 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
«Затверджено»
на методичній нараді
кафедри патофізіології
Завідувач кафедри
професор М.В. Кришталь
“___” __________ 2014 р.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
| Навчальна дисципліна | ПАТОФІЗІОЛОГІЯ |
| Модуль №1 | Загальна патологія |
| Змістовий модуль №1 | Загальна нозологія – загальне вчення про хворобу, етіологію і патогенез. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль внутрішніх чинників в патології. |
| Тема заняття №7 | Патологія реактивності. Порушення імунної реактивності. |
| Курс | 3-й |
| Факультет | Медичний |
Київ – 2014
1. Актуальність теми:
Епідемія ВІЛ/СНІДУ є однією з найважливіших проблем в охороні здоров’я. За оцінкою ВООЗ, загальна кількість людей в світі, що живуть з ВІЛ, складає 38,6 млн. (2005), трагічною є загибель більше ніж 25 млн. від ВІЛ-інфекції. Надзвичайно тривожним є факт розповсюдження СНІДу в усіх країнах світу на тлі відсутності ліків для вилікування. Надвисокі темпи розповсюдження ВІЛ спостерігаються у Східній та Центральній Азії та Східній Європі, де масштаби епідемії зросли в 9 раз за період менше ніж 10 років.
2. Конкретні цілі:
Ø Аналізувати реактивність та резистентність організму як умови розвитку хвороб;
Ø Визначати поняття та аналізувати типові порушення діяльності імунної системи: недостатність імунітету /імунодефіцитні стани, алергічні реакції/хвороби, автоімунні реакції /хвороби;
Ø Застосовувати різні принципи з метою класифікації порушень діяльності імунної системи;
Ø Характеризувати причинні фактори, фактори ризику та умови виникнення, механізми розвитку типових порушень діяльності імунної системи;
Ø Бути здатним аналізувати причинно-наслідкові відносини в патогенезі основних порушень діяльності імунної системи; застосовувати сучасні досягнення фізіології імунної системи для аналізу механізмів розвитку її порушень.
Ø Аналізувати причини, механізми розвитку та прояви СНІДу.
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| Нормальна анатомія | Знати будову імунної системи |
| Нормальна фізіологія | Аналізувати види й механізми неспецифічної реактивності/резистентності організму. |
| Мікробіологія та імунологія | Пояснювати сенс та принципи діяльності імунної системи (толерантність до власних тканинних компонентів, гуморальна та клітинна імунна відповіді на чужорідні антигени, протипухлинний захист). Пояснювати механізми кооперації клітин при здійсненні імунної відповіді: роль молекул МНС, основних рецепторних та сигнальних молекул. Розуміти сенс та механізми толерантності імунної системи до власних тканинних компонентів / антигенів (пояснювати механізми створення/ підтримання центральної та периферичної толерантності). Пояснювати зв'язок механізмів неспецифічної реактивності (фагоцитоз, система комплементу) із специфічним механізмом реактивності - імунною відповіддю. |
| Гістологія | Знати будову сполучної тканини, пояснювати будову зовнішніх та внутрішніх біологічних бар’єрів, гісто - гематичних бар’єрів,; морфологічні та функціональні характеристики клітин імунної системи (макрофаги, природні кілери, Т-клітини: хелпери 1, 2 типу й кілери, В-клітини, плазматичні клітини). Вміти користуватися мікроскопом. |
Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Реактивність | здатність організму реагувати зміною життєдіяльності на впливи навколишнього середовища. |
| Резистентність | стійкість організму до дії патогенних факторів. |
| Біологічні бар’єри | специфічні тканинні структури, які захищають організм або його частини від патогенних впливів навколишнього середовища і забезпечують збереження гомеостазу. |
| Гістогематичні бар’єри | це специфічні тканинні структури, які існують між кров’ю та тканинною рідиною і регулюють надходження з крові в органи і тканини потрібних речовин і перешкоджають проникненню сторонніх і токсичних речовин. |
| Гематоенцефалічний | спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та тканинами мозку. |
| Гематолабіринтний | спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та внутрішнього вуха. |
| Гематотиреоїдний | спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та тканинами щитоподібної залози. |
| Гематоофтальмічний | спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та тканинами ока, в першу чергу кришталиком. |
| Гематотестикулярний | спеціалізований гістогематичний бар’єр ізолюючого типу між кров’ю та тканинами сіменників. |
| Фагоцитоз | селективний ендоцитоз та подальша деструкція об’єктів, що містять патогенні молекулярні шаблони або приєднані опсоніни. |
| Фагоцити | клітини, здатні до фагоцитозу. |
| Об’єкти фагоцитозу | частки або клітини, що містять патогенні молекулярні шаблони або приєднані опсоніни. |
| Імунітет | система організму, яка забезпечує підтримку генетичної цілісності живих істот. |
| Антиген | макромолекула природного або синтетичного походження, яка при потраплянні до внутрішнього середовища організму здатна індукувати імунну відповідь у вигляді продукції специфічних антитіл і/або імунних Т-лімфоцитів. |
| Суперантиген | антиген мікроорганізму, який зв’язується з ділянками антигенрозпізнавальних рецепторів, що не відповідають за специфічність розпізнавання, викликаючи поліклональну активацію імунокомпетентних клітин, що призводить спочатку до недостатньо спефічної імунної відповіді, а потім до феномену «виснаження клонів» лімфоцитів. |
| Т-хелпер 1 типу (Th1) | Т-хелпер, який секретує інтерлейкіни 2, γ-інтерферон, фактори некрозу пухлин α і β, спрямовуючи імунну відповідь переважно по клітинному шляху. |
| Т-хелпер 2 типу (Th2) | Т-хелпер, який секретує інтерлейкіни 4, 5, 6 і 10, забезпечуючи реалізацію гуморальних реакцій. |
| Цитокіни | велика родина низькомолекулярних розчинних білків, які беруть участь у регуляції активності клітин, задіяних в імунній відповіді, виступаючи у ролі своєрідних медіаторів. |
| Інтерлейкіни | секреторні регуляторні пептиди імунної системи, які забезпечують взаємодію клітин в імунній системі та її зв’язок з іншими системами організму. |
| Імунна толерантність | властивість імунної системи не розвивати специфічну відповідь при розпізнаванні антигенів власного організму. |
| Імунодефіцитні захворювання | захворювання, які розвиваються внаслідок дефектів або дефіциту тих чи інших факторів імунітету. |
| Первинні імунодефіцити | вроджені захворювання імунною системи зумовлені порушеннями ембріогенезу імунної системи або індивідуального розвитку лімфоцитів як наслідок мутацій генів / аберацій хромосом. |
| Вторинні імунодефіцити | набуті захворювання імунною системи. |
| ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) | CD4+ тропний ретровірус, що передається через кров і секрети. |
| СНІД | повільно прогресуюче інфекційне захворювання,з глибокою імунодепресією і опортуністичною інфекцією, ураженням нервової системи, вторинними пухлинами. |
4.2. Теоретичні питання до заняття
1. Реактивність і резистентність: визначення понять, види, механізми. Залежність реактивності від віку, статі, спадковості, стану нервової та ендокринної систем.
2. Поняття про резистентність. Пасивна і активна резистентність. Зв'язок резистентності з реактивністю. Механізми неспецифічної резистентності. Роль фізіологічної системи сполучної тканини в резистентності організму до дії патогенних агентів (О.О. Богомолець). Біологічні бар’єри, їх види, різновиди; причини, механізми, наслідки порушень фізіологічного стану біологічних бар’єрів.
3. Фагоцитоз: суб’єкти, об’єкти, стадії та механізми знищення об’єктів при фагоцитозі. Порушення фагоцитозу: причини, механізми, наслідки/прояви.
4. Загальні закономірності організації діяльності імунної системи: відповідь на чужорідні антигени, толерантність до власних тканинних компонентів. Характеристика основних етапів імунної відповіді (гуморальної, клітинної): презентація антигену, активація клітин-диригентів, активація клітин-виконавців.
5. Механізми толерантності імунної системи до власних тканинних компонентів (центральна і периферична толерантність).
6. Характеристика типових порушень діяльності імунної системи: аномальна відповідь на чужорідні (екзо-) антигени, втрата толерантності до власних антигенів; причини, механізми, наслідки/прояви.
7. Недостатність імунної системи: первинні та вторинні імунодефіцити, їх етіологія, патогенез, типові прояви.
8. СНІД: етіологія, патогенез, клінічні періоди / прояви.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
Поиск по сайту: