Основні ознаки сім’ї, які спільні для членів спільноти

Шлюб – це історично зумовлена, усталена, санкціонована форма відносин між чоловіком та жінкою, що встановлює їхні права та обов’язки відносно одне одного та дітей.

Сім’я вивчається та розглядається з двох поглядів:

1) як соціальний інститут, що характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій та зразків поведінки;

2) як мала соціальна група, заснована на шлюбі чи кровній спорідненості, члени якої об’єднані спільним побутом, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою.

4.2. Соціальні функції сім’ї

Функція сім’ї – спосіб проявлення активності, життєдіяльності сім’ї та її членів.

1) Репродуктивн а полягає у біологічному відтворенні суспільства та задоволення потреби в дітях.

2) Виховна функція полягає у соціалізації молодого покоління, задоволення потреби у батьківстві, контакті з дітьми, їх вихованні, самореалізації в дітях. 3) Економічно-побутова полягає в можливості підтримувати фізичне здоров’я членів суспільства, економічно утримувати неповнолітніх та недієздатних членів родини, приглядати за дітьми, надавати та отримувати господарчо-побутові послуги між членами родини.

4) Функція первинного соціального контр олю – моральна регламентація поведінки членів родини, моральна відповідальність та зобов’язаність між чоловіком та жінкою, батьками та дітьми тощо.

5) Духовно-емоційна сприяє взаємному духовному збагаченню, надає психологічний захист членам родини, емоційну підтримку.

6) Дозвільна – раціональна організація дозвілля.

7) Сексуальна функція – суспільне значення цієї функції полягає у реалізації сексуального контролю за особистістю, а індивідуальне – у задоволенні особистих сексуальних потреб.

Планування сім’ї як соціальна проблема. Планування сім’ї розглядається з боку діяльності, спрямованої на обмеження дітонародження, або, за аналогією з державними установами, контроль дітонародження. Планування сім’ї та сімейну організацію охорони здоров’я визначають як ті види діяльності, що мають на меті допомогу окремим особам або подружжям досягти результатів в уникненні небажаної вагітності, народити бажаних дітей, регулювати інтервали між вагітностями, контролювати вибір часу дітонародження в залежності від віку батьків, визначати число дітей у сім’ї. Включає в себе: види обслуговування, що уможливлюють цю практику. Це санітарна просвіта та консультації з питань планування сім’ї, забезпечення контрацептивами, лікування безпліддя, просвіта з питань шлюбу та сім’ї, організація відповідних служб та заходів: генетичних консультацій, досліджень тощо. За теорією Мальтуса, є два способи скорочення кількості людства:

1)розумна контрацепція;

2)війни, голод, пошесті.

Мальтузіанство стверджує, що нормальній людині притаманно самій обмежувати дітонародження.

Існують фактори вибору шлюбного партнера:

1)просторова близькість;

2)уявлення про ідеального партнера;

3)приклад власних батьків;

4)прагнення особистості до самоствердження;

5)прагнення пошуку партнера, що схожий або протилежний за психічними та соціальними якостями.

Причини виникнення конфлікту у сім’ї. Конфлікт – це приховане або явне зіткнення конкуруючих сторін. Він може виникнути у кооперації, конкуренції і в будь-якій соціальній групі. Змагання переростає у зіткнення, коли конкуренти намагаються завадити або усунути одне одного з боротьби за посідання дефіцитних благ.

Фактори, які обумовлюють основні мотиви розлучень

4. 3. Історичні типи і форми сімейно-шлюбних відносин

Протягом розвитку людства сформувалися наступні форми сімейних відносин:

1) моногамія - сім’я, яка складається з двох партнерів - чоловіка і жінки;

2) полігамія- сім’я, в якій особа може одночасно мати більше, ніж одного партнера.

Розподіляється на полігінію (чоловік має декілька дружин) і

поліандрію (жінка має декілька чоловіків);

3) груповий шлюб – одночасне сімейне співжиття кількох чоловіків та жінок, які не створюють окремих подружніх пар.

Історичні типи сімейних відносин:

матріархат (жінка - глава роду і сім’ї), патріархат (чоловік - глава сім’ї), егалітарна сім’я (жінка і чоловік мають рівні права в сім’ї).

Типи сім’ї:

розширена – сім’я, яка складається з двох і більше поколінь родичів, які проживають в одному будинку або близько один від одного;

повна – сім’я, в якій є обидва члени подружжя;

неповна – сім’я, в якій є тільки один з членів подружжя;

нуклеарна (проста) – сім’я, яка складається з матері, батька та їхніх дітей, що знаходяться на батьківському утриманні.

За вибором шлюбного партнера виділяються форми сім’ї:

1) ендогамія – партнер обирається в середині сімейного клану та родини;

2) екзогамія партнер обирається поза сімейними кланами.

Поиск по сайту: