Використання вікон введення та вікон повідомлень

Завдяки вікнам введення і вікнам повідомлень користувач макросу включається в процес роботи процедури. За допомогою вікон введення запитується інформація, що впливає на вміст і функціонування процедури. Вікна повідомлень дозволяють користувачам бути в курсі того, що відбувається "за лаштунками" роботи процедури.

При додаванні в процедуру вікон введення користувач (в даному випадку той, хто відсилає запрошення) отримує можливість змінювати кінцевий результат її роботи.

Наприклад, у макросі Запрошення було б корисно наприкінці абзацу тексту ввести дату проведення презентації (кожний рік вона інша). А в наступному абзаці варто вказати ім'я голови оргкомітету або відповідального за її проведення та номер контактного телефону. Без введення цих даних користувачу після закінчення роботи макросу прийшлося б вручну вносити зазначені дані, які в кожній конкретній ситуації можуть змінюватись.

Якщо процедура дуже проста, то вікно введення, що з'являється на екрані, не викликає здивування або занепокоєння в користувача. Але в більш складних процедурах у визначених точках було б корисно виводити повідомлення для користувача.

Наприклад, у процедурі Введення можна було б додати вікно повідомлення, щоб інформувати користувача про те, що в даній процедурі йому буде запропоновано ввести інформацію про проведення заходу.

Це можна зробити за допомогою одного простого рядка VBA-коду.

Хід роботи

1. Створити папку Лаб_2 в робочій папці з вашим прізвищем за шляхом D:\ФормаНавчання\НазваГрупи\Прізвище\Лаб_2, в якій створити документ Microsoft Word з назвою Звіт_Лаб_2_ПрізвищеСтудента.

2. Провести аналіз завдання (рис. 2.3).

Запрошуємо Вас взяти участь в презентації нової методики з маркетингу та цінних паперів. Презентація відбудеться (число та місяць) поточного року.

Контактний телефон: (номер контактного телефону).

З повагою, голова оргкомітету (прізвище та ініціали студента)

Рис. 2.3. Зразок тексту запрошення на презентацію, процес створення якого слід автоматизувати

3. Відповідно до першого етапу постановки (аналогічно до лаб. 1) визначити задачу автоматизації, її характеристики та особливості.

4. Розбити загальну задачу на підзадачі, визначити їх характеристики та особливості та обґрунтувати вибір аналогу (використання макросів) для вирішення поставленої задачі.

5. Створення макросу Запрошення.

У вікні відкритого файлу Звіт_Лаб_2_ПрізвищеСтудента виконати команди Сервис4Макрос4Начать запись. Ввести ім’я макросу (рис. 2.4).

Примітка! Ім’я нового макросу (до 80 символів) може містити тільки літери і цифри (пропуски та інші символи заборонені), але повинно починатися з літери. Якщо введене ім’я не є коректним, програма видає помилку Invalid procedure name.

Рис. 2.4. Початок створення макросу

Примітка! Можна також створити кнопку на панелі інструментів або призначити комбінацію клавіш для запуску нового макросу. Якщо Ви не призначили макрос кнопці чи комбінації клавіш, то створену процедуру надалі можна завантажувати за допомогою команди Сервис4Макрос4Макросы з подальшим вибором потрібного імені макросу зі списку запропонованих.

Натиснути кнопку ОК (або Назначить макрос панели чи клавишам, а потім Закрыть). На екрані з’явиться панель інструментів Остановка записи.

Встановити параметри форматування шрифту та абзацу тексту (Виконати команду Формат4Шрифт. Встановити параметри: шрифт – Times New Roman, розмір – 14 пт. Виконати команду Формат4Абзац. Встановити параметри: вирівнювання тексту – по ширині, відступ першого рядка абзацу – 1,27 пт, міжрядковий інтервал – полуторний) та ввести потрібний текст:

Поиск по сайту: