Модель, основана на знаннях

Одним із перспективних напрямів розвитку систем підтримки прийняття рішень є об'єднання технологій підтримки рішень і технології штучного інтелекту. Це питання буде розгля­нуто окремо, але в контексті класифікації СППР доцільно роз­глянути модель СППР, яка основана на знаннях.

Елементи штучного інтелекту, зокрема, використання зви­чайної мови для спілкування з системою, методологія експерт­них систем, інженерія знань і комп'ютерних мов штучного ін­телекту знайшли своє застосування в усіх трьох базових компонентах СППР: у базі даних і СКБД, у базі моделей і СКБМ, у користувацькому інтерфейсі. Але є концепції ство­рення СППР, в яких система знань у СППР є одним із визнача­льних факторів. Характерною особливістю СППР, основаних на знаннях, є явне виділення нового аспекту підтримки рішень — спроможність «розуміти» проблеми, тобто здатність прийня­ти запит користувача, зібрати відповідну інформацію і підго­тувати звіт.

Модель СППР, яка базується на знаннях, зображена на рис. 6.5. Вона складається з трьох взаємодіючих частин: мовної системи, системи знань і системи оброблення проблем (проблемного проце­сора).

Рис. 6.5. модель СППР, основаної на знаннях

Мовна система забезпечує комунікацію між користувачем і усіма компонентами комп'ютерної системи. З її допомогою кори­стувач формулює проблему і керує процесом її розв'язання, ви­користовуючи пропоновані мовною системою синтаксичні й се­мантичні засоби.

Система знань містить інформацію стосовно проблемної га­лузі. Типи цих систем відрізняються за характером подання в них даних і використовуваними моделями формалізації знань (єрар-хічні структури, графи, семантичні мережі, фрейми, системи продукції, обчислення предикатів тощо).

Система оброблення проблем є механізмом, який зв'язує мов­ну систему і систему знань. Цей проблемний процесор забезпе­чує збирання інформації, формулювання моделі, її аналіз тощо. Він сприймає описання проблеми, виконане у відповідності з синтаксисом мовної системи, і використовує знання, організовані згідно з прийнятими в системі знань правилами, з метою ство­рення інформації, необхідної для підтримки рішень. Проблемний процесор є динамічним компонентом СППР, відображаючим (моделюючим) поведінку людини, яка розв'язує проблему. Тому він, як мінімум, має бути спроможним інтегрувати інформацію, що надходить від користувача через мовну систему і систему знань, і, використовуючи моделі, перетворювати формулювання проблеми в детальні процедури, виконання яких урешті-решт приводить до відповіді. У складніших випадках проблемний про­цесор має вміти формувати моделі, необхідні для розв'язання по­ставленої проблеми.

Поиск по сайту: