АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

На розв’язання яких основних проблем спрямована оперативна реструктуризація?

Читайте также:
  1. B. Заинтересованность проблемами клиента, компетентность, точность.
  2. http://ru.wikipedia.org/wiki/Философия - ВикпедиЯ Свободная энциклопедия (тексты, биографии философов, проблемы)
  3. I. Обговорення проблемних питань.
  4. I. Основные характеристики и проблемы философской методологии.
  5. I. ПРОБЛЕМА И МЕТОДИКА ИССЛЕДОВАНИЯ
  6. I. Проблема политической экономии
  7. II. Класифікація основних засобів
  8. II. Проблема социокультурной динамики – центральная тема в творчестве П. Сорокина.
  9. III. Визнання та первісна оцінка основних засобів
  10. III. Проблема социальной политики
  11. III. ПРОБЛЕМЫ ПРОДУЦИРОВАНИЯ И ПОНИМАНИЯ РЕЧИ
  12. III. ПРОБЛЕМЫ ПРОДУЦИРОВАНИЯ И ПОНИМАНИЯ РЕЧИ

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ

ВИЩИХ АГРАРНИХ ЗАКЛАДІВ “АГРООСВІТА”

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ

З ДИСЦИПЛІНИ “ЕКОНОМІКА ЕНЕРГЕТИКИ”

Київ

Аграрна освіта


Укладачі: Безпала О.В., Ляхерова Ю.А., викладачі Технолого-еконо­мічного коледжу Білоцерківського НАУ
   
Рецензенти: Піддубна Н.В., викладач Новоушицького технікуму Подільського ДАТУ Головаш І.О., викладач Коледжу переробної і харчової промисловості Харківського НТУСГ ім. П.Василенка
   
Редактор Салмай Н.М.
   
Відповідальна за випуск   Ісаєнко Л.С.

1. Організація визнана юридичною особою якщо:

1. має відособлене майно у власності, господарському веденні або оперативному управлінні

2. може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права

3. відповідає майном за своїми зобов’язаннями

4. +має відособлене майно у власності, господарському веденні або оперативному управлінні може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права відповідає майном за своїми зобов’язаннями

 

[Л 2,с.10]

 

2. Ознаки підприємства – це єдність:

1. виробничо-технічна

2. організаційна

3. економічна

4. +виробничо-технічна, організаційна, економічна

 

[Л 2,с.269]

 

3. Завдання підприємства:

1. задоволення суспільних потреб у продукції і послугах

2. задоволення інтересів трудових колективів

3. врахування інтересів майбутніх поколінь

4. +задоволення суспільних потреб у продукції і послугах, задоволення інтересів трудових колективів, врахування інтересів майбутніх поколінь

 

[Л 2,с.29]

 

4. Підприємство, засноване на власності адміністративно-територіальних одиниць, діяльність спрямована на економічний і соціальний розвиток регіонів – це:

1. приватне підприємство

2. державне підприємство

3. +комунальне підприємство

4. господарське товариство

 

[Л 2,с.28]

 

5. Організаційна побудова основних цехів ведеться за таким принципом:

1. технологічний

2. предметний

3. змішаний

4. +технологічний, предметний, змішаний

 

[Л 2,с.16]

 

6. Відкриту переплату на акції, що випускаються, проводить:

1. товариство з обмеженою відповідальністю

2. +публічне акціонерне товариство

3. виробничий кооператив

4. командитне товариство

[Л 2,с.28]

 

7. Некомерційні організації – це юридичні особи, головною метою яких є:

1. розподіл прибутку між засновниками

2. отримання прибутку

3. +задоволення матеріальних, духовних або інших нематеріальних потреб, соціальних, благодійних, культурних, освітних або інших суспільно-корисних цілей

4. задоволення тільки матеріальних потреб

 

[Л 2,с.29]

 

8. Форми тимчасового об’єднання підприємств з метою вирішення конкретних завдань і проблем, здійснення великих інвестиційних, науково-технічних, соціальних, економічних проектів – це:

1. синдикат

2. +консорціум

3. трест

4. концерн

[Л 2,с.37-38]

 

9. Завдання стратегічного управління:

1. +забезпечення економічного зростання підприємства, підвищення його конкурентоспроможності

2. неперервності і синхронності роботи всіх ланок підприємства, спрямованих на виконання встановлених поточних завдань

3. забезпечення прав і соціального захисту

4. організація і контроль надходження грошових коштів від реалізації продукції або стягування сум за попередніми угодами

 

[Л 2,с.57]

 

10. Управління підприємством не включає такі підсистеми:

1. управління персоналом

2. управління маркетингом

3. управління фінансами

4. +управління запасами

[Л 2,с.57]

 


11. Лінійна структура управління підприємством використовується на:

1. + невеликих підприємствах з малою чисельність працюючих

2. підприємствах, що випускають однорідну і нескладну продукцію

3. підприємствах приватної форми власності

4. підприємствах-монополістах

[Л 2,с.63]

 

12. Структурне управління бюрократичного типу, з великими горизонтальними і вертикальними з’язками:

1. дивізіопольне

2. матричне

3. +лінійно-функціональне

4. лінійно-штабне

[Л 2,с.68–70]

 

13. Розглядаючи справи про банкрутство, не застосовують такі процедури банкрутства:

1. розпорядження майном боржника, ліквідація банкрута

2. санація

3. мирова угода

4. +реструктуризація

[Л 2,с.294]

 

14. Розпорядник майна призначається на строк не більше:

1. +шести місяців

2. восьми місяців

3. один рік

4. два роки

[Л 2,с.294]

 

15. Правом на звернення до арбітражного суду із заявою про визнання боржника банкрутом не володіють:

1. сам боржник

2. конкурент-кредитор

3. уповноваженні органи

4. +місцеві органи влади

[Л 2,с.291]

 

16. Строк ліквідаційної процедури не може перевищувати:

1. шість місяців

2. вісім місяців

3. +дванадцять місяців

4. чотирнадцять місяців

[Л 2,с.294]

 

17. План санації не може містити умови про:

1. виконання зобов’язань боржника третіми особами

2. обмін вимог кредиторів і активи боржника та (або) його корпоративні права

3. задоволення вимог кредиторів іншими особами, що не суперечить закону

4. + ліквідація боржника

[Л 2, с.297]

 

18. Види зносу:

1. повне та часткове

2. фізичний та духовний

3. +моральний та фізичний

4. відновне та невідновне

[Л 2, с.147-148]

 

19. Основні фонди:

1. діють у процесі виробництва протягом тривало періоду часу

2. + частина засобів виробництва, які діють у процесі виробництва протягом тривалого періоду часу, зберігають при цьому впродовж усього періоду натурально-речовинну форму і переносять свою вартість на продукцію по частинах у міру зносу у вигляді амортизаційних відрахувань

3. зберігають упродовж усього періоду натурально-речовинну форму

4. частина засобів виробництва, які діють у процесі виробництва протягом одного виробничого циклу, при цьому змінюють свою форму та функції і переносять свою вартість на вартість готової продукції повністю

[Л 2, с.143]

 

20. Облік і оцінювання основних фондів здійснюються:

1. за повною і частковою вартістю

2. за первісною та залишковою вартістю

3. +в натуральній і грошовій формах

4. за залишковою вартістю

[Л 2,с.144]

 

21. Кількість груп основних фондів:

1. 5

2. 14

3. +16

4. 6

[Л 5, с.176]

 

22. До основних фондів третьої групи належать:

1. земельні ділянки

2. +будівлі і споруди, передавальні пристрої

3. машини і обладнання

4. транспортні засоби

[Л,с.156]

 

23. Показник ефективності використання основних фондів визначається як відношення:

1. + обсягу випуску продукції (Q) до середньорічної вартості основних виробничих фондів (OФсер) за порівняний період часу (місяць, рік)

2. середньорічної вартості основних виробничих фондів (ОФсер) до обсягу випуску продукції (Q)

3. фактичної кількості годин роботи устаткування (tф) до кількості годин роботи по нормі (tu)

4. середньорічної вартості основних фондів (ОФсер) до числа робітників на підприємстві, що працювали в найдовшу зміну

 

[Л 2,с.161–162]

 

24. Амортизація основних фондів – це:

1. знос основних фондів

2. +процес перенесення вартості основних фондів на собівартість продукції, що виготовляється

3. відновлення основних фондів

4. витрати за змістом основних фондів

[Л 2,с.149]

 

25. Первісна (первинна) вартість основних фондів – це:

1. +вартість основних фондів при обліковуванні

2. різниця між вартістю придбання основних фондів і зносом

3. відновна вартість основних фондів за експертним висновком про переоцінку

4. вартість основних фондів на момент списання

[Л.2, с.144]

 

26. Особливість основних фондів полягає у тому, що вони:

1. повністю переносять вартість за один виробничий період

2. активно не використовуються

3. + передають свою вартість на вартість продукції частинами протягом всього терміну служби

4. не переносять свою вартість на вартість готової продукції

[Л.2 с.143]

 

27. До складу оборотних виробничих фондів підприємства входять:

1. +виробничі запаси сировини, матеріалів, напівфабрикатів, запасних частин, палива, незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів

2. верстати, агрегати, тара, стелажі

3. прибуток підприємства, заробітна плата, амортизація

4. інструменти, транспортні засоби, виробничий інвентар

[Л 2,с.166]

 

28. До фондів обігу належать:

1. виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, тара, запасні частини), готова продукція і відвантажені товари

2. грошові кошти, дебіторська заборгованість і витрати майбутніх періодів

3. +готова продукція, відвантажені товари, грошові кошти, дебіторська заборгованість і засоби в інших розрахунках

4. будівлі, споруди, передавальні пристрої, господарський інвентар

[Л.2, с.166]

 

29. Коефіцієнт оборотності обігових коштів показує:

1. величину обігових коштів на 1 грн реалізованої продукції

2. величину прибутку на 1 грн обігових коштів

3. кількість обігових коштів за аналізований період

4. +кількість оборотів, здійснюваних обіговими коштами за рік (півріччя, квартал)

[Л 2,с.175]

 

30. Ефективність використання обігових коштів характеризує:

1. прибуток і рентабельність виробництва

2. рівень віддачі обігових коштів

3. +коефіцієнт оборотності і середня тривалість одного обороту

4. фондовіддача і фондомісткість продукції

 

[Л 2,с.175]

 

31. Визначити продуктивність праці, якщо виробництво холоду за рік складає 127876755 кДж, чисельність персоналу 17 осіб:

1. 127876 кДж

2. +7522162,06 кДж

3. 857876 кДж

4. 78712333 кДж

[Л 2, с.162]

 

32. Виробнича потужність підприємства – це:

1. сукупність основних фондів

2. + максимальний обсяг продукції, який може виготовити підприємство (цех, дільниця) протягом року (кварталу, місяця) за допомогою закріплених (наявних у нього) за ним засобів праці відповідно до встановленої спеціалізації, кооперації виробництва та режиму роботи.

3. сукупність оборотних засобів

4. все наявне майно у підприємства

[Л 2, с.228]

 

33. Для розрахунку виробничої потужності використовується такий склад устаткування:

1. +наявне

2. установлене

3. фактично працююче

4. установлене і невстановлене

 

[Л 2,с.228]

 

34. Під час розрахунку виробничої потужності приймаються такі норми продуктивності устаткування:

1. типову

2. технічно обґрунтовану

3. + планову

4. фактичну

[Л 2,с.229]

 

35. Інвестиції – це:

1. права користування землею й іншими природними ресурсами

2. + вкладення фінансових коштів та різних ресурсів у різні види економічної діяльності з метою збереження і збільшення капіталу

3. акції, паї, облігації й інші цінні папери

4. банківські вклади

[Л 2, с.194]

 

36. Фінансове інвестування – це:

1. вкладення засобів у створення фінансових структур і банків, страхових компаній тощо

2. фінансування розробки і реалізації інвестиційних проектів

3. + вкладення засобів у фінансові активи (цінні папери)

4. вкладення коштів в технічне переоснащення підприємства

[Л 2, с.196]

 

37. Реальне інвестування – це:

1. + вкладення засобів у фізичний капітал підприємства (засоби виробництва)

2. інвестування в даний момент часу

3. інвестиційний проект, який знаходиться на стадії експлуатації

4. вкладення коштів у фінансові інструменти

[Л 2, с.196]

 

 

38. Технічне переозброєння – це:

1. заміна старої виробничої техніки і технології на нову (з вищими техніко-економічними показниками) з розширення виробничої площі

2. +заміна старої виробничої техніки і технології на нову (з вищими техніко-економічними показниками) без розширення виробничої площі

3. збільшення обсягу виробництва шляхом будівництва нових цехів і організації нових підрозділів

4. збільшення виробничих площ

 

[Л 2,с.194]

 

39. Розширене виробництво – це:

1. заміна старої виробничої техніки і технології на нову (з вищими техніко-економічними показниками) з розширенням виробничої площі

2. заміна старої виробничої техніки і технології на нову (з вищими техніко-економічними показниками) без розширення виробничої площі

3. +збільшення обсягу виробництва шляхом будівництва нових цехів і організації нових підрозділів

4. збільшення обсягу виробництва за рахунок збільшення продуктивності праці без залучення додаткових капітальних вкладень

 

[Л 2, с.194]

 

40. Реконструкція виробництва – це:

1. заміна морально застарілих і фізично зношених машин і устаткування

2. вдосконалення і перебудова будівель та споруд

3. +заміна морально застарілих і фізично зношених машин та устаткування, а також вдосконалення й перебудови будівель і споруд

4. ремонт машин і устаткування

[Л 2, с.196]

 

41. До промислово-виробничого персоналу належать працівники:

1. + які безпосередньо пов’язані з виробництвом і його обслуговуванням

2. які безпосередньо не пов’язані з виробництвом і його обслуговуванням

3. які організовують процес управління підприємством

4. допоміжні

[Л 2, с.107]

 

42. Облікова чисельність працівників підприємства – це:

1. +чисельність працівників облікового складу на певну дату з урахуванням прибулих і вибулих за цей день працівників

2. чисельність працівників облікового складу, що з’явилися на роботу

3. відношення чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день місяця (включаючи святкові й вихідні дні) до календарних днів місяця

4. чисельність працівників,які фактично з’явилися на роботу

 

[Л 2, с.116]

 

43. Продуктивність праці – це:

1. витрати суспільно необхідної праці на виробництво одиниці продукції

2. витрати живої праці на виробництво одиниці продукції

3. продуктивна сила праці, тобто здатність за одиницю робочого часу створювати певні споживчі вартості

4. +кількість виробленої продукції за одиницю робочого часу

[Л 2, с.122]

 

44. Для відрядної форми оплати характерна оплата праці відповідно до:

1. + кількості виготовленої (обробленої) продукції

2. кількості відпрацьованого часу

3. кількості наданих послуг

4. посадового окладу

[Л 2, с.132]

 

45. Для погодинної форми оплати характерна оплата праці відповідно до:

1. кількості виготовленої (обробленої) продукції

2. +кількості відпрацьованого часу

3. кількості наданих послуг

4. кількості і якості виконаних робіт

[Л 2, с.134]

 

46. Тарифна система оплати праці робітників включає:

1. тарифні ставки, тарифні сітки

2. тарифні ставки, тарифно-кваліфікаційний довідник

3. +тарифні ставки, тарифну сітку, тарифно-кваліфікаційний довідник, відповідні коефіцієнти

4. тарифну ставку, посадові оклади

[Л 2, с.129]

 

47. Відрядна розцінка – це:

1. відрядний тарифний коефіцієнт роботи, яка виконується

2. норми часу на виготовлення одиниці продукції

3. +оплата праці за одиницю продукції (робіт, послуг)

4. відповідний коефіцієнт заробітної плати

[Л 2, с.134]

 


48. По відношенню до обсягу виробництва витрати поділяють на:

1. виробничі і невиробничі

2. прямі і непрямі

3. +змінні і постійні

4.поточні і одноразові

[Л 2, с.265]

 

49. Собівартість продукції – це:

1. поступове перенесення вартості на виготовлену продукцію

2. +виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на виробництво і реалізацію продукції

3. грошова оцінка вартості матеріальних, трудових, фінансових, природних, інформаційних та інших видів ресурсів на виробництво та реалізацію продукції за певний період.

4. витрати на збут продукції

[Л 2, с.263]

 

50. За способами віднесення на собівартість продукції витрати поділяються на:

1. виробничі і невиробничі

2. +прямі і непрямі

3. змінні і постійні

4. поточні і одноразові

[Л 2,с.265]

 

51. Валовий прибуток – це:

1. виручка від реалізації продукції

2. грошовий вираз вартості товарів

3. +різниця між виручкою від продажу продукції і повною виробничою собівартістю товарної продукції

4.виручка від реалізації продукції за вирахуванням акцизів

 

[Л 2, с.279]

 

52. Прибуток від продажу визначають як різницю між:

1. + валовим прибутком і комерційними й управлінськими витратами

2. виручкою від продажу і повної собівартості проданої продукції

3. виручкою від продажу і повної виробничої собівартості

4. виручкою і витратами на збут

 

[Л 2, с.278]

 


53. Прибуток до оподаткування визначають як різницю між:

1. виручкою від продажу і повною собівартістю проданої продукції

2. + прибутком від продажу і сальдо операційних і позареалізаційних доходів і витрат

3. валовим прибутком, комерційними і управлінськими витратами

4. виручкою і витратами на збут

 

[Л 2, с.279]

 

54. Прибуток від звичайної діяльності визначають як різницю між:

1. + прибутком до оподаткування і податку на прибуток та інших аналогічних платежів

2. виручкою від продажу і повною собівартістю проданої продукції

3. валовим прибутком, комерційними і управлінськими витратами

4. виручкою і витратами на збут

 

[Л 2, с.279]

 

55. Який показник визначає ступінь прибутковості (ефективності) підприємства:

1. прибуток від виробництва

2. + рентабельність виробництва

3. дохід від виробництва

4. фонд накопичення та фонд споживання

 

[Л 2, с.285]

 

56. Рентабельність підприємства – це:

1. отриманий підприємством прибуток

2. + відносна доходність або прибутковість (вимірювання у відсотках), як відношення прибутку до витрат капіталу

3. відношення прибутку до середньої вартості основних фондів і обігових коштів

4. балансовий прибуток на 1 грн реалізованої продукції

 

[Л 2, с.285]

 

57. Правильна відповідь:

1. поняття „дохід” і „прибуток” ідентичні”

2. +поняття „дохід” ширше від поняття „прибуток”

3. поняття „прибуток” ширше від поняття „дохід”

4. поняття не споріднені

[Л 2, с.278–279]

58. Якість продукції, – це:

1. +сукупність властивостей продукції, яка зумовлює її придатність задовольняти певні потреби відповідно до призначення

2. процес зосередження виготовлення продукції на обмеженій кількості підприємств і в їхніх виробничих підрозділах

3. норми, правила і характеристика у цілях забезпечення: безпеки продукції, технічної та інформаційної сумісності, економії всіх видів ресурсів, безпеки господарюючих суб’єктів

4. властивості продукції, що відповідають нормам

 

[Л 2, с.254]

 

59. Які з перерахованих показників не належать до показників ергономісткості продукції:

1. гігієнічні показники

2. +показники відновлюваності

3. антропометричні показники

4. психологічні і психофізіологічні показники

 

[Л 2, с.255]

 

60. Які з перерахованих показників належать до ресурсозберігаючих:

1. технологічності

2. ресурсоспоживання

3. раціональності форми

4. +технологічності, ресурсоспоживання

 

[Л 2, с.255]

 

61. Типи організації виробництва:

1. масове, одиниця виробництва

2. +серійне, одиничне, масове

3. потокове, партійне

4. партійне, індивідуальне.

[Л 2, с.245]

 

62. Методи організації виробництва:

1. +потоковий, партійний, індивідуальний,

2. масовий, одиничний,

3. індивідуальний, масовий

4. потоковий, індивідуальний

[Л 2, с.245]

 

63. Завдання складського господарства:

1. підтримка устаткування в працездатному стані і запобігання його передчасному зносу

2. перебійне постачання інструментів усім виробничим підрозділам підприємства

3. +зберігати необхідні запаси матеріалів, сировини, палива, напівфабрикатів і готової продукції, які забезпечують безперебійну та ритмічну роботу підприємства, збереження матеріалів

4. безперебійне постачання готової продукції

 

[Л,с. 252–253]

 

64. До складу енергетичного господарства входить:

1. енернометричні засоби енергії

2. точки споживань енергії

3 точки і засоби споживання енергії

4. +енергомережі, засоби і точки споживань енергії

 

[Л 2, с. 253]

 

65. Основні завдання організації енергетичного господарства є:

1. безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергій, раціональна експлуатація енергоустаткувань його обслуговування та ремонт

2. раціональна експлуатація енергоустаткувань його обслуговування та ремонт

3. економія паливно-енергетичних ресурсів

4. + безперебійне забезпечення підприємства всіма видами енергій, раціональна експлуатація енергоустаткувань його обслуговування та ремонт, економія паливно-енергетичних ресурсів

 

[Л 2, с. 253]

 

66. Сертифікація – це:

1. +процедура, за допомогою якої третя, уповноважена державою, сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес або послуга відповідає заданим вимогам

2. діяльність з підтвердженням відповідності продукції встановленим вимогам

3. діяльність, пов’язана з установленням норм, правил і характеристик у цілях забезпечення: безпеки продукції технічної та інформаційної сумісності якості продукції економії всіх видів ресурсів.

4. надання дозволу на продаж товару

 

[Л 2, с. 257]

 

67. Не є завданням інструментального господарства:

1. безперебійне постачання інструментів усіх виробничих підрозділів підприємства

2. організація раціональної експлуатацій інструменту і приладів, скорочення запасів інструменту без втрати нормального ходу виробничого процесу

3. зниження витрат на утримання інструментального господарства

4. +безперебійне постачання інструментів усіх виробничих підрозділів підприємства організація раціональної експлуатацій інструменту і приладів, скорочення запасів інструменту без втрати нормального ходу виробничого процесу зниження витрат на утримання інструментального господарства

 

[Л 2, с. 253]

 

68. Планування ремонтних робіт не включає:

1. види ремонтних робіт на кожному верстаті й агрегаті та терміни їхнього виконання

2. трудомісткість ремонтних робіт, продуктивність праці, чисельність і фонд оплати парці рентного персоналу собівартість ремонтних робіт

3. + безперебійне постачання інструментів на усі виробничі підрозділи

4. кількість і вартість необхідного для ремонту матеріалів та запчастин, планові простої устаткування в ремонті

 

[Л 2, с. 252]

 

69. Структура рентного циклу – це:

1. + кількість і послідовність вхідних у нього ремонтів та оглядів

2.проміжок часу між двома черговими капітальними ремонтами, який вимірюють у роках

3. комплекс заходів, які включають догляд за устаткуванням, міжремонтне обслуговування, періодичні профілактичні операції

4. кількість заходів щодо запобіжного ремонту

 

[Л 2, с. 252]

 

70. Лізинг – це:

1. +довгострокова оренда машин, устаткування, транспортних засобів виробничого призначення

2. процес перенесення вартості основних фондів на готову продукцію

3. використання та розпорядження протягом встановленого терміну на основі платності, строковості, застави

4. інвестування коштів у фінансові інструменти

 

[Л 1, с. 151]

 

71. Види лізингу згідно з Законом України „Про лізинг”:

1. фінансовий, зворотний

2. банківський, оперативний

3. +оперативний, фінансовий

4. повний, зворотний

[Л 1, с. 153–154]

 

72. Лізингові платежі можуть бути:

1. тільки у грошовій формі

2. +у грошовій формі, компенсаційній та змішаній формі

3. у грошовій та компенсаційній формі

4. у бартерній, грошовій та іншій формі

 

[Л 1, с. 153]

 

73. До складу лізингових платежів не включаються:

1. амортизаційні відрахування

2. плата за кредит

3. комісійні витрати за послугу

4. +плата за технічне обслуговування та підтримання устаткування у робочому стані

[Л 1, с. 153]

 

74. Операційний лізинг – це:

1. договір про лізинг, що дає право лізингоотримувачу доповнювати список орендованого устаткування

2. форма лізингу, за якої лізингоотримувач приймає на себе усі витрати, пов’язані із утриманням та експлуатацією устаткування, включаючи податкові виплати

3. +договір оренди, що укладається на термін, менший амортизаційного періоду, що дає можливість лізингодавцю після закінчення договору знову здати майно в оренду

4. форма лізингу, що передбачає повну виплату лізингоотримувачем вартості об’єкту лізингу та переходу орендованого устаткування у власність лізингоотримувача

[Л 1, с. 154]

 

75. Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати наступні дані:

1. фактичний фонд робочого часу одиниці обладнання, кількість одиниць обладнання, продуктивність обладнання

2. + плановий фонд робочого часу одиниці обладнання, кількість одиниць обладнання, продуктивність обладнання, трудомісткість виробничої програми, досягнутий коефіцієнт виконання норм виробітку.

3. плановий фонд робочого часу одиниці обладнання, кількість одиниць обладнання, продуктивність обладнання

4. трудомісткість виробничої програми, досягнутий коефіцієнт виконання норм виробітку

[Л 1, с. 156–157]

76. „Вузьке місце” виробництва – це:

1. очікувана зміна номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді

2. величина можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану під час проектування чи рекомендації виробничої одиниці

3. +невідповідність потужностей окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства, цеху

4. неможливість працевлаштування виробничої потужності цеху організаційно-технічні умови виробництва

 

[Л 1, с. 156]

 

77. До переваг одиничного виробництва належать:

1. операції з обмеженою номенклатурою деталей

2. продукція оброблюється періодично (партіями)

3. кваліфікація робітників невисока, робітники не потребують спеціальної освіти

4. + застосовується спеціальне та універсальне технологічне устаткування, розміщене за предметним принципом

 

[Л 1, с. 158]

 

78. Виробничий цикл включає час:

1. виконання технологічних операцій, підготовчо-завершальний, тривалість проходження природних процесів, тривалість обслуговуючих процесів

2. + виконання технологічних операцій, підготовчо-завершальний час, тривалість проходження природних процесів, тривалість обслуговуючих процесів, перерв

3. виконання технологічних операцій, підготовчо-завершальний, тривалість обслуговуючих процесів

4. виконання технологічних операцій, підготовчо-завершальний, перерв

 

[Л 1, с. 158]

 

79. Калькулювання – це процес:

1. визначення собівартості продукції підприємства

2. порівняння планових та фактичних показників

3. встановлення грошових витрат на одиницю продукції

4. + встановлення собівартості одиниці продукції

 

[Л 1, с. 269]

 

80. До виробничої собівартості включають такі статті витрат:

1. амортизація устаткування, прямі витрати, витрати на оплату праці

2. + прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати

3. сировина, паливо, матеріали, заробітна плата виробничих робітників

4. прямі матеріальні витрати, непрямі матеріальні витрати, оплата праці

 

[Л 1, с. 268]

 

81. До статей витрат, пов’язаних з операційною діяльністю не відносять:

1. адміністративні витрати

2. витрати на збут

3. інші операційні витрати

4. + податки та збори, що включені до виробничої собівартості

 

[Л 1, с. 268]

 

82. Ціна товару – це:

1. набір споживчих цінностей, здатних задовольнити потребу

2. +грошовий вираз вартості товару

3. собівартість товару

4. співвідношення грошового виразу товару та споживчих якостей, якими цей товар наділений

[Л 1, с. 274]

 

83. Які функції в ринковій економіці виконує ціна:

1. обліково-вимірювальна, розподільча

2. стимулююча, регулювальна

3. регулювальна

4. + обліково-вимірювальна, розподільча, стимулююча, регулювальна

 

[Л 1, с. 275]

 

84. За ознакою рівня встановлення та регулювання ціни розрізняють:

1. регульовані (централізовано-фіксовані) та вільні ціни

2. + договірні ціни, регульовані (централізовано-фіксовані) та вільні ціни

3. ринкові та державні

4. комерційні, споживчі та державні

 

[Л 1, с. 275]

 

85. Реальна заробітна плата – це:

1. законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт)

2. грошовий вираз заробітної плати, яку працівник одержує за свою працю відповідно до її кількості і якості

3. + сукупність матеріальних і культурних благ, а також послуг, які може придбати працівник за номінальну заробітну плату

4. законодавчо встановлений розмір заробітної плати окремих категорії працівників залежно від важкості роботи, що ними виконуються

 

[Л 1, с. 252]

 

86. До факторів, що визначають рівень споживання паливно-енергетичних ресурсів і впливають на розвиток енергетики, належать:

1.+коливання кон’юнктури і погодних умов

2. динаміка народонаселення, зміни у відносному енергоспоживанню окремих груп споживачів

3. зміни у відносному енергоспоживанні окремих груп споживачів

4. коливання кон’юнктури і погодних умов, динаміка народонаселення, зміни у відносному енергоспоживанні окремих груп споживачів

 

[Л 4, с. 146]

 

87. Напрями вирішення проблем функціонування ринку сільськогосподарської продукції:

1. підвищення якості продукції, зниження її собівартості, впровадження нових технологій

2. захист власних товаровиробників і наступ на контрабанду сільськогосподарської продукції

3. запровадження державного регулювання регіональних аграрних ринків

4. + підвищення якості продукції, зниження її собівартості, захист власних товаровиробників від контрабанди сільськогосподарської продукції, державне регулювання аграрних ринків

[Л 3, с. 297]

 

88. Мета ринку сільськогосподарської продукції:

1. забезпечення населення України екологічно чистою, доступною за ціною сільськогосподарською продукцією згідно з науково-обгрунтованими нормами забезпечення реалізації продукції за ціною, що дає змогу виробникам отримати прибуток

2. забезпечення реалізації продукції за ціною, що дає змогу виробникам отримати прибуток

3. забезпечення умов для підвищення конкурентоспроможності продукції та визначення стратегічних галузевих пріоритетів

4. + забезпечення населення України екологічно чистою, доступною за ціною сільськогосподарською продукцією згідно з науково-обгрунтованими нормами забезпечення реалізації продукції за ціною, що дає змогу виробникам отримати прибуток забезпечення умов для підвищення конкурентоспроможності продукції та визначення стратегічних галузевих пріоритетів

[Л 3, с. 293]

 

89. Основні завдання енергетичного господарства:

1. безперервне забезпечення підприємств, його підрозділів і робочих місць усіма видами енергії з дотриманням установлених до неї параметрів – напруги, тиску, температури та ін.

2. раціональне використання енергетичного устаткування, його ремонт і обслуговування ефективне використання й ощадлива витрата в процесі виробництва всіх видів енергії

3. ефективне використання й ощадлива витрата в процесі виробництва всіх видів енергії

4. + безперервне забезпечення підприємств, його підрозділів і робочих місць усіма видами енергії з дотриманням установлених до неї параметрів – напруги, тиску, температури та ін., раціональне використання енергетичного устаткування, його ремонт і обслуговування ефективне використання й ощадлива витрата в процесі виробництва всіх видів енергії

 

[Л 1, с. 147]

 

90. Заходи економії енергії:

1. ліквідація і зниження прямих витрат енергії в мережах і в місцях її споживання

2. упровадження у виробництво високоекономічних технологічних процесів, приладів і устаткування вторинне використання енергоресурсів – тепла

3. вторинне використання енергоресурсів – тепла

4. + ліквідація і зниження прямих витрат енергії в мережах і в місцях її споживання, упровадження у виробництво високо економічних технологічних процесів, приладів і устаткування вторинне використання енергоресурсів – тепла

[Л 4, с. 148]

 

91. Склад енергетичного господарства середнього підприємства:

1. + відділ головного енергетика, електросиловий цех (або ділянка), тепло або паросиловий цех, цех електроремонтний або слабострумовий цех

2. бюро ППР, технічне бюро, типово-виробниче бюро

3. головний енергетик і технічне бюро

4. директор підприємства, заступник з економічних питань, головний енергетик

[Л 4, с.148]

 

92. Галузева структура АПК:

1. сільська і переробна промисловість

2. сільська і допоміжна промисловість

3. + сільська промисловість, переробна і допоміжна

4. сільська промисловість, харчова

 

[Л 4, с.210]

 

93. Реструктуризація – це:

1. комплекс заходів, спрямованих на поновлення підприємству ліквідності та платоспроможності

2. + комплекс організаційно-економічних, технічних та правових заходів, спрямованих на зміну структури підприємства з метою підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства

3. комплекс заходів, пов’язаних зі зміною організаційно-правової форми підприємства (роздержавлення, акціонування)

4. комплекс заходів організаційного характеру, пов’язаних з організацією злиття підприємств через поглинання або об’єднання

 

[Л 1, с.303]

 

94. До основних елементів тарифної системи не належать:

1. тарифно-кваліфікаційні довідники

2. тарифна сітка

3. тарифна ставка

4. + мінімальна заробітна плата

[Л 1, с.303]

 

На розв’язання яких основних проблем спрямована оперативна реструктуризація?

1. підвищення прибутковості діяльності

2. + забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів діяльності

3. збереження (або збільшення) ринкової частки підприємства

4. прискорення темпів економічного реформування в організації

 

[Л 1, с.304]

 

96. На який період, як правило, планується комплекс заходів, пов’язаних з оперативною реструктуризацією?

1. + 3–4 місяці

2. до 1 місяця

3. до 1 року

4. від 1 року і більше

[Л 1, с.304]

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.102 сек.)