових резуль­татів діяльності підприємства є:

· аналіз змін кожного показника за поточний аналізований період (горизонтальний аналіз показників фінансових результатів за звітний період);

· аналіз структури відповідних показників та її змін («верти­кальний аналіз» показників);

· дослідження (хоча б у найбільш узагальненому вигляді) ди­наміки зміни показників фінансових результатів за ряд звітних періодів (тобто «трендовий аналіз» показників).

Після того як виявлені основні фактори утворення прибутку та збитків, аналізується порядок його розподілу та використання. Завдання аналізу розподілу прибутку полягає у виявленні відпо­відності між розподілом прибутку та результатами роботи колек­тиву підприємства.

З прибутку, який отримує підприємство, передусім сплачую­ться податки. Використання чистого прибутку визначається під­приємством самостійно. Під використанням прибутку підприємс­тва слід розуміти його спрямування на фінансування тих чи ін­ших витрат. Тому використання прибутку підприємства — це насамперед використання чистого прибутку, тобто прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства і з якого спла­чуються відсотки за кредит, штрафи, пені, неустойки.

Із чистого прибутку виплачується одноразова допомога працівникам у зв'язку із виходом на пенсію, надбавки до пен­сій, оплата додаткових відпусток понад установленої чинним законодавством тривалості, надається матеріальна допомога тощо. Крім того, за рахунок чистого прибутку здійснюються витрати на безоплатне харчування або харчування за пільгови­ми цінами працівників підприємств. Усі ці витрати чистого прибутку відносять до статті його використання — «На соці­альні потреби».

Важливою проблемою оптимального використання чистого прибутку є раціональний його розподіл між витратами на нако­пичення та споживання з урахуванням умов ринкової кон'юн­ктури.

У зв'язку з цим рекомендується багатоваріантне планування прибутку підприємства, яке доцільно здійснювати із застосуван­ням таких методів розрахунку:

· метод прямого розрахунку;

· аналітичний метод;

· госпрозрахунковий метод.

Ефективність формування та використання прибутку підпри­ємства можна охарактеризувати за допомогою системи таких ко­ефіцієнтів:

1. Коефіцієнт, що характеризує рентабельність поточних ви­трат і показує, скільки прибутку (Пр) припадає на 1 гривню ви­трат (В).

2. Коефіцієнт дохідності авансованих вкладень, який характе­ризує, скільки прибутку Оз припадає на 1 грн, вкладену в основні засоби (Оз) підприємства:

3. Коефіцієнт рентабельності сукупних вкладень характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн сукупних вкладень:

4. Коефіцієнт валового прибутку, який показує, чи ефективно використовуються матері­альні ресурси та робоча сила у виробничо-комерційному чи тор­говельно-технологічному процесі.

5. Коефіцієнт операційного прибутку (Пр₀):

Цей коефіцієнт характеризує, який прибуток від операційної діяльності на кожну гривню виручки має підприємство. Високий коефіцієнт операційного прибутку показує, що виручка зростає швидше, ніж операційні витрати.

6. Коефіцієнт чистого прибутку:

Цей показник є узагальнюючим показником роботи підприєм­ства, тому що порівнює чистий дохід підприємства та виручку. Підприємству вигідно мати високий коефіцієнт чистого прибут­ку, оскільки це правильний шлях до залучення інвесторів.

7. Коефіцієнт окупності власного капіталу. Цей показник повинні використовувати насамперед власники підприємств недержавних форм власності, акціонери. Він визна­чає прибутковість та дохідність підприємства, в які вкладено пе­вний власний капітал.

Усі перелічені коефіцієнти доцільно застосовувати на кожно­му підприємстві для оцінювання ефективності використання прибутку в динаміці за ряд періодів.

Рис. 11. 4. Схема аналізу рентабельності виробництва продукції і рентабельності підприємства

Зміни у рівні показників рентабельності реалізації продукції можуть відбуватися під впливом змін структури реалізації про­дукції та індивідуальної рентабельності окремих видів продукції (робіт, послуг).

Для характеристики ефективності використання фінансових ресурсів використовують показники рентабельності вкладень: усіх джерел коштів, у функціонуючі кошти, власних вкладень, в акції інших підприємств.

Практичне заняття

Питання до обговорення

1. Сутність прибутку та рентабельності та основні завдання аналізу і оцінки.

2. Інформаційна база аналізу формування, розподілу та використання прибутку.

3. Факторний аналіз прибутковості та рентабельності підприємства.

4. Граничний аналіз та оптимізація витрат, обсягу реалізації і прибутку.

5. Прогнозний аналіз фінансових результатів та рентабельності.

Питання для самопідготовки до теми 11

1. Зв’язок рентабельності і ділової активності підприємства.

2. Оцінка якості прибутку.

3. Аналіз беззбитковості підприємства.

4. Аналіз формування чистого прибутку.

5. Факторний аналіз рентабельності та сфера його застосування.

Поиск по сайту: