АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні результати та практичні рекомендації

Читайте также:
  1. I. ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
  2. I.4. ОСНОВНІ МОДЕЛІ ЗВЕРТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
  3. II. Гігієнічні рекомендації
  4. II. Основні напрями роботи, завдання та функції управління
  5. III. Основні правила та обов’язки працівників
  6. III.Результати дослідження
  7. IV. Основні обов’язки власника або уповноваженого ним органу
  8. IV. Основні поняття і визначення,
  9. N 1243, 31.10.2011, Наказ, Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
  10. VIII. Шляхи, умови та очікувані результати реалізації Концепції формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  11. А. ОСНОВНІ ФОРМУЛИ, ЯКІ НЕОБХІДНО ВИКОРИСТАТИ
  12. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань

Система планування PLEXSYS є прикладом інтелекту­альної СППР, яка інтегрує керування даними, моделями і проце­сами в середовищі групового прийняття рішень і планування на всіх рів-нях організації. її дослідження дало змогу сформулювати ряд цінних висновків та рекомендацій.

1. Анонімність є позитивним фактором, який сприяє широкій дискусії. Вона особливо важлива у разі розгляду питань, які під­даються сильному впливу авторитетів, тому що це дає змогу ак­тивізувати роботу всіх членів групи незалежно від їхнього статусу.

2. Дослідження показали, що характеристики кімнати рішень (освітлення, меблі, шпалери, акустика тощо) — дуже важливі. Особливо велика роль естетики. Лабораторія рішень повинна бу­ти багатоцільовою і мати здатність легко перебудовуватися з тим, щоб задовольняти вимоги різних груп, які відрізняються чисель­ністю і характером завдань.

3. Порядок денний сеансу планування має включати плена­рні засідання і наради невеликих груп, а також електронні та


звичайні усні засідання. Таке змішування типів діяльності важ­ливе для підтримки інтересу і стимулювання творчої роботи членів групи.

4. Проведені дослідження показали, що для ефективної роботи потрібно кілька (а не один) великих настінних екранів для відо­браження різної загальної інформації.

5. Максимально допустимий для користувачів час очікування результату 1—2 с Опитування показало, що користувачі хотіли б мати час для реагування не більше 0,5 с

6. Із системою працювали групи різної чисельності — від 3 до 22 осіб. Ступінь задоволеності групи зростав з її збільшенням. Комп'ютерна система сприяє досягненню консенсусу. Електрон­ний мозковий штурм для групи з чотирьох і менше членів неефек­тивний. Систему PLEXSYS доцільно використовувати для груп чисельністю від 8 до 22 осіб.

7. Ефективні засоби керування моделями і процесами плану­вання мають працювати за умов неповноти і несумісності. Інфор­мація, генерована в процесі групового «обдумування», часто ви­являється неповною і суперечливою. Це типова ситуація для випад­ку, коли мають місце кілька джерел інформації і кілька її інтерпре­тацій. Групові процеси повинні обробляти і використовувати всю інформацію незалежно від її повноти. В СКБМ ця вимога реалізо­вана шляхом застосування багатовимірних зв'язків.

8. Модель можна описати за допомогою відповідного діалогу, який, у свою чергу, має розроблятися так, щоб можна було легко звертатися до моделей і використовувати їх. Об'єкти і зв'язки час­то виступають у ролі графічних характеристик, які в людино-машинному діалозі подаються у вигляді зображень. Семантика моделі проявляється як форма діалогу. Моделями можна маніпу­лювати під час діалогу за допомогою табличних, графічних і тек­стових форм. Діалогові форми мають бути взаємозамінними з метою адаптації до окремих типів користувачів.

9. У системі PLEXSYS застосований метод робочого місця, що означає надання користувачеві на його робочому місці досту­пу до всіх моделей із бази знань, які можуть знадобитися в про­цесі роботи, тобто реалізований підхід гнучкого вибору різних моделей і інструментарію. Це потребує встановлення стандартів для введення нових моделей у систему.

Протягом дослідження групової системи підтримки прийняття рішень PLEXSYS отримані й інші корисні рекомендації, які були враховані за створення нових поколінь СППР. Докладнішу інфор­мацію про цю СППР можна знайти в [35J.


Розділ 5

БАЗОВІ КОМПОНЕНТИ СИСТЕМ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

5.1. Архітектура СППР та суміжні питання

Архітектура СППР визначається характером взаємодії основних її складових — інтерфейсу користувача; бази та схови­ща даних, документів і правил; моделей і аналітичних інструмен­тів; інфраструктури комунікацій і мереж, а також елементів цих частин. Ефективне поєднання всіх елементів СППР дає змогу уникнути ряду труднощів щодо побудови СППР і підвищити продуктивність комп'ютерної системи за рахунок: особливої ін­теграції бази даних СППР з іншими внутрішніми і зовнішніми базами даних; скорочення тривалості очікування відповіді на за­пит користувача; ефективного використання великих математич­них моделей; вдалішої координації діалогу з базою моделей та базою даних; поліпшення розуміння програмістами окремих ас­пектів системи; зниження витрат на створення та експлуатацію системи; мінімізування вартості підтримки та збільшення продук­тивності користувачів, включаючи уникнення збоїв системи та інших проблем щодо продуктивності; зменшення інфраструктур-них перешкод, які затримують розгортання нових додатків інфор­маційних систем і технологій, особливо СППР.

Серед факторів, які впливають на вибір конкретної архітектури СППР, можна виокремити такі: необхідність подальшого розвитку комп'ютерної системи та адаптації, зокрема, за рахунок включення в неї наявних програмних засобів; застосування еволюційного під­ходу до розвитку СППР. Засоби підтримки прийняття рішень мають бути так розподілені на мережах, щоб досягати до творців рішень і забезпечувати необхідний захист інформації.

Мережа є важливим елементом інфраструктури, що найбільше сприяє функціонуванню системи підтримки прийняття рішень. У сучасних СППР широко застосовуються такі головні мережеві технології:

Інтернет (Internet), який уможливлює з'єднання окремих індивідів у планетарному масштабі;


Екстранет (Extranet), що забезпечує зв'язок окремих ком­паній між собою.

Інтранет (Intranet), який призначений для з'єднання інди­відів усередині компаній.

Складовою частиною архітектури СППР є проект мережі. Пи­тання захисту СППР тісно пов'язані з їх архітектурою і мереже­вими альтернативами. Ці три теми тісно переплітаються і є дуже важливими з погляду побудови ефективної системи підтримки прийняття рішень. Якщо СППР не орієнтована на автономний (не підключений до мережі) комп'ютер у захищеному офісному се­редовищі, де він знаходиться під пильним оком менеджера, який його використовує, то потрібно обов'язково проводити сумісне розроблення архітектури СППР, організації мережі і розв'язувати питання стосовно захисту інформації. Можна поєднати головні компоненти СППР — інтерфейс користувача, базу даних, моделі й аналітичні інструментальні засоби, а також мережеву структуру СППР у загальну архітектуру СППР (див. рис. 5.1).

Рис. 5.1. Загальна архітектура СППР

Як буде показано далі в цьому розділі, головним компонентом у проекті СППР є інтерфейс користувача. До інструментальних засобів для побудови інтерфейсу користувача належать: симуля-тори інтерфейсу, СППР-генератори, інструментальні засоби за­питу і звітів, пакет розроблення кінцевого користувача (front-end). Інтерфейси користувачів СППР можуть бути безпосередньо У клієнтів за архітектури «товстого клієнта» (thick-client) або до­ставлені мережею, використовуючи Web-сторінки чи Java applets (Java-додатки), в архітектурі «тонкого клієнта» (thin-client). Архі­тектура «тонкого клієнта», де користувач взаємодіє з викорис-


танням Web-сторінок, має багато переваг, але донедавна витон­ченість інтерфейсу користувача була обмежена принципами архі­тектури «товстого клієнта», коли програма зберігається в комп'ютері користувача СППР.

База даних СППР є сукупністю даних, які організовуються для легкого доступу до них і аналізу. Великі бази даних у СППР мас­штабу підприємств (корпоративних СППР) часто називають схови­щами даних або вітринами даних. Документи або неструктуровані дані зберігаються інакше, ніж структуровані дані. Web-сервери за­безпечують потужну платформу для неструктурованих даних і до­кументів. Архітектура для структурованої бази даних СППР в орієн­тованих надані СППР часто включає кілька серверів, спеціалізовані апаратні засоби і в деяких випадках програмне забезпечення як ба­гатовимірних, так і реляційних баз даних. Розроблено багато ефек­тивних методів виділення, перетворення, завантаження й індексації структурованих даних у СППР, а також є багато стратегій інжині­рингу великих обсягів даних, якими є сховища даних.

Математичні моделі і аналітичні інструментальні засоби є важ­ливою складовою багатьох СППР, особливо орієнтованих на моде­лі. Програмне забезпечення керування моделями може бути центра­лізовано розміщеним з базою даних на сервері або специфічні моделі можуть розміщатися в комп'ютерах клієнтів. Додатки Java applets і програми JavaScript забезпечують могутні нові засоби до­ставления моделей до користувачів в архітектурі «тонкий клієнт».

Архітектура СППР і мережеві компоненти стосуються того, як апаратні засоби організовуються, як програмне забезпечення і дані розподіляються в системі і як компоненти СППР інтегровані й фізично з'єднані. Наявність чітко визначеної і добре комуніко-ваної архітектури системи підтримки прийняття рішень забезпе­чує організацію значними перевагами. Вона допомагає співпраці розробників та сприяє вдосконаленню планування і виконання окремих кроків створення СППР.

Уся архітектура СППР має бути поданою у вигляді діаграм і бути зрозумілою перед тим, як прийматимуться конкретні рішен­ня. Тип архітектури залежить від СППР. Маломасштабні СППР, розроблені індивідами для їхнього власного використання, не по­требують зусиль стосовно вищого архітектурного планування, хоча загальна архітектура інформаційної системи організації мо­же впливати на можливості настільної СППР. Корпоративні (ши­рокомасштабні) СППР вимагають ретельного планування архітек­тури для того, щоб вони мали успішне завершення. Слід за­уважити, що поки що не створені єдині стандарти архітектури


СППР, різні автори трактують це поняття по-своєму. Базовими типами архітектур систем підтримки прийняття рішень є: «мере­жа», «міст», «сандвіч», «башта», які докладно описані в [35].

5.2. Компоненти користувацького інтерфейсу

5.2.1. Призначення та загальні ознаки користувацького інтерфейсу


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)