АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розпинателям народним,

Читайте также:
  1. Концепції екологічного маркетингу на рівні регіону
  2. Облік лізингових операцій
  3. Перелік річних прибутків найбільших світових рекламних агентств
  4. Стаття 195. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою
  5. Стаття 195. Операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою
  6. ТЕМА 5. ГРА І КАРНАВАЛ
  7. Тести до розділу 6
  8. Триптих “Доля”, “Муза”, “Слава” (1858)

Грядущим тиранам.

ßßß

Отже, поет вказав на синтетичний характер поеми як “притчі”, як застереження всім наступним тиранам.

Синтетичність поеми

Виявляється в композиції поеми: поєднання двох основних проблемно-тематичних ліній всієї попередньої творчості поета, які розвивалися досі окремо.:

1. соціальна тема, соціально-побутова драма матері-кріпачки (“Катерина”, “Сова”, “Наймичка”, “Відьма”, “Марина”, “У нашім раї на землі”).

2. політична тема: сатиричне оскарження самодержавства зі всією його соціально-політичною системою як гнобителя і душителя особистості, народу і народів (“Сон”, “Кавказ”, “Сліпий”, “Царі”).

 

Ідея саможертовного служіння загальнолюдським ідеалам християнства, ідеалам, добра й справедливості - нове розуміння людського призначення.

Втілена в образах неофіта Алкіда та його матері.

 

Новий образ матері, якого не знайдемо в попередніх творах. Вчинок Алкіда, його розрив із старою вірою стає духовним розривом між матір’ю і сином. Автор простежує процес навернення матері, її трагічний шлях до духовного єднання з сином:

І розкажу я людям горе,

Як тая мати ріки, море

Сльози кровавої лила,

Так, як і ти. І прийняла

В живую душу світ незримий

Твоєго розп’ятого сина!

 

Еволюція стосунків матері і Алкіда:

повне взаєморозуміння і єдність

ß

прокляття матері, коли Алкід йде за апостолом Петром (прокляття могло обернутися проти самої матері прокляттям самотності)

ß

сила материнської любові веде її в пошуках закутого в кайдани сина. Але побачитись їм не судилося, бо молилися вони різним богам. Алкід – небесному господові, а мати – земному богові Нерону. Тільки після страти сина, мати зрозуміла, що проповідував її син, яке слово доносив до душ людських. Вона зрозуміла, що не земний цар, жорстокий, байдужий, розбещений, є богом, а небесний цар, що дарує людям

Любов, і правду, і добро,

Добро найкращеє на світі,

То братолюбіє.

ß

Через прийняття нової правди, мати возз’єналася із сином: “помолилась в перший раз за нас розп’ятому” і “слова його живії в живую душу прийняла”.

 

“Юродивий” (1857)

Наприкінці 1857 р.почав роботу над поемою “Сатрап і Дервіш”, яка не була закінчена.

Початок цієї поеми відомий як незакінчена поема “Юродивий”.

Сегодня же принимаюсь за Сатрапа і Дервиша, и если бог поможет окончить с успехом, то посвящу его честным, щедрым землякам моим. Мне хочется написать Сатрапа в форме эпопеи. Эта форма для меня совершенно новая. Не знаю, как я с ней слажу?

“Журнал”

В основі поеми - історія сміливця, чиновника, що публічно дав ляпаса губернаторові. Цей дійсний випадок становить інтродукцію до епопеї, вводячи читача в політичну атмосферу, створену катом декабристів і його помічниками.

Виступ “святого лицаря”, що “в морду затопив капрала, та ще й у церкві”, Шевченко пов’язав із загальним становищем у всеросійській казармі фельдфебеля-царя, а реакція на цей виступ виявляє сутність всієї політичної системи, в якій все тримається на страхові. Цей страх – основа трагізму лицаря.

Поет підкреслив самотність ”оригінала” і його виступу, не підтриманого суспільством. “Німії, подлії раби, підніжки царськії, лакеї капрала п’яного” не тільки не “вийшли на капрала з рогачами”, а “злякавшись”, оголосили юродивим.

 

Тема боротьби із тиранією розробляється у реально-побутовому плані конкретної українсько-російськоїдійсності.

Як і “Неофіти”, “Юродивий” пройнятий гостро-сучасним політичним настроєм, але суспільно-політична тема конкретизована в іншому аспекті, прямо, без прикриття історичними аналогіями, алегоріями. В ескізних, але цілком конкретних образах подана характеристику Миколи І і його клевретів, гостро негативну оцінку розправи з декабристами.

 

Обидві поеми – своєрідний “”порахунок” поета з ненависною йому добою “миколаївщини”.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)