Частина 1. Основні частини персонального комп’ютеру

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНБАСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

Кафедра “Інженерна геодезія”

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

з курсу «Інформаційні технології»

«Засоби Microsoft Office

При роботі з картографічною продукцією»

(для студентів спеціальності «Землеустрій та кадастр»

денної форми навчання)

№ коду 1902

Затверджено на засіданні

кафедри інженерної геодезії.

Протокол № __ від _____

Зав. кафедрою Лобов М.І.

Макіївка, 2014 р.

УДК 681.3 (075)

Методичні рекомендації «Використання програмного забезпечення Microsoft» до виконання лабораторних робіт з курсу «Інформаційні технології» (для студентів спеціальності "Землеустрій та кадастр" денної і заочної форм навчання) / Живогляд А.В., Садовська І.Г. – Макіївка: ДонНАБА, 2014. – 46 с. № коду 1902.- / варіант: друкований/

Методичні рекомендації містять завдання для виконання лабораторних робіт у рамках модулю «Використання засобів Microsoft Office при роботі з картографічною продукцією» курсу «Інформаційні технології».

Наведені завдання та порядок виконання, список додаткової літератури, яка дозволяє самостійно оволодіти навичками застосування сучасних інформаційних засобів для вирішення задач по складанню, вивченню, аналізу та видавництву картографічної продукції. Методичні рекомендації орієнтовані на формування предметної моделі фахівця, а саме направлені на розвиток операційної діяльності студентів.

Для студентів напрямку «Геодезія, картографія та землеустрій» денної форми навчання Донбаської національної академії будівництва і архітектури

Укладачі: Живогляд А.В. – доцент

Садовська І.Г. – асистент

Відповідальний

за випуск: професор Лобов М.І.

Рецензент: доцент Соловей П.Л.

Зміст

Лабораторна робота №1 Будова персонального компьютеру. 4

Лабораторна робота №3 Використання текстового процесора Microsoft Word для роботи з картографічними надписами. 20

Лабораторна робота №2 Аналіз результатів геодезичних вимірів засобами Microsoft Excel. 28

Лабораторна робота №3 Побудова графіків і діаграм - елементів допоміжної характеристики на карті, засобами Microsoft Excel. 34

Лабораторна робота №4 Бази геопросторових даних у Microsoft Access. 43

Лабораторна робота №5 Створення презентації картографічної продукції засобами Microsoft Power Point. 56

Лабораторна робота №1 Будова персонального компьютеру.

Мета роботи: ознайомитися з будовою персонального комп'ютера, схемами підключення зовнішніх пристроїв та засвоїти порядок запуску персонального комп’ютеру.

Завдання:

1. Ознайомитися з основними частинами з яких складається персональний комп’ютер.

2. Вивчити класифікацію системних блоків та основні компоненти системного блоку та їх призначення.

3. Ознайомитися із схемою розташування виводів та місцем підключення зовнішніх пристроїв.

4. Ознайомитися з порядком запуску персонального комп’ютеру.

Зміст роботи.

Частина 1. Основні частини персонального комп’ютеру.

Персональний комп'ютер – універсальна технічна система. Його конфігурацію (склад устаткування) можна гнучко змінювати в міру необхідності. Проте, існує поняття базової конфігурації, яку вважають типовою. Нині в базовій конфігурації розглядають чотири пристрої (рис.1.1):

■ системний блок;

■ монітор;

■ клавіатура;

■ миша.

Рисунок 1.1. Конфігурація персонального комп’ютеру.

Системний блок є основним вузлом, розміщеним в металевому корпусі що утримує системну плату з набором вмонтованих пристроїв. Пристрої, що знаходяться всередині системного блоку, називають внутрішніми, а пристрої, що підключаються до нього ззовні, – зовнішніми. Зовнішні додаткові пристрої, призначені для введення, виведення і тривалого зберігання даних, також називають периферійними. На вигляд системні блоки розрізняються формою корпусу. Корпуси персональних комп'ютерів випускають в горизонтальному (desktop) і вертикальному (tower) виконанні. Корпуси, що мають вертикальне виконання, розрізняють по габаритах: повнорозмірний (big tower), середньорозмірний (midi tower) і малорозмірний (mini tower). Серед корпусів, що мають горизонтальне виконання, виділяють плоскі і особливо плоскі (slim).

Корпуси системних блоків поставляються разом з блоком живлення, тому потужність блоку живлення також є одним з параметрів корпусу. Для масових моделей достатньою є потужність блоку живлення 300-350 Вт.

Монітор – пристрій візуального представлення даних. Це не єдино можливий, але головний пристрій виведення. Його основними споживацькими параметрами є: тип, розмір монітору, максимальна частота регенерації зображення, клас захисту монітору.

Розмір монітору вимірюється між протилежними кутами видимої частини екрану по діагоналі. Одиниця вимірювання – дюйми. Стандартні розміри: 14"; 15"; 17"; 19"; 20"; 21". Нині найбільш універсальними є монітори розміром 17 і 19 дюймів, а для операцій з графікою бажані монітори розміром 19-21 дюйм.

Частота регенерації зображення показує, скільки раз протягом секунди монітор може повністю змінити зображення (тому її також називають частотою кадрів). Цей параметр залежить не тільки від монітора, але й від властивостей і настройок відеоадаптера, хоча граничні можливості визначає все-таки монітор. Частоту регенерації зображення вимірюють в герцах (Гц). Чим вона вища, тим чіткіше і стійкіше зображення, тим менше стомлення очей, тим більше часу можна працювати з комп'ютером безперервно. При частоті регенерації близько 60 Гц дрібне мерехтіння зображення може бути помітне неозброєним оком. Сьогодні таке значення вважається неприпустимим. Для ЭЛТ-моніторів мінімальним рахують значення 75 Гц, нормативним – 85 Гц і комфортним – 100 Гц і більше. У рідкокристалічних моніторів зображення більш інерційне, так що мерехтіння пригнічується автоматично. Для них частота оновлення в 75 Гц вже вважається комфортною.

Клас захисту монітора визначається стандартом, якому відповідає монітор з погляду вимог техніки безпеки. Нині загальновизнаними вважаються наступні міжнародні стандарти: MPR-II, ТСО-92, ТСО-95, ТСО-99 (приведені в хронологічному порядку). Стандарт MPR-II обмежив рівні електромагнітного випромінювання межами, безпечними для людини. У стандарті ТСО-92 ці норми були збережені, а в стандартах ТСО-95 і ТСО-99 – посилені. Ергономічні і екологічні норми вперше з'явилися в стандарті ТСО-95, а стандарт ТСО-99 встановив найжорсткіші норми по параметрах, що визначають якість зображення (яскравість, контрастність, мерехтіння, властивості антивідбликів покриття).

Зараз найбільш поширені монітори двох основних типів: на основі електронно-променевої трубки (англ. – LCD, рос. – ЭЛТ) і плоскі рідкокристалічні (англ. – TFT, рос. – ЖК). LCD-монітори забезпечують кращу якість зображення, але на користь рідкокристалічних моніторів говорить їх компактність, невелика вага, ідеально плоска поверхня екрану.

Клавіатура – клавішний устрій управління персональним комп'ютером. Служить для введення алфавітно-цифрових (знакових) даних, а також команд управління. Комбінація монітора і клавіатури забезпечує простий інтерфейс користувача. За допомогою клавіатури управляють комп'ютерною системою, а за допомогою монітора одержують від неї відгук.

Клавіатура відноситься до стандартних засобів персонального комп'ютера. Її основні функції не потребують підтримки спеціальними системними програмами. Необхідне програмне забезпечення для початку роботи з комп'ютером вже є у складі базової системи введення-виведення BIOS, і тому комп'ютер реагує на натиснення клавіш відразу після включення.

Стандартна клавіатура має більше 100 клавіш, функціонально розподілених по декількох групах (рис. 1.2).

Рисунок 1.2. Клавіатура.

Група алфавітно-цифрових клавіш призначена для введення знакової інформації і команд, що набирають по буквах. Кожна клавіша може працювати в декількох режимах (регістрах) і, відповідно, може використовуватися для введення декількох символів.

Групу функціональних клавіш включає дванадцять клавіш (від F1 до F12), розміщених у верхній частині клавіатури. Функції, закріплені за даними клавішами, залежать від властивостей конкретної працюючої в даний момент програми, а в деяких випадках і від властивостей операційної системи. Загальноприйнятою для більшості програм є угода про те, що клавіша F1 викликає довідкову систему, в якій можна знайти довідку про дію інших клавіш.

Службові клавіші розташовуються поряд з клавішами алфавітно-цифрової групи. У зв'язку з тим, що ними доводиться користуватися особливо часто, вони мають збільшений розмір. До них відносяться розглянуті вище клавіші SHIFT і ENTER, регістрові клавіші ALT і CTRL (їх використовують в комбінації з іншими клавішами для формування команд), клавіша TAB (для введення позицій табуляції при наборі тексту), клавіша ESC (від англійського слова Escape) для відмови від виконання початої операції і клавіша BACKSPACE для видалення тільки що введених знаків (вона знаходиться над клавішею ENTER і часто маркірується стрілкою, направленою вліво).

Службові клавіші PRINT SCREEN, SCROLL LOCK і PAUSE/BREAK розміщуються праворуч від групи функціональних клавіш і виконують специфічні функції, залежні від діючої операційної системи. Загальноприйнятими є наступні дії: • PRINT SCREEN – збереження зображення екрану в спеціальній області оперативної пам'яті, званої буфером обміну. SCROLL LOCK – перемикання режиму роботи в деяких програмах. • PAUSE/BREAK - припинення/переривання поточного процесу.

Дві групи клавіш управління курсором розташовані праворуч від алфавітно-цифрової панелі. Курсором називається екранний елемент, що вказує місце введення знакової інформації. Курсор використовується при роботі з програмами, що виконують введення даних і команд з клавіатури. Клавіші управління курсором дозволяють управляти позицією введення.

Група клавіш додаткової панелі дублює дію цифрових і деяких знакових клавіш основної панелі. Для використовування цієї групи клавіш слід заздалегідь включати клавішу-перемикач NUM LOCK.

На сьогоднішній день найбільше поширення в якості пристрою управління набрала миша (рис. 1.3).

Рисунок 1.3. Миша.

Миша є плоскою коробочкою з двома-трьома кнопками. Переміщення миші по плоскій поверхні синхронізоване з переміщенням графічного об'єкту (покажчика миші) на екрані монітору.

Комбінація монітора і миші забезпечує найсучасніший тип інтерфейсу користувача, який називається графічним. Користувач спостерігає на екрані графічні об'єкти і елементи управління. За допомогою миші він змінює властивості об'єктів і приводить в дію елементи управління комп'ютерною системою, а за допомогою монітора одержує від неї відгук в графічному вигляді. Стандартна миша має тільки дві кнопки, хоча існують нестандартні миші з трьома кнопками. Сьогодні найбільш поширені миші, в яких роль третьої кнопки грає коліщатко-регулятор, що обертається. Функції додаткових органів управління визначаються тим програмним забезпеченням, яке поставляється разом з пристроєм.

До числа регульованих параметрів миші відносяться: чутливість, функції лівої і правої кнопок, а також чутливість до подвійного натискання.

Поиск по сайту: