АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні етичні норми та вимоги до особистості психолога

Читайте также:
  1. C. Популяцiйнi, генетичні. гідробіологічні, клінічні, радiометричнi
  2. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  3. II. Вимоги до приміщень зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних засобів.
  4. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  5. III. Основні правила та обов’язки працівників
  6. III. Особливі вимоги, які пред'являються до зберігання вогненебезпечних та вибухонебезпечних речовин.
  7. IV. Вимоги до оформлення ветеринарних документів на переміщення тварин
  8. IV. ГИГИЕНИЧЕСКОЕ НОРМИРОВАНИЕ
  9. IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу
  10. IV. Основні поняття і визначення,
  11. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  12. V. Вимоги до транспортування вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного

Особистісні якості спеціаліста-психолога мають першочер­гове значення для клієнтів. Чимало з них, які вважаються важли­вими у роботі, мають етичні та моральні компоненти і, відповід­но, розглядаються як достоїнства особистості. Неприйнятно го­ворити, щоб всі спеціалісти володіли цими якостями, оскільки дуже важливо, щоб ці особистісні якості, які глибоко вкоренили­ся у людині, випливали та розвивалися з її особистих зобов’я­зань, а не з вимог зов­нішніх авторитетів.

Виділяють такі особис­тісні якості, які рекомендується роз­вивати психологам: емпатія (з грецьк. empatheia – співпереживан­ня) – феномен спілкування, виражений здатністю людини до мимо­вільного переживання тих емоцій, які виникають в іншої людини в процесі спілкування з нею [6, с.694]; чесність – особисті зобов’яза­н­ня до відповідності між тим, що заявлено, і тим, що зроблено; ці­лісність – осо­бистісна прямота, чесність та адекватність; стійкість – здатність мати спра­ву зі скаргами клієнтів без того, щоб почува­ти се­бе особистісно приниженим; скромність – здатність точно оціню­ва­ти і визнавати свої сильні та слабкі сторони; компетентність – ефек­тивне застосування навичок та знань, необхідних для того, щоб ро­бити те, що вимагається; справедливість – послідовне застосу­ва­ння відповідних критеріїв для інформованих рішень та дій; мудрість – володіння вагомими судженнями, які збагачують практику; сміли­вість – здатність діяти, не дивлячись на відомі небезпеки, ризик та невизначеність [7].

І.В.Вачков виділяє такі особистісні риси, бажані для прак­ти­ч­ного психо­лога: концентрація на клієнті, бажання та мож­ли­вість йому допомогти; відкри­тість до відмінних від своїх влас­них по­гля­дів та суджень, гнучкість та терпля­чість; емпатійність, спри­йнят­ли­вість, здатність створювати атмосферу емоцій­ного комфор­ту; ав­тентичність поведінки (здатність демонструвати справжні емоції та пере­живання); ентузіазм та оптимізм, віра у здібності учасників гру­пи/клієнта до зміни та розвитку; врівно­важеність, терплячість до фрустрації та невизначеності, високий рівень само­регуляції; впев­не­ність у собі, позитивне са­мо­став­ле­н­ня, адекватна самооцін­ка, усвідо­млення власних конфліктних областей, потреб, мотивів; багата уява та інтуїція; високий рі­вень інтелекту [3].

Вимоги до психолога-спеціаліста (професіонала): наяв­ність теоретичної ба­зи (систематизованих та узагальнених знань про пси­хіку та пси­хологію); наявність документу про психоло­гічну освіту, який служить знаком професіоналізму; опір на ме­тод наукового пі­знання, який дозволяє психологу не тільки орі­єнтуватися у різно­ма­нітних наукових проблемах, але й уміти знаходити їх для себе там, де пересічна особистість їх просто не здатна по­бачити; вико­рис­та­н­ня спеціально розроблених у психо­логії засо­бів – методик. Ме­то­дики до­зво­ляють розширити можливості дослідника та прак­ти­ка. Спе­ціа­ліст у випадку необхідності компенсує мож­ливу від­сутність у се­бе таких талантів вдало вибраною методи­кою.

Для спеціаліста важливо:

- вибрати методи­ки, які будуть адекватними до поставлених зав­дань (орієнтуватимуться на пси­холого-педагогічні засоби роботи з різними групами клієнтів);

- особлива відповідальність (психолог-любитель бере всю відпо­ві­дальність на себе (багатьом людям це подобається, оскільки зні­мається відповідальність з них самих), завдання ж психолога-професіонала – поступове формування почуття відповідальності у самих клієнтів, яких він консультує; не всім це подобається, що суттєво утруд­нює роботу психолога);

- підтримка зв’язку зі своїми колегами, що дозволяє психологу бути в курсі всіх подій (сво­є­ча­сно дізнаватися про новинки пси­хології), обмінюватися досвідом завдяки діяльності професійних психологічних това­риств і через неформальні контакти, отри­му­вати морально-емо­ційну та змістовну професійну підтримку і допомогу у випадку невдач та труднощів. Всього цього по­збав­лений психолог-лю­би­тель;

- особливий професійний такт та слідування професійно-етич­ним нормам психолога-професіонала.

Завдання психолога:

- створити умови для самостійного вирішення клієнтом своїх жит­тєвих труднощів, а в ідеалі – навчити його взагалі обходи­ти­ся без психолога. «Важливо не про­сто нагодувати голодного ри­бою, важливо самого його нав­чити ловити рибу»;

- здатність до професійного розвитку та саморозвитку психоло­га-професіона­ла;

- розвинута про­фесійна психогігієна праці у пси­холога-спеціа­ліста. Психолог іноді за од­ну пів­то­ра­годинну кон­сультацію мо­же виснажитися так, що йому не­обхідно кілька го­дин для від­новлення своїх сил. На жаль, у самій психології, як і в медицині, на сьогоднішній день мало уваги приділяється пи­та­нням збере­ження психічного здоров’я пси­хологів, то­му сам пси­холог-про­фесіонал просто змушений бути психотерапевтом для самого се­бе, інакше ризик самому стати пацієнтом відповідних закладів дуже великий. Мова йде не тільки про психічне, але й фізичне здоров’я психолога. Підтримка хо­рошої фі­зи­чної форми робить психолога більш працездатним і стійким до різних стре­сових си­туацій, яких у його професійній діяльності трапляється чимало. Окрім то­го, часто для клі­єнта психолог виступає «моделлю оп­тимальної людини», на нього орі­єн­туються, від­повідно він по­ви­нен відчувати відповідальність і в цьому плані;

- обережне та кри­тичне ставлення до існуючих і таких, що тіль­ки зароджують­ся, но­вих методів. Мова йде про астрологію, хі­ро­мантію, діанетику та ін. Знати основи цих підходів потрібно, але психолог повинен пам’ятати про предмет психології та наукові критерії аналізу.

Протипоказання для роботи психологом: відсутність від­повідної освіти; ненависть до людей, прагнення «мстити» їм не­зрозуміло за що; відверте психічне нездоров’я. Зрозуміло, що психічно хворий «психолог» просто може виявитися небезпеч­ним для своїх клієнтів, особливо, коли він працює з дітьми та підлітками; невміння спілкуватися, нездатність вибудовувати з людьми стосунки на основі взаємної поваги; для студентів май­бутніх психологів – ледачість, безініціативність, пасивна устано­вка на те, що викладачі повинні постійно інтригувати та розва­жати студен­тів на своїх заняттях; авторитарність, дидактичність (в основі – стереотипи професійного мислення та мовні шабло­ни), домінантність (в основі – нездатність до емпатії), ін­ди­фе­ре­нтність (ніби «вимушена» професійна байдужість), консерва­тизм, агресія, соці­а­ль­не лицемірство (говорить ті речі, у які сам не вірить) та ін..

Видатний польський феноменолог Роман Інгарден, відомий науковому за­галу як засновник феноменологічної естетики, фор­мулює ряд необхідних умов, щоб яка-небудь дія або який-небудь факт мог­ли мати моральну цінність:

1) суб’єктом діяльності повинна бути свідома особа. Для того, щоб виникла мож­ли­вість існування моральної цінності, пове­дін­ка повинна бути позначена якою-небудь якістю (не ­обов’язково мора­льною);

2) особа повинна усвідомлювати, що несе відповідаль­ність за результат своєї ді­я­льності;

3) прийняття рішення щодо діяльності або ж до її зречення, як і сам перебіг ді­яльно­с­ті, повинні відбуватися в умовах, які забез­печують свободу вибору;

4) морально-ціннісна діяльність повинна випливати з душі (чистого суб’єкта);

5) дискусійною справою є необхідність безкорисності мораль­ного вчинку (без сумні­ву, це позитивно для реалізації справед­ливості);

6) вимагає дослідження і питання про носія цінності. Можливо, для одних ці­н­ностей необхідним носієм є акти волі, для інших – сам вчинок, ще для інших – суб’єкт діяльності. Не можна також відкидати можливість того, що існують такі цінно­сті, спільним носієм яких повинна бути визначена комбінація вищезгаданих трьох но­сіїв [9; 10].

Діяльність практичного психолога розглядається з чоти­рьох позицій: до­по­моги, сприяння, підтримки чи супроводу. Ви­хо­дя­чи з цих позицій, ми може­мо говорити про 5 основних на­прямів діяльності практичного психолога: психопрофілактика[4], психо­діагностика[5], психокорекція[6], психоконсультування[7], пси­хо­те­ра­пія[8].

Г.С.Абрамова виділяє чотири типи завдань взаємодії клієнта з психологом (табл.1.1.). Робота практичного психолога полягає в тому, щоб переформулювати завдання перших трьох типів у завдання психологічні. Тільки тоді прак­ти­чний психолог буде здатним надати реальну допомогу клієнту [3, c.152-153].

Таблиця 1.1.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)