Будова бази моделей у СППР

СППР може містити різні типи моделей. Наприклад, до статистичних моделей належать: регресійний аналіз, аналіз змін­них величин і експоненціальний розподіл. Бухгалтерські моделі включають цінові моделі, бюджет, податкові плани і вартісний аналіз. Моделлю з управління персоналом є, наприклад, розподіл обов'язків.

До маркетингових моделей належать рекламний стратегічний аналіз та модель вибору споживача. Характеристики всіх цих мо­делей відрізняються залежно від міри їх використання. Кожна з них являє собою певне спрощення процесу прийняття рішення, яке є корисним для розуміння елементів суті даного явища. Для цього необхідне вміння будувати і використовувати ці моделі, і ро­бити це так, щоб менш досвідчені користувачі могли ефективно їх використовувати. Частина вимог для створення СППР — це знання того, що необхідно включати в моделі і як вони мають бути до­повнені, щоб зробити їх зрозумілішими та доступними для ОПР.

База моделей СППР містить оптимізаційні і неоптимізаційні мо­делі. До оптимізаційних моделей належать моделі математичного програмування — лінійного (розподіл ресурсів, оптимальне плану­вання, аналіз сітьових графіків, транспортна задача), нелінійного, динамічного; моделі обліку; моделі аналізу цінних паперів для ви­значення інвестиційної стратегії; моделі маркетингу та ін.

До неоптимізаційних належать статистичні моделі (лінійний і нелінійний аналіз регресій); методи прогнозування (аналізу) ча­сових рядів; альтернативні методи моделювання (наприклад, ма­шинна імітація) тощо.

Узагалі вся множина моделей в СППР, котрі входять до бази мо­делей, може бути відображена в трьохвимірному просторі з такими вимірами: подання, час, методології, як зображено на рис. 5.6 [103].

Перший вимір — «подання моделі» — описує тип да­них, які необхідні для моделі і які зумовлюють необхідні підходи для збирання та оброблення даних. Відомо, що розрізняють мо­делі, які базуються на емпіричних і об'єктивних даних. Відмін­ність між ними полягає в процесі, яким генерується дана модель, а не у відповіді, яка отримується.

Емпіричні моделі (в яких використовують дані досвіду) базу­ються на підготовці й поданні інформації людьми як індивіду­ально, так і в груповому порядку. Ці моделі можуть включати су­дові вироки, експертні думки та суб'єктивні оцінки. В екс­пертному моделюванні інформація використовується у такий спосіб, яким створює рішення ОПР. Однією з серйозних проблем, що пов'язана з використанням таких моделей, є їхня суб'єктив­ність. Якщо дві особи спробують використати ту саму модель поведінки, то вони можуть досягнути різних результатів, тому що кожен з них керується різним досвідом і може по-різному його оцінювати.

На противагу експертним, об'єктивні моделі спираються на специфічні відокремлені дані і на їх аналіз за допомогю доскона­лої методики. Вони вважаються об'єктивними тому, що дані та спосіб, за допомогою якого вони використовуються, є специфіч­ними, постійними та незалежними від досвіду прийняття рішень. Прикладом такої моделі є Reuters Money Network System (рейтер-ська грошова мережева система). Ця система дає змогу ОПР мати доступ до інформації про теперішній стан акцій, до попередніх даних і моделей для аналізу даних. Покриття інвестицій, розра­ховане одним користувачем для визначеної ситуації, буде таким самим, як і повернення інвестицій, розраховане іншим користу­вачем для іншої ситуації. Отже, тут немає суб'єктивних зв'язків за аналізу ситуації. Ми можемо впливати на результати рішення за допомогою вибору змінних, зміни періоду або груп шаблонів.

Як емпіричні, так і об'єктивні моделі мають певні переваги та недоліки. Перевагою об'єктивних моделей є те, що вони можуть вільно застосовуватися та доповнюватися новими даними. Крім того, для їх використання не вимагається великого досвіду. Об'єктивні моделі мають певні обмеження. Головною передумо­вою створення цих моделей є те, що для побудови математичної моделі спрощується реальна ситуація, хоча це і не виключає кон­троль необхідних факторів середовища, в якому приймаються рішення. Загалом, такі важливі фактори як конкуренція, регулю­вання цін і технології подаються у спрощеному вигляді. Якщо всі ці фактори з часом значно змінюються, то математична модель не буде доречною, тому що справжня суть середовища, в якому приймаються рішення, і його можливі реакції не будуть урахова­ні. За цих обставин надійніше використовувати емпіричні моделі.

Деякі СППР уможливлюють інтегрування об'єктивних і емпі­ричних моделей. СППР допомагає користувачам використовува­ти комбіновані моделі за допомогою постійних спостережень та

оцінювань напрямів розв'язувань і попереджень ОПР за умов по­яви небезпечних напрямів розв'язань.

Вимір часу

Вимір часу показує, як часто береться до уваги середо­вище, в якому приймається рішення. Тут важливу роль відігра­ють статичні та динамічні моделі.

Статична модель завчасно відображає картину того, як усі фактори впливають на середовище прийняття рішень. За такого моделювання вважається, що всі фактори залишатимуться тими самими, тобто в цих моделях допускають ситуацію, коли немає залежності від рішень, які будуть прийняті пізніше.

У динамічних моделях береться до уваги середовище прийнят­тя рішень протягом визначеного періоду. В них можна розгляда­ти однакові явища протягом різних періодів або взаємопов'язані рішення, які будуть прийняті в майбутньому.

Поиск по сайту: