Елементарний склад і молекулярна маса білків

ПЛАН

1. Будова білків. Класифікація білків.

2. Елементарний склад і молекулярна маса білків.

3. Фізичні та хімічні властивості білків.

4. Якісні реакції на білки.

5. Застосування білків у промисловості. Біологічне значення білків.

Будова білків. Класифікація білків.

Білки (білкові речовини) — макромолекулярні природні сполуки (біополімери), структурну основу яких становлять поліпептидні ланцюги, побудовані із залишків α-амінокарбонових кислот. Білки неод­мінно містять елементи С, Н, N та О, майже завжди S, часто Р, рідше Fe, Cu, Zn.

Вперше гіпотезу про амідний зв’язок амінокислотних залишків у білках висунув російський біохімік О.Я. Данилевсикий у 1891 р. Пізніше німецький хімік Е. Фішер підтвердив цю гіпотезу. Фішеру вдалося синтезувати поліпептиди, тобто сполуки, в молекулах яких амінокислотні залишки зв’язані між собою угрупуванням –СО–NH–. Це угрупування тому називають ще пептидним зв’язком. За цією теорією, молекула білка складається з більш-менш довгих поліпептидних ланцюгів, “зшитих” різними додатковими, побічними зв’язками, наприклад сульфгідрильними групами (SH) цистеїну, водневими містками та ін.

Усі білкові речовини поділяють на:

• прості білки, або протеїни,
• складні білки, або протеїди.

Простими називають білки, які при повному гідролізі дають тільки амінокислоти. Складні білки становлять собою сполуки білка з небілковою речовиною.

Протеїни, в свою чергу, поділяють на кілька підгруп:

Протаміни – найпростіші біли з сильно вираженим основним характером. Водні розчини їх мають лужну реакцію. Протаміни є в молочку та ікрі риб.

Гістони – розчиняються у воді і дуже розбавлених кислотах; проявляють слабкий основний характер; зустрічаються в зв’язаному стані, як і протаміни, в ядрах тваринних клітин. Глобуліни – найбільш поширені білки. Вони розчиняються в слабких розчинах нейтральних солей, проявляють слабкий кислотний характер. До глобулінів належать: міозиноген м’язів, фібриноген кров’яної плазми.

Нуклеопротеїди – надзвичайно поширені в біологічному відношенні: з ними пов’язані процеси синтезу білків, поділ клітини і передача спадкових властивостей, з них побудовані віруси, що викликають різні захворювання.

Елементарний склад і молекулярна маса білків.

За елементарним складом білки відрізняються від жирів і вуглеводів тим, що, крім вуглецю, водню і кисню, їх молекули містять азот. Крім того, всі рослинні і більшість тваринних білків мають у своєму складі сірку (0,3–2,5%). Деякі фізіологічно важливі білки містять фосфор (0,5-0,6%).

Білки – високомолекулярні сполуки. Найбільш точно можна обчислити молекулярні масу білків за швидкістю дифузії їх з розчину в чистий розчинник через пористу скляну перетинку і за швидкістю осідання в ультрацентрифугах, що дають до 80 000 обертів в хвилину. Визначена різними методами молекулярна маса коливається від кількох тисяч до 10 і більше мільйонів (віруси сказу, віспи).

За формулою молекул розрізняють білки:

· фібрилярні (нитчасті),

· глобулярні (кулясті).

До першої групи належать білки волосся, вовни, мускульної тканини, до другої – більшість білків рослинних і тваринних організмів.

Поиск по сайту: