АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Предмет та об’єкт соціології культури, елементи культури

Читайте также:
  1. D – ЕЛЕМЕНТИ.
  2. I. ПРЕДМЕТ И ЗАДАЧИ
  3. IІІ. Проведення перевірок суб’єктів господарювання та органів влади та інших підконтрольних об’єктів органами Держтехногенбезпеки України
  4. P – ЕЛЕМЕНТИ.
  5. XVIII ст., з одного боку, - століття, в якому Україна втратила політичну автономію, а з іншого, відбувся розквіт української культури, яка йшла в ногу з Європою.
  6. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  7. Аналіз умов праці та виявлення потенційних небезпек на об’єкті проектування
  8. Б) субкультуризм
  9. Бахрах Д. Н. О предмете административного права в России // Государство и право. 2003. № 10. С. 31-38.
  10. Біорізноманіття як об’єкт уваги міжнародного співтовариства.
  11. Братства та їх роль в розвитку української культури 16- початок 17 ст.
  12. Братства та їх роль в розвитку української культури.

Соціологія культури є не тільки галуззю соціології, але водночас культурознавчою наукою. Вона знаходиться на межі філософії та культурології.

Соціологія культури – галузь соціології, яка вивчає культуру як соціальний феномен, її місце і роль у взаємодії з іншими системами суспільства, а також взаємодію особистості, спільності й суспільства.

Найважливішими чинниками виникнення людських суспільств, поряд з економічними і природними, є і культурні умови, які по різному впливають на соціальні процеси. В науці з’являлися різноманітні трактування ролі, місця і сутності культури в контексті світової цивілізації. Термін “ культура ” вживався французькими просвітниками XVIII ст. – Вольтером, Жаном Кондорсе, Й. Гердером – для них культура – це те, що створено людством в процесі його історії, передусім, матеріальна культура. Термін “ цивілізація ” виражає результати колективної діяльності, а сутність терміна “культура” зміщується на індивіда та виражає його духовний, освітньо-моральний стан.

В ХІХ ст. певного поширення набув соціокультурний підхід. Російський філософ і соціолог М. Данилевський (1822 – 1885) виділив 13 культурно-історичних типів, середн них і “слов’янський”. У ХХ ст. німецький філософ О. Шпенглер (1880 – 1936) вважав, що культурно-історичні типи (вісім) – це замкнуті організми, які протистоять один одному.

Відомо декілька методологічних підходів до соціологічного аналізу культури.

Функціональний підхід – основним елементом культури вважає цінності. За Т. Парсонсом, культура – це організована система цінностей, яка відповідає потребам людини, вона стала і стабільна, тому розвивається тільки завдяки еволюції.

Конфліктний підхід – розглядає культуру як динамічну систему, яка є ареною конфліктів, породжених соціальною нерівністю (К. Маркс, Дарендорф).

Діяльний підхід – у 80-ті роки ХХ ст. увага зосереджувалася не тільки на оволодінні досвідом минулих поколінь задля втілення його у виробництво та суспільне життя, а й на тому, якими засобами це робити.

Залежно від критеріїв, існують різні класифікації культури:

1) відповідно до змісту діяльності її поділяють на матеріальну і духовну;

2) відповідно до рівня і форм соціальної взаємодії – на суперкультуру (культура конкретного суспільства) і на субкультуру (культура спільнот);

3) конфронтаційну культуру;

4) культуру узгодження;

5) культуру соціальних груп.

Предметом соціології культури є соціальний механізм розвитку культурної сфери, поведінка соціальних суб’єктів у культурній сфері.

Об’єктом соціології культури є культура суспільства як соціальне явище, її виникнення, розвиток, тенденції та суперечності, вплив на різні суспільні групи та її місце у духовному житті суспільства.

Елементи культури:

1) пізнавальний (знаково-символічний) - знання, зафіксовані в мові;

2) ціннісно-пізнавальний – система цінностей, яка включає до себе:

- смисложиттєві – уявлення про добро, щастя, сенс життя та ін.;

- універсальні – життя, здоров’я, безпека, добробут, сім’я та ін.;

суспільне визнання, міжособистісне спілкування, демократичні цінності;

- партикулярні – прив’язаність до родини батьківщини, віра в Бога, в абсолют.

 

В культурі виділяються дві основні частини:

1) культурна статика

2 ) культурна динаміка

 

КУЛЬТУРА
 

Культура

       
   

 


 

Таким чином, культура зароджується, поширюється, руйнується, зберігається, в ній виникає безліч різноманітних метаморфоз і поєднань, що робить ту чи іншу культуру своєрідною і специфічною.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)