АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Етапи звукового аналізу при навчанні читанню

Читайте также:
  1. B. интерпретация результатов ультразвукового исследования
  2. Аналіз документів як метод соц.аналізу
  3. Аналізу та статистики ім. Поповича ЖНАЕУ Ковальчук О.Д.
  4. В) проаналізувати політику більшовиків щодо релігії та церкви в Україні.
  5. Варіанти опорних схем для проведення аналізу ситуацій
  6. Види аналізу господарської діяльності
  7. Визначення оптимального варіанту розв’язання проблем на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
  8. Визначення очікуваного рівня звукового тиску
  9. Використання SWOT-аналізу для формування стратегії
  10. Використання індексного методу для аналізу впливу окремих факторів на показники
  11. Виникнення економічної теорії і основні етапи її розвитку
  12. Виникнення життя. Основні етапи біогенезу

Етапи формування навички читання

1. Основна одиниця читання – склад.

2. Читання складів за порядком:

Ø Склад, що утворений одним голосним (о-кунь).

Ø Склад-злиття (о-са).

Ø Склад, що утворився злиттям і приголосним, що приєднуються: (ПГП – мак; ППГП – степ; ПГПП - танк).

Ø Закриті склади (ГП): ох.

Додаткові позначення при читанні обов’язкові.

Врахування позиційного принципу читання, що визначається складовим принципом української графіки.

Сутність: при читанні у більшості випадків враховується не тільки буква, а й сусідні з нею букви: попередня і наступна – два.

Складовий принцип української графіки можна охарактеризувати тому як позиційний принцип письма і читання: при письмі й читанні враховується позиція букв у слові по їх відношенню до сусідніх букв, в тому числі до пропуску.

В словах, які прочитуються, необхідно визначати:

1) Голосні, що виступають в якості самостійних орієнтирів (У Ніни ноти. Окуні. Маяк.)

2) Злиття (ПГ), в яких характер вимови попереднього приголосного визначається буквою, що означає голосний звук.

3) Приголосний або кілька приголосних, які знаходяться в кінці слова, які позначають звуки, що вимовляються твердо і які прочитуються до попередніх ПГ або Г.

4) Приголосний або кілька приголосних, що стоять перед ПГ, які з цим ПГ прочитуються цілим складом.

5) Букву ь після приголосних, яка вказує, що приголосні вимовляються м’яко (пом’якшено).

Таким чином, після знайомства з новою буквою проводиться навчання читанню ПГ на всьому діапазоні вивчених на той час голосних і букв, що їх позначають на письмі.

На І етапі – читання має бути складовим і базуватися на складо-звуковому аналізі та синтезі.

ІІ-й етап формування навички читання характеризується читанням слів. Спочатку слово прочитується по складах, потім з наголосом. На цьому етапі діти переходять на читання цілими словами на основі фонетичного наголосу. Пояснюються правила орфоепічного читання.

Третьому етапові характерне читання речень. Учень «губить» рядок, повертається, перечитуючи слова і склади. Це явище зникає з розширенням “поля читання” дитини. Увага – на свідоме і виразне читання (на імітативній основі).

Вправи, спрямовані на швидку реакцію дитини по запам‘ятовуванню матеріалу

1. Швидке читання букв (за порядком вивчення, в алфавітному, у роздріб – голосні, приголосні).

2. Читання обернених і прямих складів з твердими і м‘якими приголосними та їх конструкціями.

3. Щоденне швидке читання односкладних слів.

4. Вправа «Фотооко» (з 1 слова односкладного, двоскладного, трискладного – на час. Помилки виправляються).

5. Показ 2-3 слів на 5-10 хв. (Відтворення їх).

Прийоми навчання читати склад і слово

1. Вимов, співаючи, злиття МИ і додай наступний звук [р]: мииир, Дмитрик.

2. Промов звук [д] і зразу протяжно злиття [миии], додай звук [т], протягуй наступне злиття [риии], додай звук [к]: Дмитрик.

Етапи звукового аналізу при навчанні читанню

1. Інтонаційне підкреслення послідовності звуків і називання ланцюжка звуків слова.

2. Диференціація голосних і приголосних звуків та їх чергування в слові.

3. Диференціація твердості і м‘якості приголосних звуків

4. Моделювання основних звукових відношень у слові.

 

1. Навчання письму і читанню є однією з найважливіших сторін навчання грамоти: уміння користуватися письмом має виключно велике значення в пізнавальній і практичній діяльності людини. Тому навчання письму в період володіння дитиною грамотою необхідно приділяти не менше уваги, ніж навчанні читанню.

Письмове мовлення виникло на основі усного, між ними існує тісний взаємозв’язок. Однак за своїм психологічним змістом процес письма у дитини значно відрізняється від процесу усного мовлення та читання. Засвоєння усного мовлення починається з практики спілкування з дорослими. До школи дитина оволодіває усним мовленням настільки, що може спілкуватися з дорослими, однолітками.

Писемному мовленню дитина вчиться лише в школі. Однак це і робить процес засвоєння письма більш складним. Спочатку учень не може застосувати письмову форму мовлення як засіб спілкування.

 

Тому звертається увага на звуки, склади, на перекодування їх в знакову систему. Лише поступово дитина переходить на письмове мовлення.

Дитина акцентує увагу на всіх елементах письма: від елементів букв до з‘єднань і розміщення. Процес важкий і стомлюючий.

Заняття з письма відбувається слідом за уроками читання. Але якщо в основу порядку вивчення букв на уроці, читання покладено принцип частотності, то на уроці письма діти вчаться писати букви не в порядку послідовно зростаючих труднощів їх написання, а з точки зору труднощів звукового аналізу, необхідного при читанні.

Учень, навчаючись письму, повинен засвоїти 3 групи навичок:

1. Технічно-гігєнічні – правильно користуватися письмовим приладдям, координувати рухи руки, дотримуватись гігієнічних правил.

2. Графічні - правильно зображувати букви, склади, слова, писати букви з потрібним нахилом, певної висоти і ширини, рівномірно розміщувати на робочому рядку, правильно з‘єднувати.

3. Орфографічні правильно визначати звуковий і буквений склад слова, коментувати його написання.

Оволодіння цими групами навичок є основою грамотного письма і гарного почерку.

Школяр засвоює 2 азбуки – друковану і рукописну, а в азбуках – зображення великих і маленьких букв. В букварний період діти оволодівають написанням букв, а відтак – слів, речень, зв‘язних текстів.

На І етапі БП діти пишуть елементи букв, їх з‘єднання, слова за зразком.

На ІІ етапі рекомендуються вправи на слух, списування репродуктивного характеру і з ускладненням (вставити, замінити букву, слово…).

У посібнику Дорошенка дається характеристика видам робіт, спрямованих на вироблення в учнів навичок письма:

Ø підготовчі вправи (завдання – аналіз графічної будови нової літери): письмо в повітрі, обведення пунктирних ліній;

Ø вправи, спрямовані на вироблення ритмічного письмо у темпі (раз-і-два-і…);

Ø списування з дошки, букваря, карток…

Ø вибіркове списування;

Ø слухове письмо букв, складів, слів…

Ø письмо по пам‘яті слів, складів;

Ø вправи на виконання і перевірку виконаного.

Перед написанням слів і речень необхідно зосереджувати увагу на таких моментах:

1) повторення правил письма, правопису розділових знаків;

2) аналіз елементів і структури букви;

3) читання зразків, написаних на дошці, в прописах; відповіді на запитання за змістом речення та його аналіз;

4) впровадження в практику слухового, зорового і комбінованого письма.

 

1. Читання і письмо в період навчання грамоти служать засобом підвищення культури мовлення учнів. Вся робота обумовлюється розвитком мислення і мовлення учнів. Але ця робота притаманна не лише урокам навчання грамоти. Вона пов’язана з екскурсіями, спостереженнями дітей, з предметними уроками, бесідами і т.п. Завдання, пов’язані з розвитком мовлення в БП, такі:

Ø виправлення недоліків мовлення дітей;

Ø розширення кола вражень, уявлень і понять учнів у зв‘язку з цим – збагачення словника;

Ø уточнення семантики слів;

Ø розвиток умінь правильно в усній формі будувати речення, а з речень текст.

Основним джерелом роботи з розвитку мовлення є власний життєвий досвід дітей і спостереження їх за життям людей і природою (К.Д.Ушинський підкреслював значимість спостережень за природою).

Іншими джерелами виступають ігри, забави дітей, словниково-логічні вправи, граматичні завдання в письмових вправах; складання оповідань різного типу: опис, розповідь, роздум; робота над удосконаленням звуковимови, робота з наочністю.

Все це сприяє як засвоєнню навчального матеріалу, так і формуванню морально-естетичних понять і почуттів.

Робота з розвитку мовлення і мислення на уроках навчання грамоти групується в двох напрямках:

1. формування умінь зв‘язного мовлення (уміння розуміти тему і основну думку тексту або сюжетного малюнку, послідовно передавати їх зміст).

2. Навчання правильному, точному, виразному використанню засобів мовлення.

 

Основна частина уроку на вивчення, наприклад, ма­лої букви З складається з таких етапів і видів роботи:

1. Звукові аналітичні і синтетичні вправи зі звуками [з], [з']

I. Впізнавання звуків у заданих учителем словах з визначенням місця звучання (на початку, в середині, в кінці). Пропонуються, на­приклад, слова: заєць, коза, віз, сажа (!), залізний, зяблик, узяв, ка­люжа (!), злазь, візерунки, друзі, жасмін (!), зелений.

2. Доповнення складу із звуками [з], [з'] для утворення слів: залі(зо), гро(за), моро(зи), ва(за, зон), ві(зок), бере(за), мага(зин) та ін.

3. Утворення складів типу злиття із звуком [з] (за, зо, зу, зи, зе), із звуком [з'] (зя, зьо, зю, зі, зе).

II. Показ зразка писаної літери з у сітці зошита (збільшеної в 20 разів).

ІІІ. Аналіз будови букви з переліком її елементів (верхня дуж­ка, схожа на правий півовал, і нижня дужка, яка переходить у ниж­ню петлю).

IV. Засвоєння конфігурації літери з.

1. Показ письма букви на дошці з поясненням послідовності зо­браження елементів.

2. «Письмо» учнями букви в повітрі з орієнтацією на показ учи­теля.

3. Аналіз зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зобра­ження елементів.

V. Вправи з письма.

1. Письмо літери по пунктирних зразках у зошиті (на друкова­ній основі).

2. Письмо трьох літер (самостійно). Зіставлення написаних лі­тер із зразком. Аналіз помилок.

VI. Фізкультхвилинка.

VII. Дописування рядка літери з.

VIII. Звуко-буквений аналіз слова візок з побудовою схеми фіш­ками і викладанням з букв розрізної азбуки.

IX. Динамічна пауза.

X. Письмо другого рядка букви (друга частина рядка — письмо під такт).

XI. Звуковий аналіз слова зима з наступним записом за зразком.

XII. Добір слів із звуком (з), які відповідають на питання що робити? (казати, возити, різати, лазити, збирати, в’язати, зустрі­чати та ін.).

XIII. Складання з одним із слів (на вибір) речення.

XIV. Підсумок уроку.

— Яку букву навчилися писати? Які звуки позначаються цією буквою?


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)