Нормування оборотних засобів у виробничих запасах

Економічно обґрунтовані обсяги оборотних засобів, що спрямовуються на формування виробничих запасів, відіграють важливу роль у забезпеченні ритмічності виробництва та своєчасному виконанні договірних зобов'язань підприємства. При цьому вони дають змогу не лише запобігти появі можливих зривів виробництва продукції через несвоєчасну поставку постачальником сировини, а й уникнути зайвих витрат грошових коштів через утримання надлишкових запасів матеріальних ресурсів (наприклад, витрат на утримання складів більшої площі, додаткову охорону тощо).

Мінімальний розмір виробничих запасів у грошовому вираженні, необхідний для забезпечення нормального функціонування підприємства, називається нормативом оборотних засобів у виробничих запасах.

Середньодобові планові витрати матеріальних ресурсів (М_д) визначаються так:

де М_річ – річні витрати матеріалів у попередньому періоді (у натуральних вимірниках);

Д_к – кількість календарних днів у плановому році;

k_Q – коефіцієнт, що враховує зміни умов виробництва. Він обчислюється як індекс динаміки обсягів виробництва продукції:

де Q_nл та Q_баз – обсяги випуску продукції у плановому та базовому році відповідно (у натуральних вимірниках).

Загальна річна потреба у матеріальних ресурсах певного виду обчислюється так:

де Н_м._р – норма витрат певного матеріалу на одиницю і-го виду продукції;

Qi – кількість одиниць продукції і-го виду;

п – кількість видів продукції.

Норма запасів матеріальних ресурсів (Д₃) – це мінімально необхідна кількість днів, на яку треба передбачити запас матеріалів для забезпечення нормального функціонування підприємства.

Норма запасу певного виду матеріальних ресурсів (Д₃) включає транспортний (Д_тр), підготовчий (Дпідг), технологічний (Д_техн), поточний (Д_пот) та страховий запаси (Д_стр), обчислені у днях:

Д₃ = Д_тр + Д_підг + Д_техн + Д_пот + Д_стр.

Транспортний запас створюється на період між моментом переказування коштів підприємства постачальнику за матеріаль­ні ресурси та часом їх отримання на підприємстві.

Підготовчий запас створюється на період, необхідний для комплектації, лабораторного аналізу, приймання, підготовки матеріалів до виробничого споживання (вимірювання щільності, сортування тощо). Його обчислюють з урахуванням специфіки конкретного підприємства та технологічних особливостей обробки сировини.

Технологічний запас створюється у випадках, коли матеріальні ресурси, що надходять на підприємство, не відповідають вимогам технологічного процесу і до видачі у виробництво потребують попередньої обробки (наприклад, сушіння, розкрою тощо). Його розмір, так само, як і розмір підготовчого запасу, визначається конкретними умовами технологічного процесу виготовлення продукції на підприємстві.

Поточний запас забезпечує роботу підприємства у період між двома черговими поставками матеріальних ресурсів на підприємство. Поточний запас певного виду матеріальних ресурсів у натуральних вимірниках (З_пот)можна обчислити за формулою

де Д_пот – період між двома черговими поставками матеріальних ресурсів на підприємство, дні;

М_д – середньодобові планові витрати матеріалів на підприємстві (у натуральних вимірниках).

Різновидом поточного запасу є сезонний запас, який формується в умовах сезонного використання, сезонного транспортування або сезонної заготівлі сировини.

Страховий запас складається на випадок порушення постачальником запланованого режиму поставок матеріальних ресурсів на підприємство. Як правило, він приймається в розмірі, що не перевищує половини поточного запасу. Величина страхового запасу (З_стр) в натуральних вимірниках обчислюється за формулою

Таким чином, величина необхідного запасу матеріальних ресурсів певного виду (З_м.р) в натуральних вимірниках становитиме

Поиск по сайту: