Еволюція інформаційних потреб користувачів та можливостей СППР

Рис. 2.2 ілюструє еволюцію потреб ОПР в інформації та можливостей СППР їх задовольняти на початку розвитку СППР і нині [103]. На ньому зображені відносні обсяги даних, які потрібні ОПР (ліві кола в кожній парі) та обсяги даних, які мо­жуть спри-йматися та оброблятися ЕОМ (праві кола в кожній па-РО від наперших до сучасних СППР. Зазначимо, що кількість ін­формації, що потрібна ОПР, збільшилася (це відображається

відносними площами лівих кіл кожної пари). Протягом останніх трьох десятиріч рішення щодо бізнесу стали складнішими та бага-тограннішими. Кількість конкурентів та користувачів збільшилася. Як уже зазначалося, компанії, започатковуючи виробництво проду­кції, більше не сподіваються на місцеві та регіональні ресурси, ро­бочу силу чи місцевих споживачів, які купували б ию продукцію. Це означає, що ОПР мають бути обізнаними щодо тенденцій, кон'юнктури, митних зборів та законодавчих актів у всьому світі і тому мусять мати швидкий доступ до значно більших обсягів інфо­рмації. Окрім цього, події сьогодні відбуваються набагато частіше, ніж раніше, отже, статистична інформація, на яку ОПР має реагува­ти, також змінюється дуже швидко. Це також сприяє підвищенню потреб в інформації. На щастя, в той самий період збільшення мож­ливостей щодо зберігання інформації, швидкісних характеристик процесорів та якості програм привели до разючого збільшення об­сягів даних, доступних для сприймання та оброблення ЕОМ.

На перших етапах розвитку СППР запит ОПР мав забезпечувати їй доступ до такого обсягу інформації, що дав би змогу ОПР прийн­яти рішення. Тепер запит ОПР має уможливлювати доступ не стіль­ки до достатнього обсягу інформації, скільки до корисних для ОПР даних, що не приголомшують її та не вводять в оману. Зафар­бовані частини кіл на рис. 2.2 відображають обсяги даних, що мо­жуть сприйматися та оброблятися ЕОМ та дійсно необхідні ОПР. На перших етапах розвитку СППР дуже мало необхідних даних мо­гли сприйматися ЕОМ. Навіть якщо їх можна було подати у вигля­ді, зручному для оброблення ЕОМ, то програми, за якими обробля-

лися дані, були недостатньо «розумними», чи комп'ютери, на яких функціонували СППР, були не настільки потужними, щоб обробити весь обсяг необхідних даних. Отже, забезпечувалась незначна під­тримка прийняття рішень, як це видно з незначної площі зафарбо­ваної частини зліва на рисунку. Тоді існувала проблема щодо від­шукування таких методів формування вибірки та способів зберігання даних, щоб вони могли використовуватися в СППР.

Проблему почали розв'язувати. Сьогодні набагато краще ви­користовуються машинні методи оброблення різноманітної інфор­мації. У зв'язку з цим з'явилися переваги, недоліки, і, звісно, нові проблеми. Позитивним моментом є те, що фактично біль­шість даних може сприйматися та оброблятися ЕОМ і включати­ся до СППР. Однак з тих пір, як стало можливим відносно недо­рого за допомогою ЕОМ створення великих та різноманітних масивів даних, з'явилася спокуса обробляти все, що може бути оброблено за допомогою ЕОМ, та давати змогу ОПР вибирати ту інформацію, яка їй потрібна. В той час, як такий підхід забезпе­чує об'єднання корисних даних, що можуть бути подані в ма­шинному форматі, він також сприяє об'єднанню даних, які непо­трібні для прийняття рішення. Це може призвести до того, що ОПР будуть перевантажені тим обсягом інформації, який їм не­обхідно буде обробити. Під час оброблення великого обсягу ін­формації вони з більшою ймовірністю можуть пропустити ті да­ні, які їм дійсно необхідні для прийняття рішення. Вони можуть також невідповідно використовувати недоречні дані чи необхідну для прийняття рішення інформацію використовувати неправиль­но. Найголовніше те, що вони можуть бути збентежені результа­тами застосування системи та більше не використовувати її. От­же, завданням СППР сьогодні є включення всього або найбільш можливого обсягу необхідної інформації, що може сприйматися та оброблятися ЕОМ (як показано на зафарбованій частині), до СППР та забезпечення того, що ту інформацію, що залишилася, не включати до СППР. Це означає, що необхідно включати до СППР тільки ті дані, які є корисними для прийняття рішень (релевантними), що стають завдяки інформаційній системі інфор­мацією.

Розробники СППР розуміють, що вибір даних стосовно їх включення до СППР має бути компромісним між нормативним поглядом на прийняття рішення, суб'єктивним поглядом на те, Що є корисним, та реалістичним поглядом на те, яка інформація Дійсно може бути використана в процесі прийняття рішень. Інко­ли це означає, що в одному разі певні дані виключаються із сис-

теми, а в іншому разі аналогічні дані (прийнятніші для ОПР) включаються до СППР. Знаходження компромісу може озна­чати створення вікон допомоги та попереджуючих повідом­лень для легшого використання ОПР інформації, що міститься в системі.

Поиск по сайту: