АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

РОЗДІЛ 1. Міністерство освіти і науки України

Читайте также:
  1. Алфавіт, слова, ідентифікатори, роздільники, лексеми
  2. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ РОЗДІЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ»
  3. ВИРОБНИЧІ ПІДРОЗДІЛИ АРХІВУ ТА ОСНОВНІ АРХІВНІ ТЕХНОЛОГІЇ
  4. Висновки по другому розділу
  5. Внутрішні підрозділи кожного із розділів
  6. Геноми майже всіх відомих РНК-вмісних вірусів – це лінійні молекули, які можна розділити на 3 групи.
  7. Дайте визначення поняття культура. На які дві великі частини можна його розділити? З яких елементів складається духовна культура?
  8. Діяльність окремих підрозділів та служб аеропорту
  9. Діяльність підрозділів ГУБОЗ у боротьбі з економічними злочинами
  10. До активу балансу входить розділ: Р1 необоротні активи, Р2 оборотні активи, Р3 витрати майбутніх періодів, р4 необоротні активи групи вибуття.
  11. До виконання розділу
  12. Другий розділ

Олена Проценко

 

 

СУЧАСНА СИСТЕМА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В ГРЕЦІЇ:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Монографія

Маріуполь - 2009

 

Міністерство освіти і науки України

Маріупольський державний гуманітарний університет

 

 

О.Б. Проценко

 

СУЧАСНА СИСТЕМА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В ГРЕЦІЇ:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Монографія

За редакцією

доктора педагогічних наук, професора,

члена-кореспондента АПН України

С.О. Сисоєвої

Маріуполь - 2009

УДК 371.14

ББК 74.04(3)

П84

 

Рекомендовано до друку вченою радою Маріупольського державного гуманітарного університету

(протокол № 5 від 11 лютого 2009 року)

 

 

Рецензенти: М.П. Лещенко, доктор педагогічних наук, професор, завідувач

кафедри педагогіки Київського національного університету імені

Тараса Шевченка;

І.В. Соколова, доктор педагогічних наук, доцент, декан факультету

іноземних мов Маріупольського державного гуманітарного

університету

 

П84Проценко О.Б.

Сучасна система післядипломної педагогічної освіти в Греції: загальна характеристика: Монографія / За ред. С.О.Сисоєвої. – Маріуполь, 2009. – с.

 

У монографії проаналізовано розвиток системи післядипломної педагогічної освіти в Греції; визначено її компоненти; охарактеризовано способи атестації професійної діяльності педагогічних працівників як передумови підвищення їх професійної майстерності; розкрито зміст підвищення кваліфікації та перепідготовки вчителів початкової та середньої ланки освіти в Греції; визначено напрями використання позитивного досвіду Греції у модернізації післядипломної педагогічної освіти України.

Видання розраховано на науковців, які досліджують проблеми розвитку освітніх систем країн Європейського Союзу, викладачів, студентів вищих навчальних закладів та слухачів закладів післядипломної педагогічної освіти.

 

ББК 74.04(3)

© Проценко О.Б., 2009

© Оформлення. Видавництво «Рената», 2009

ISBN 978-966-2001-21-1

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………….…4

РОЗДІЛ 1

ГЕНЕЗА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В ГРЕЦІЇ…………………………………………………………………………...…..7

1.1. Характеристика післядипломної педагогічної освіти в Греції…………..……………………………………………………………………..7

1.2. Історичні періоди розвитку сучасної системи післядипломної педагогічної освіти в Греції………………………………………………………………………25

Висновки …………………………………………………………………………...39

 

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНА СИСТЕМА ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ В ГРЕЦІЇ………...……………………………………………………………………41

2.1. Система післядипломної педагогічної освіти в Греції: сучасні моделі.…..41

2.2. Атестація професійної діяльності вчителя в організації післядипломної педагогічної освіти в Греції …..…………………………………………………55

2.3. Організаційні форми післядипломної педагогічної освіти Греції ………………………………...........................……………………………….….68

2.4. Напрями врахування позитивного досвіду Греції у модернізації післядипломної педагогічної освіти України ….……...…………………....….83

Висновки …………………………………………………………………………..92

 

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………………..94

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …..……………………………………..97

 

 

ВСТУП

В умовах приєднання України до Болонського процесу та інтеграції у світовий освітній простір посилюється роль педагогічної освіти. Одним з напрямів модернізації педагогічної освіти в Україні, зокрема післядипломної, в умовах євроінтеграції є врахування кращого досвіду країн Європи, які за останні роки досягли значних успіхів у реформуванні власних систем освіти. Це повною мірою стосується Греції, яка своїми освітніми та виховними традиціями сягає античних часів. Гуманістичні ідеї Сократа, Платона, Аристотеля, що стали підґрунтям та орієнтирами для розбудови педагогічної освіти у світовому суспільстві, мали значний вплив на формування цілей, змісту та методів виховання й навчання молоді. На сучасному етапі у Греції приділяється значна увага модернізації післядипломної педагогічної освіти як однієї з ланок неперервної підготовки педагогів та викладачів.

Зважаючи на реалії сьогодення і орієнтуючись на перспективні завдання, визначені у провідних наукових документах держави щодо розвитку освіти (закон України «Про освіту», закон України «Про вищу освіту», державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття), державна програма «Вчитель»), реформаторськи.й досвід Греції викликає чималий інтерес на етапі розбудови системи післядипломної педагогічної освіти в Україні.

Післядипломна педагогічна освіта в Греції, розвиток якої був зумовлений поступовими змінами структури, змісту і форми підготовки, національною специфікою історико-культурних і педагогічних традицій соціально-економічними чинниками та ціннісними орієнтаціями суспільства забезпечує необхідний якісний рівень підготовки фахівців у навчальних закладах післядипломної освіти. Доцільно зазначити, що при цьому враховуються головні загальні принципи освіти: демократизація; гуманізація; національна спрямованість; відкритість системи освіти, що передбачає інтеграцію у світові освітні структури та неперервність освіти.

У зв’язку з цим виявлення особливостей післядипломної педагогічної освіти в Греції, а також спільного і відмінного з такими процесами в Україні, визначення напрямів модернізації післядипломної педагогічної освіти має винятково важливе значення. Виявлення нових підходів до організації післядипломної підготовки педагогічних працівників в умовах інтеграції у загальноєвропейський освітній простір позитивно вплине на оновлення і підвищення ефективності системи післядипломної педагогічної освіти в Україні.

Дослідженню проблеми післядипломної педагогічної освіти вітчизняними науковцями приділяється належна увага, зокрема таким її аспектам як: проблеми неперервної професійної освіти (С.У.Гончаренко, І.А. Зязюн, Н.Г. Ничкало, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєва); особливості сучасної системи педагогічної освіти як неперервної (О.В.Глузман, В.І. Луговий, О.П. Мещанінов); розвиток післядипломної педагогічної освіти (К.Б. Віаніс-Трофименко, Л.І. Даниленко, В.В. Олійник, М.І. Романенко), зокрема у країнах Західної Європи (Великобританія, Німеччина, Франція) (С.І.Синенко), у скандинавських країнах (Л.Є. Сігаєва); порівняльний аналіз професійної освіти в Україні та за рубежем (Н.В.Абашкіна, Н.М.Авшенюк, Ю.В.Кіщенко, М.П.Лещенко, Л.П.Пуховська). Важливими при дослідженні післядипломної педагогічної освіти є праці з андрагогіки (Н.Г.Протасова, В.Д.Шарко).

У наукових працях вітчизняних авторів також досліджувалися проблеми педагогічної освіти в Греції, зокрема особливості розвитку системи народної освіти в Греції (Л.П.Пуховська); організація початкової та середньої освіти в Греції (О.В.Матвієнко); розвиток системи вищої освіти в Греції в умовах її приєднання до Болонського процесу (Н.О.Постригач); професійна підготовка вчителя початкових класів у сучасній Греції (Ю.М.Короткова); виявлення особливостей підготовки вчителів-філологів в Республіці Кіпр (І.В.Соколова); історичний розвиток та сучасний стан системи освіти Республіки Кіпр (Н.В.Воєвутко, С.Я.Софокліс). Однак, система післядипломної педагогічної освіти в Греції ще не була предметом спеціального дослідження, а тому основні тенденції її розвитку не знайшли відображення у вітчизняній педагогічній науці.

Упроцесі написання монографії було використано праці вітчизняних та зарубіжних авторів щодо: особливостей формування фахівця в системі неперервної професійної освіти (І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва); методології порівняльної педагогіки (Н.В. Абашкіна, Н.М.Авшенюк, Т.С. Кошманова, З.О. Малькова, А.В. Парінов, Л.П. Пуховська); професійної підготовки учителів (В.І. Бондар, О.М. Пєхота, В.А. Семиченко, В.О. Сластьонін); організації післядипломної педагогічної освіти (І.П. Жерносек, А.І. Кузьмінський, В.В. Олійник, Н.Г. Протасова, І.О. Титаренко).

Було також широко використано праці вчених Греції та Республіки Кіпр щодо: концепції розвитку неперервної освіти (А. Дімітріу, Г. Заріфіс, П. Пападуріс, Г. Філіппу); професійної педагогічної підготовки (М. Кассотакіс, Д. Кладіс, І. Матсангурас, Х. Нова-Калтсуні, П. Папаконстандину, Г. Флуріс); історії розвитку педагогічної освіти (С. Бузакіс, Н. Ексархопулос, М. Іоанніду-Кутселіні, А. Казаміас, П.К. Персіаніс, І.Е. Піргіотакіс, В. Сакєлларіу, М. Сіфакіс), зокрема системи післядипломної педагогічної освіти (А. Андреу, К. Анфопулос, Х. Тзикас, Г.М. Труліс, А. Тсакалідіс); атестації професійної діяльності педагогічних працівників (А. Папастаматис, П. Пасіардіс, Н. Плессас, І. Фікаріс, Х. Франгос); підвищення кваліфікації педагогічного персоналу (Г.Г. Мавроідіс, Г. Мавройоргос, П. Ксохелліс, Х. Нутсос, Н. Пападакіс, Н. Полізос, Г. Типас); перепідготовки педагогів (К. Діамандис, М. Іліу, Г.Г. Папас).

У монографії вперше проведено обґрунтуванняетапівреформування педагогічної освіти та періодів розвитку системи післядипломної педагогічної освіти в Греції; визначено тенденції розвитку сучасної системи післядипломної педагогічної освіти Греції; визначено структуру системи післядипломної педагогічної освіти в Греції; виявленоспільні та відмінні тенденції у розвитку національних систем післядипломної педагогічної освіти Греції та України. У процесі дослідження використовувався комплекс методів: теоретичних (історико-структурний, хронологічний, структурно-системного аналізу, педагогічного моделювання, порівняльно-педагогічний аналіз) та емпіричних (спостереження, експертного опитування, узагальнення педагогічного досвіду).

Структура монографії обумовлена змістом, предметом та методами дослідження. Праця складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків.

Автор висловлює щиру подяку науковому керівнику Світлані Олександрівні Сисоєвій за наукове редагування монографії та корисні рекомендації при її написанні, директору благодійного фонду «Анастасіс Г. Левендіс» Васосу Карайоргісу за підтримку в написанні монографії.

Окремі слова подяки докторам педагогічних наук, професорам Ірині Володимирівні Соколовій та Марії Петрівні Лещенко за рецензування роботи.

 

РОЗДІЛ 1


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)