Завдання № 2. Вкладання об'ємних фігур («Поштова скринька»)

Методика дослідження мислення

Опис системи завдань

Мислення, будучи особливо складним психічним процесом і, психічною діяльністю, що виникає лише в проблемній ситуації, вимагає вживання адекватних розумових дій, за допомогою яких лише і можуть бути дозволені ті або інші розумові завдання. При дослідженні мислення створюється така ситуація, для якої у випробовуваного відсутні готові, раніше ос­военные засоби досягнення мети. Тоді він вимушений піддавати цю ситуацію аналізу, виділяти її істотні компоненты, со­относить їх один з одним, формулювати гіпотези, намічати стра­тегию і підбирати для її виконання певні операції або тактичні прийоми.

Методи, використані в нашому експериментальному вивченні мислення, умовно можуть бути розділені на дві групи.

Перша група методів призначена для виявлення особенно­стей наочно-дієвого і наочно-образного мислення.

Друга — направлена на обстеження вербального мислення.

Перша група методів

Ця група складається з 9 завдань, направлених на аналіз наочних (наочно-дієвого і наочно-образного) видів мислення. За результатами їх виконання дитям можна судити про сформованість операцій мислення на практичному рівні, про рационально­сти способів рішення і міри участі мови в процесі выполне­ния практичних дій.

Вже на перших етапах розвитку мислення у дитяти виникають деякі розумові операції, з яких найважливіші значе­ние мають аналіз і синтез, — дії з розчленовування предметів на частини і складання цілого з частин. Експериментальне вивчення можливостей дитяти в операції частями предметів при со­здании цілого сприяє з'ясуванню міри сформированное™ у нього операцій аналізу і синтезу на наочному рівні.

Пред'явлення дітям серії відповідних методів-завдань (№ 1 -5) дозволяє спостерігати:

як вони виділяють і співвідносять ознаки об'єктів в практичному плані;

як вони передбачають, відтворюють ціле з окремих розрізнених деталей;

яким чином вони здійснюють дії на основі представле­ний з опорою на схеми зображень.

Дана група методів дозволяє також виявляти і фіксувати операцію порівняння і способи реалізації її в практичній дея­тельности.

Завдання пред'являються дитяті по мірі зростання трудності.

Завдання № 1. Розбір і складання піраміди.

Для його виконання дитяті необхідно скористатися целы­ми деталями об'єкту, які фіксуються стержнем піраміди. Це завдання найдоступніше для дитяти, оскільки проводиться на зна­комом йому матеріалі — іграшці, що часто вживається. Окрім ос­новных цілей — дослідження особливостей наочно-практичного мислення, можливостей моделювання з врахуванням величини дета­лей, — цей метод-завдання добре служить встановленню контакту з дитям. У завданні фіксується можливість здійснення опе­рации порівняння і реалізації її в практичній діяльності.

Завдання № 2. Вкладання об'ємних фігур («Поштова скринька»).

Воно ускладнене тим, що об'єкти, з якими повинна діяти дитина, йому менш знайомі. Крім того, ускладнюється і процес дея­тельности з об'єктами: на поверхні «ящика» необхідно знайти проріз, відповідний даному вкладишу, для чого потрібне ма­нипулировать і самим ящиком, і вкладишем. Поміщена в про­резь вкладка зникає з поля сприйняття дитяти, і таким чином кількість незаповнених прорізів залишається постійною. Следо­вательно, в кожен момент діяльності дитя повинне осуще­ствлять вибір місця вкладання при кількості, що постійно зберігається, прорізів. Виконання завдання в той же час облегчает­ся наочністю діяльності дитяти і операцією цілими нерозчленованими об'єктами. У результаті фіксуються можливість і рівень здійснення операції порівняння в процесі вирішення на­глядно-практической розумового завдання.

Поиск по сайту: