ВІДМІНЮВАННЯ ТЕРМІНІВ ІМЕННИКІВ

Іменник – частина мови, що має значення предметності і виражає його за допомогою самостійних граматичних категорій роду, числа і відмінка.

Іменники чоловічого роду: лікар, засіб, біль, нежить, кашель, симптом, струмінь. Іменники жіночого роду: протока, залоза, отрута, мазь, стать, людина. Іменники середнього роду: запаморочення, виділення, лікування, спостереження.

Усі іменники укр. мови змінюються за кількома типами відмінювання. За характером відмінкових закінчень іменники поділяються на 4 відміни.

Відміну іменників можна визначити за такою схемою:

Іменники ІІ відміни у Р.в. однини мають закінчення -а (-я) або –у (-ю).

Закінчення -а (-я) мають іменники, що означають:

· Назви осіб, уособлених предметів, явищ: Івана, Шевчука, лікаря, Мороза.

· Назви населених пунктів: Києва, Львова, Чернігова.

· Географічні назви з наголошеним закінченням або суфіксами -ов-, -ев-, (-єв-): Дніпра, Тетерева.

· Назви тварин і дерев: зайця, ясеня, дуба.

· Назви мір довжини, ваги: метра, грама, тижня, липня.

· Назви чітко окреслених (конкретних, одиничних) предметів, зокрема будівель та їх частин: олівця, коридора, але: вокзалу, даху, поверху, будинку.

· Назви машин і їх деталей: поршня, двигуна.

· Наукові терміни: атома, параграфа, сектора, діаметра.

· У медицині назви окремих органів, частин тіла (як іменники, що мають конкретні одиничні предмети): шлунка, міхура, мозочка, кореня, але: мозку.

· Іменники, що називають інструменти: скальпеля, пінцета.

Закінчення -у (-ю) мають іменники, що означають:

· Назви речовин, маси, матеріалу, лікарських препаратів: водню, воску, аспірину, граніту, настою, гіпсу ( але: хліба).

· Складні назви населених пунктів: Кривого Рогу.

· Географічні назви, в яких наголос не падає на закінчення: Криму, Китаю, Єнісею.

· Назви збірних понять, назви рослин, що виступають як збірні поняття: колективу, персоналу, щавлю, гороху, ячменю ( але: вишняка).

· Слова із значенням місця, простору, часу: світу, краю, степу, тайму, року, ранку.

· Назви загальних і абстрактних понять, явищ суспільного життя: аналізу, процесу, імпульсу, конфлікту.

· Назви установ, закладів, організацій: інституту, комітету, університету.

· Назви явищ природи: протягу, вітру.

· Назви процесів, станів, властивостей, ознак (зокрема назви хвороб і їх проявів): імунітету, руху, кровообігу, набряку, кашлю, нежитю.

· Назви почуттів, переживань: болю, страху, суму, жалю.

Примітка: Деякі іменники чол. роду в Р.в. одн. можуть мати паралельні закінчення -а(-я), -у(-ю). Це залежить від наголосу (наприклад: стола і столу, моста і мосту), або від значення іменника. З різним значенням вживаються: папера (документа) і паперу (матеріалу), листа (написаного) і листу (на дереві), каменя (однієї штуки) і каменю (матеріалу), листопада (місяця) і листопаду (пори опадання листя), органа (частини організму) і органу (установи друкованого видання), пояса (паска, талії) і поясу (смуги, зони), терміна (слова) і терміну (строку).

Поиск по сайту: