АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДИНАМІКИ

Читайте также:
  1. I. Вивчення нового матеріалу
  2. I. Вивчення нового матеріалу
  3. II. Вивчення нового матеріалу
  4. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  5. III. Вивчення нового матеріалу
  6. III. Вивчення нового матеріалу
  7. IV. Вивчення нового матеріалу.
  8. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
  9. V. Вивчення нового матеріалу
  10. V. Вивчення нового матеріалу.
  11. V. Вивчення нового матеріалу.
  12. V. Вивчення нового матеріалу.

Суспільні явища безперервно змінюються. Вивчення поступального розвитку і змін суспільних явищ – одне з основних завдань статистики. Вирішується воно на основі аналізу динамічних рядів.

Динамічний ряд – це послідовність чисел, які характеризують зміну того чи іншого соціально-економічного явища. Для будь-якого динамічного ряду характерні перелік хронологічних дат (моментів) або інтервалів часу і конкретні значення відповідних статистичних показників, які називають рівнями ряду.

При вивченні динаміки важливі не лише числові значення рівнів, але і послідовність їх. Залежно від статистичної природи показника–рівня розрізняють динамічні ряди первинні і похідні, ряди абсолютних, середніх і відносних величин.

За ознакою часу динамічні ряди поділяють на інтервальні і моментні. Рівень моментногоряду фіксує стан явища на певний момент часу t, наприклад, чисельність робітників і службовців на початок року тощо. В інтервальному ряді рівень виступає як агрегований результат процесу і залежить від тривалості часового інтервалу, наприклад, виробництво електроенергії за рік тощо.

У рядах, рівні яких варіюють, виникає потреба обчислення сталої, типової для даного періоду характеристики. Такою характеристикою є середній рівень ряду.

Методи обчислення середніх рівнів динамічних рядів також залежать від статистичної структури показника.

 

В інтервальному ряді, рівні якого динамічно адитивні, використовують середню арифметичну просту:

, (4.1)

де n – число рівнів ряду; y – індивідуальний рівень ряду.

Сума рівнів моментного ряду сама по собі не має економічного змісту, тому обчислення середнього рівня ґрунтуються на проміжних середніх за часовими інтервалами. Кожна з них – це півсума початкового (yt-1) і кінцевого (yt) рівнів інтервалу:

(4.2)

Розрахунок середнього рівня моментного ряду здійснюють за формулою хронологічної середньої простої або зваженої:

- для рівних інтервалів: , (4.3)

- для нерівних інтервалів: , (4.4)

де - інтервальна середня (обчислена за формулою (4.2));

ft – кількість одиниць часу в межах t-го інтервалу.

Характеристики динамічних рядів. Швидкість і інтенсивність як властивості розвитку різних суспільних явищ значно варіюють, що відбивається в структурі відповідних динамічних рядів. Для оцінки цих властивостей динаміки статистика використовує взаємозв’язані характеристики. Серед них абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення 1% приросту. Розрахунок характеристик динаміки ґрунтується на зіставленні рівнів ряду. Базою для зіставлення може бути або попередній рівень yt-1, або початковий у0. Характеристики динаміки, обчислені зіставленням суміжних рівнів, називають ланцюговими, а з постійною базою порівняння – базисними.

Абсолютний приріст (t) відображає абсолютну швидкість змінювання рівнів ряду, знак (+,-) показує напрям динаміки:

(4.5)

Ланцюгові та базисні прирости адитивно зв’язані: сума ланцюгових дорівнює загальному приросту за весь період:

. (4.6)

Інтенсивність зміни рівнів ряду оцінюється відносною величиною – темпом зростання, який являє собою кратне відношення рівнів у формі коефіцієнта чи відсотка:

. (4.7)

Між ланцюговими і базисними темпами зростання існує мультиплікативний зв’язок:

. (4.8)

Співвідношення абсолютного приросту і базового рівня є вимірником відносної швидкості зростання, яку називають темпом приросту і який завжди виражають у відсотках:

(4.9)

Ланцюгові темпи приросту не мають таких властивостей, як адитивність чи мультиплікативність. З базисними темпами приросту вони співвідносяться тільки через темпи зростання.

Про вагомість одного відсотка приросту дає уяву частка від ділення абсолютного приросту на його темп:

. (4.10)

Таким чином, вага відсотка приросту залежить від базисного рівня.

Завдяки такій властивості, як адитивність, середній абсолютний приріст обчислюють за формулою середньої арифметичної простої із ланцюгових приростів, тобто:

(4.11)

Середній темп зростання розраховують за формулою середньої геометричної:

(4.12)

де Kn – кінцевий (базисний) темп зростання.

Показник середнього темпу приросту обчислюють, виходячи з середнього темпу зростання, за формулою:

. (4.13)

Якщо швидкість розвитку в межах періоду, що вивчається, неоднакова, то зіставленням однойменних характеристик швидкості визначають прискорення чи уповільнення зростання. Якщо інтервали часу однакові, можна зіставляти базисні характеристики швидкості, якщо неоднакові – слід користуватись середніми швидкостями.

Абсолютне прискорення зростання, яке обчислюють за формулою:

, (4.14)

характеризується додатною величиною δ >0, уповільнення – від’ємною δ <0.

Відносне прискорення ( >1) (уповільнення ( <1)) зростання:

. (4.15)

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)