Порядок виконання практичної частини курсової роботи

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

з виконання та оформлення курсової

роботи по дисципліні «Інструментальні засоби ГІС»

Для спеціальностей:

7.08010101 Геодезія

7.08010103 Землеустрій та кадастр

7.08010103 Геоінформаційні системи і технології

Укладач: В.М. Порєв

кандидат технічних наук

Рецензент: С.К.Дрич

кандидат географічних наук, доцент

Затверджені рішенням кафедри

"Землеустрою та кадастру, ГІСіТ",

Протокол №____ від _______ 2012 р.

Київ – 2012

Мета роботи

Вивчення структури й основних функцій та отримання практичних навичок роботи із програмними засобами геоінформаційних систем.

Основні завдання

1. Опис структури і основних функцій програмного пакету ГІС.

2. Введення, обробка та відображення просторово-координованої інформації засобами програмного пакету ГІС.

Рекомендації щодо виконання курсової роботи

Курсова робота з дисципліни "Інструментальні засоби ГІС" повинна містити оглядово-теоретичну та практичну частину.

Орієнтовний план оглядово-теоретичної частини:

1. Призначення пакету ArcView GIS.

2. Структура інтерфейсу користувача.

3. Типи просторових об’єктів, формати та структури даних, що використовуються в ArcView.

4. Основні операції по створенню та відображенню географічних карт засобами ArcView.

5. Основні функції ArcView GIS, що використовуються для ідентифікації, пошуку, вибірки географічних об’єктів за їх атрибутивними характеристиками.

6. Основні функції ArcView GIS, що використовуються для пошуку та вибірки географічних об’єктів на основі їх розташування відносно інших об’єктів.

Порядок виконання практичної частини курсової роботи

Виконання практичної частини курсової роботи складається з наступних двох етапів.

Перший етап – створення карти області з відображенням населених пунктів за кількістю населення.

1. Створюємо новий Проект та Вид. Надаємо новому Виду назву, наприклад “ Запорізька область”. Зберігаємо проект у робочому каталозі (папці).

2. Додаємо до карти просторові дані, що стосуються території України. Папка вихідних даних (“ Украина”) містить 6 шейп-файлів з наступною інформацією:

- Области.shp – області України (25 полігонів);

- Города.shp – населені пункти (1026 точкових об’єктів);

- Реки.shp – річки (1225 лінійних фрагментів);

- Озера.shp – озера та водосховища (105 полігонів);

- Автодор.shp – автошляхова сіть (59 лінійних фрагментів);

- Жеддор.shp – залізнична сіть (64 лінійних фрагмента).

3. Інформація з зазначених файлів являє собою окремі Теми – шари просторової інформації. В папці вихідних даних також присутні відповідні файли з атрибутивною інформацією по кожному шару (наприклад, “ Области.dbf ”). При додаванні до виду просторових даних атрибутивна інформація додається автоматично.

4. Розташуємо ці теми у Таблиці змісту у такому порядку, що забезпечує правильне зображення усіх тем. Тобто, площинні теми повинні знаходитися у нижній частині Таблиці Змісту, вище них розташовуються лінійні теми, з самого верху – точкові теми. За допомогою Редактора легенди встановлюємо колір прорисовки та iншi параметри відображення для кожної теми.

5. Змінюємо мірило зображення таким чином, щоб карта відображала територію конкретної області згідно варіанту завдання.

6.

7. За допомогою функції Автоподпись (меню Тема) або інструменту Подписать створити підписи населених пунктів.

8. Використовуючи функцію Експорт з меню Файл, створити графічний файл формату JPEG з зображенням створеної карти для подальшого включення його до файлу звіту.

Рис. 1. Карта Запорізької області

Другий етап – розподілення населених пунктів області на три групи згідно їх відстані відносно об’єктів опорної теми.

1. Встановлюємо проекцію для Виду.

Для правильного визначення відстаней засобами ArcView потрібно установити відповідний тип картографічної проекції. У даному випадку, використовуючи вікно діалогу Свойства вида, встановлюємо для нашої карти тип проекції “ Равномпромежуточная азимутальная”.

2. Знаходимо на карті або в атрибутивній таблиці відповідної теми потрібні об’єкти опорної теми, виділяємо їх за допомогою інструменту Выбор.

3. Використовуючи функцію Преобразовать в шейп-файл (меню Тема) створюємо новий шейп-файл та додаємо його до Виду.

4. Виконуємо операцію просторового об’єднання тем “ Населені пункти” та опорної теми (інструмент Соединить в інтерфейсі таблиці). В результаті просторового об’єднання до атрибутивної таблиці теми «Населені пункти» буде додано поле “ Distance” і усі інші поля з таблиці опорної теми. Поле “Distance” містить відстань даного населеного пункту від найближчого з об’єктів опорної теми.

5. Створюємо нову легенду теми “ Населені пункти ” на основі поля “ Distance”, розподілив усі населені пункти на 3 групи, наприклад, до 10 км, 10 -30 км, більше 30 км. Встановлюємо колір, тип и розмір точкового символу для кожної групи.

6. Створюємо підписи для населених пунктів першої групи.

7. Використовуючи функцію Экспорт з меню Файл, створити графічний файл формату JPEG з зображенням створеної карти для подальшого включення його до файлу звіту.

8. До файлу звіту необхідно включити також таблицю з назвами населених пунктів першої групи та відповідними відстанями.

Рис.2. Розташування населених пунктів відносно автошляхів

Поиск по сайту: