Вплив погодно-метеорологічних факторів на стан і працездатність людини

Сучасне уявлення про вплив погоди на організм людини ґрунту­ється на принципах єдності організму і середовища. Реакції людини на дію погодно-метеорологічних факторів розглядають як частину загальної проблеми взаємодії зовнішнього середовища й організму. Вони відбивають природні періодичні процеси. Іншими словами, вони є проявами узгодженості біологічних ритмів людини зі змінами природних факторів.

В основі дії на людину погодно-метеорологічних факторів поляга­ють рефлекторні реакції на термічні, механічні й осмотичні подраз­ники.

Першими, хто реагує на дію погодно-метеорологічних факторів на організм є: шкіра і слизові оболонки, що межують із зовнішнім середовищем; верхні дихальні шляхи і легені; система аналізаторів.

У разі значної інтенсивності впливу може відбуватися подразнен­ня м'язів і внутрішніх органів.

Головними метеопричинами, що сприяють розвитку негативних реакцій організму, є:

Ø швидка та контрастна зміна погодно-метеорологічних факторів;

Ø проходження фронтів, утворення циклона або антициклона;

Ø зміни геліофізичних факторів (збурення на Сонці, зміни атмо­сферної електрики та ін.)

На зміну погодних умов люди реагують по-різному. Здоровий ор­ганізм за рахунок запасу резервних можливостей своєчасно перебу­довує свої внутрішні процеси відповідно до інших умов зовнішнього середовища. Активізуються усі гомеостатичні системи: підсилюється імунний захист, покращуються обмінні процеси; відповідно перебудовуються нервові реакції й ендокринна система; зберігається або навіть підвищується працездатність. Суб’єктивно всі ці явища сприймаються здоровою людиною як покращення самопочуття, під­вищення настрою. При цьому може виникнути деяка ейфорія, благо­душність, переоцінка власних можливостей.

Зовсім інша реакція на зміни погодних факторів у людей виснажених, зі зменшеними адаптивними резервами. У цю групу входять перевтомлені, ослаблені і хворі люди. В дні, що характеризуються змінами одного чи кількох із вказаних факторів, у них погіршуються стан енергетики, імунного захисту, серцево-судинної, травної, вивід­ної систем, органів дихання, уповільнюються реакції центральної нервової системи, знижується працездатність. Організм починає втрачати здатність швидко пристосувати свої внутрішні реакції до нових умов навколишнього середовища, що проявляється у погір­шенні самопочуття, головному болю, задишці, гіпертонічних кризах ти інших негативних реакціях.

Суб’єктивно здорові люди в критичні дні часто зазнають покращення настрою, переоцінюють свої можливості.

В осіб із високим рівнем нейротизму при несприятливій погоді покращуються процеси мислення і короткочасної зорової пам’яті, спостерігається переважання стурбованих та депресивних станів, знижується увага. Кількість помилкових реакцій у осіб з низьким нейротизмом не залежить від погодно-метеорологічних умов.

У перевтомлених людей у дні кризових погодних ситуацій відбу­ваються зрушення в бік негативних емоцій:

¨ приходить відчуття три­воги;

¨ різко погіршується настрій;

¨ виникає безсоння;

¨ стан дискомфор­ту;

¨ психічна напруга;

¨ невдоволеність;

¨ підвищена дратівливість, яка призводить до безпричинних конфліктних

¨ ситуацій;

¨ страх перед уявними небезпеками.

Люди починають перебільшувати труднощі, виявляють схильність до афектних та істероїдних реак­цій, підвищену агресивність або, навпаки, намагаються, уникнути соціальних контактів.

Завдання для практичного заняття:

1.Опрацювати теоретичні відомості практичного заняття та рекомендовану літературу за темою.

2.Визначити рівень патогенності погоди та її подраз­нювальну дію, оцінити комплексний вплив погодно-метеорологічних факторів на організм людини:

Варіанти завдання

2.1. Записати у табл. 1.1 дані про погодно-метеорологічні фактори (на день практичного заняття), які зачитує викладач.

2.2. Розрахувати значення середньої добової температури, волого­сті, швидкості вітру, атмосферного тиску.

2.3. Розрахувати значення міждобової зміни атмосферного тиску і

температури.

Поиск по сайту: