Частина 1. Загальні відомості про операційну систему MS Windows

Операційна система (ОС) – програма, що здійснює діалог із користувачем, керує комп'ютером, його ресурсами, запускає інші програми. ОС завантажується при вмиканні комп'ютера.

Основними складовими операційної системи є:

• базова система введення/виведення – BIOS – незалежний від конкретної версії операційної системи набір базових команд, які використовуються для забезпечення обміну даними між пристроями;

• ядро операційної системи – набір програм, які організовують виконання команд, розподіляють ресурси між пристроями і програмами, надають розширені можливості по керуванню пристроями комп’ютера та ін.;

• файлова система – структура збереження даних на зовнішніх носіях і сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою. Як правило, операційна система може працювати з кількома файловими системами;

• драйвери пристроїв (англ. driver – водій, керуючий пристроєм) – програми, які забезпечують обмін даними між операційною системою і конкретною моделлю пристрою;

• інтерфейс користувача – сукупність засобів, які забезпечують обмін даними між користувачем і ОС.

Для встановлення ОС на комп’ютері потрібно виконати спеціальну операцію, яка називається інсталяцією операційної системи. Під час інсталяції відбувається розміщення складових ОС на вибраному диску, налагодження її взаємодії з апаратною складовою комп’ютера. Диск, на який установлено операційну систему, називається системним.

Перші операційні системи повністю зберігалися в постійній пам’яті. Однак з розширенням можливостей ОС, що привело до збільшення їх обсягу, зберігати всю операційну систему в постійній пам’яті стало неможливо. Тому основну частину ОС стали зберігати у зовнішній пам’яті, як правило, на жорстких магнітних дисках. А в постійній пам’яті зберігається тільки базовий набір команд (BIOS). Він потрібний для обміну даними між пристроями комп’ютера, і без нього неможливо розпочати роботу комп’ютера. У постійній пам’яті також знаходиться програма, що забезпечує копіювання операційної системи із зовнішньої пам’яті в оперативну. Процес копіювання ОС в оперативну пам’ять і передачі їй керування роботою комп’ютера називають завантаженням операційної системи. При цьому в оперативну пам’ять завантажується не вся операційна система, а окремі її модулі. За необхідності потрібні складові операційної системи довантажуються в оперативну пам’ять із зовнішньої. Можна виділити кілька основних етапів автоматичної підготовки комп’ютера до роботи і завантаження операційної системи:

• при ввімкненні живлення із постійної пам’яті зчитуються дані про конфігурацію комп’ютера (склад апаратних засобів та значення їх властивостей) і програма стартової перевірки працездатності пристроїв комп’ютера;

• виконується перевірка працездатності пристроїв комп’ютера (оперативної пам’яті, дискових накопичувачів, клавіатури та ін.). При виявленні перебоїв у роботі цих пристроїв виводиться відповідне повідомлення. Якщо помилки критичні для системи – вона припиняє роботу, якщо ні – процес підготовки комп’ютера до роботи продовжується;

• з постійної пам’яті зчитується і запускається на виконання програма початкового завантаження ОС, яка знаходить у зовнішній пам’яті спеціальну програму – завантажувач операційної системи – і запускає її на виконання;

• завантажувач операційної системи здійснює копіювання із зовнішнього носія в оперативну пам’ять потрібних складових операційної системи. При успішному завантаженні ОС комп’ютер готовий до роботи.

ОС Windows – створена співробітниками американської корпорації Microsoft для персональних комп’ютерів IBM PC, замість ОС MS Dos.

Наведемо значення деяких властивостей цієї операційної системи:

• тип інтерфейсу – графічний;

• багатозадачність;

• розрядність – 32 або 64 біти;

• підтримка режиму Plug and Play(англ. plug and play – приєднуй і працюй) – автоматичного розпізнавання додаткових пристроїв, що підключаються до комп’ютера;

• наявність розвинених засобів міжкомп’ютерного обміну даними;

• можливість установити індивідуальні значення параметрів роботи операційної системи для кожного користувача.

Основними об’єктами операційної системи Windows є: вікна, зовнішні запам’ятовуючі пристрої, папки, файли, ярлики. Кожному із цих об’єктів, крім вікон, відповідає значок (піктограма) з підписом. Кожний об’єкт Windows має властивості. Їх значення користувач може змінювати, виконуючи певні операції над цим об’єктом.

До основних операцій над об’єктами відносять: створення, виділення, перейменування, видалення, відкриття, переміщення, копіювання, перегляд і зміну значень властивостей. Для виконання операцій над об’єктами в ОС Windows найчастіше використовується маніпулятор «миша». У таблиці 2.1 наведено основні дії з мишею та алгоритми їх виконання.

Таблиця 2.1.

Основні дії з використанням миші

Зауважимо, що в таблиці описано алгоритми, коли головною кнопкою миші є ліва кнопка. Але можна призначити головною праву кнопку миші. Як правило, таке закріплення кнопок використовує шульга.

Поиск по сайту: