Правове регулювання паювання

Правове регулювання приватизації в АПК.

В умовах переходу до ринкової системи господарювання важливим засобом забезпечення приватної власності є приватизація державного майна. Відповідно до ст.1 Закону України від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна» - приватизація державного майна визначається як відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб. Тобто - роздержавлення майна.

Загальне зак-во України про приватизацію складається із: Закону України від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств» (малу приватизацію) - 1992 р., «Про приватизаційні папери» - 1992 р., «Про приватизацію державного житлового фонду» - 1992 р., «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» - 1999 р., «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» і 2000 p., декрети КМ «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємств та їх структурних підрозділів, зданих в оренду» 1993 р., «При приватизацію земельних ділянок» -1992 р. та іш. НПА.

Враховуючи те, що колгоспи є недержавними суб'єктами власності, недоцільно використовувати термін «приватизація майна колгоспів», а правильніше використовувати термін «реструктуризація» чи «паювання майна».

Приватизація державного майна в АПК здійснюється на підставі: Закону України від 04.03.1992 р. «Про приватизацію державного майна», ст.5 визначає перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, та Закону України «Про особливості приватизації майна в АПК» - 10.07.1996 p., цей закон регулює порядок приватизації підприємств, для яких основними видами діяльності є виробництво с/г продукції, продукції рибного та лісового господарства, їх переробка та реалізація, виконання робіт і надання послуг с/г товаровиробникам.

Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» - 1999 р, визначені об'єкти, які не підлягають приватизації - це майнові комплекси підприємств з лісовідновлення, лісорозведення та охорони лісу, сортовипробувальні станції, дільниці, організації з експертизи сортів рослин, скотомогильники, станції хімізації с/г, НДІ, окремі майнові комплекси, що виготовляють спирт, вина, лікеро-горілчані вироби.

Приватизація майна несільськогосподарських підприємств АПК (це під-ва харчової промисловості, які переробляють с/г сировину, борошномельно-круп'яної та комбікормової промтсловості та інш) перетворюються у AT. При цьому с/г профільність зберігається не менше 10 років.

Приватизація майна радгоспів та інших державних с/г підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у КСП або у AT за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених). Працівникам безоплатно надається частка державного майна (акцій), розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного члена КСП по області

Правове регулювання паювання

Уході реформування аграрного сектора економіки іїровадилося паювання землі й майна. Слово «пай» використовується на позначення частки в майні чи майнових правах. Відповідно до нашого законодавства пайові фонди існують у таких суб'єктів аграрного права: колективному с/г підприємстві чи с/г кооперативі, в якому кожен член таких підприємств має певну частку в майні підприємства — це і є його майновий пай.

Пай- (відповідно до 3-ку «Про с/г кооперацію» це майновий внесок члена кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється передачею кооперативу певного майна. Розмір паю визначає розмір отримуваного доходу від участі в діяльності кооперативу і розмір частки, яка виплачується йому при виході із кооперптиву.

Відповідно до ст.9 Закону України від 14.02.1992 р. «Про Колективне сільськогосподарське підприємство» до пайового фонду майна включаються:

- вартість основних і оборотних фондів цінні папери

- акції

- гроші.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства та статуту підприємства. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою (гроші, цінні папери) відповідно до розміру за згодою сторін.

Як показує аналіз законодавства, пай - не є індивідуально визначеним майном (земельна

ділянка) - це лише п раво о тримання певної частки доходу підприємства і певної частки при виході з нього (приміром поверенення мого трактора чи земельної ділянки).Селянинові при виході з підприємства може бути повернено не те майно, що він вніс до підприємства, а зовсім інше або земельна ділянка.

отже, пай - це не майно, а право, до того ж право, яке може бути й не реалізованим* і в разі збитковоі роботи підприємства.

Найчастіше питання розпаювання майна виникли у ході реформування КСП, при ньому найбільш проблемним є уточнення майнових паїв членів КСП*

Згідно з Поряд ком обов'язкових процедур при реформуванні КСП та врегулюванні

майнових відносин» затвердженного наказом Мінагрополітнки України від 15.12.2000 р„

процедура реформування КСП обов'язково передбачає затвердження загальними зборами

Положення про паювання майна як внутрішньогосподарського локального акту

підприємства*

Процедура передбачає:

• складання плану розподілу майна пайового фонду та іншого манна КСП

• уточнення розміру індивідуальних майнових паїв членів КСП

• їх перерахунок.

Далі затверджується акт розрахунку пайового фонду, структура пайового фонду та план розподілу пайового фонду.

Істотні зміни у правовому режимі майнового паю відбулися у зв'язку з прийняттям УП від 29.0L2001p. «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економиш». Цей указ передбачав уточнення розміру майнових паїв членів КСП, у гому числі колишніх членів, які під час виходу не отримали його в натурі чи грішми. Крім того, право на пай мало посвідчуватисйпеціальним сертефікатом, який видавався на руки селянам, а тував селянам можливість вільно вийти із КСП, обімінявши свій сертифікат на майновий пай, тобто на індивідуально визначене майно. Але найголовнішою істотною зміною правового режиму майнового паю є те, що відтепер юридично закріплене право селян - можливісь укладання договорів оренжи, купівлі-продажу, дарування майнових паїв.

Оренда, як і купівля-продаж, згідно з цивільним законодавством, застосовусться лише до індивідуально визначеного майна (а пай Щ не майно, а лише право на отримання майна в майбутньому) тому цей указ кардинально змінив правовий режим майного паю, який набув окремих рис правового режиму індивідуально визначеного майна. Згодом у ЦК було закріплено, що право оренди поширюється і на майнові права.

Постановою КМ У від 28.02.2001 р. затверджено Порядок визначення розмірів майнових паїв членів КСП та їх документального посвідчення, а також затвердив форму Свідоцтва про право на майновий пай (майновий сертифікат). Порядок видачі та обліку свідоцтва про право власності на майновий пай члена с/г підприємства, затверджений наказом Мінагрополітики 23.03.2001 р.

Що ж до паювання землі - це питання у ході реформування аграрного сектору економіки є не менш складне. Право на земельний пай закріплювалося в ЗК 1992р. Згідно зі сі. 5 цього кодексу кожний член КСП, CAT, с/г кооперативу в разі виходу знього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості) в розмірі середньої земельної частки, яка обчислюється шляхом подалі/земель підприємства, щОо підлягають приватизації на кількість осіб, яуи працюють і с/г, пенсіонерів, які раніше працювали у с/г і проживають у селі, а також осіб занятих у соціальній сфері. ЗК передбачав що право на земельну частку (пай) могло передаватись у спадщину і продаватись.

Важливе значення для визначення правового режиму земельного паю має У ПУ від 10.11.1994 р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері с/г виробництва». Цей указ установив, що кожному члені КСП, с/г кооперативу, с/г AT видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай). Крім того в Указі було зазначено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі продажу, дарування, обміну, успадкування, застави, а також у разі виходу із підприємства, їх члени мають право ні отримання земельної ділянки в натурі

Необхідно звернути увагу на те, що земельний пай, це не конкретна земельна ділянка, а лише право на отримання земельної ділянки в натурі. Сертифікат на земельну частку не посвідчує право власності на конкретку земельну ділянку - це лише цифри на папері,які підтверджують право отримання земельної ділянки у визначеному розмірі при виході з підприємства. Документом, що підтверджує право власності на земельну ділянку, є державний акт про право власності на землю.

Указом ПУ від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власніть с/г підприємствам і організаціям» встановлено: - що право на земельну частку (пай) мають члени с/г підприємств в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами

зазначеного підприємства;

- при паюванні вартість і розміри земельних часток (паїв) всіх членів

підприємства є рівними;

- рішення щодо затвердження обчислених цими комісіями розмірів земельної частки (паю) по кожному підприємству приймається районною державною адміністрацією;

- видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в України зразка та їх

реєстрація провадяться районною державною адміністрацією.

Форма сертифікату на право власності на земельну частку (пай) і зразок книги реєстрації сертефікатів зат-во ПКМ від 12.10.1995 р.

Згідно з Указом ПУ від 15.12.1998 р. «Про гарантування захисту економічних інтересів та поліпшення соціального забезпечення селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай)», починаючи з 01.010.1999 р. с/г підприємства за бажанням селян-пенсіонерів, які мають право на земельну частку (пай), укладати договора оренди цих часток (паїв). Розмір плати за оренду не може бути меншим 0,5% вартості земельної части (паю), яка передана в оренду.

Указ ПУ від 03.12.1959 р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» передбачив реформування КСП шляхом забезпечення всім членам КСП права вільного виходу з цих підприємств із земельними й майновими паями та створення на іх основі приватних (приватно-орендних) підприємств. Цим указом було запроваджено обов'язкове укладення підприємствами, які використовують землю для с/г потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з виплатою орендної плати в натуральній чи грошовій формі власникові цих часток - 1%а також було запроваджено реєстрацію договорів оренди земельної частки (паю). Реєстрація договорів оренди провадиться виконконом сільської, селищної міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Правовий режим земельної частки (паю) врегульований також ЗК. Відповідно до ст. 25

Згідно з Перехідними положеннями ЗК, с/г підприємства п.8,9

На даний час забороняється вносини земельну частку (пай) до статутних капіталів гос-ких товариств, відчужувати її у будь який спосіб, крім обміну на інше майно чи передачі спадщину.

Поиск по сайту: