ЗАГАЛЬНІ СКАРГИ ТА ОЗНАКИ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ

До основних симптомів серцево-судинних захворювань відносяться серцебиття, задишка, набряки, ціаноз, головні болі та болі в ділянці серця.

а) Серцебиття - суб'єктивне відчуття сильних і частих, іноді неритмічних скорочень.

б) Задишка виникає при послабленні серцевої діяльності, що приводить до збільшення кількості вуглекислоти в крові і, як наслідок, подразнення дихального центру./При серцевій недостатності вона спостерігається навіть у стані спокою. Значне послаблення серцевої діяльності приводить до нападів задухи (серцевої астми).

в) Набряки - об'єктивна ознака, яка з'являється при більш важких формах серцевої недостатності внаслідок застою крові й підвищення тиску у венозних судинах. З'явиться, як правило, ввечері на нижніх кінцівках.

г) Ціаноз - виникає внаслідок застою венозної крові - результат розвитку гіпоксії в органах і тканинах.

д) Головний біль - суб'єктивна ознака, яка є слідком спазму* мозкових судин, що веде до гіпоксії мозку ^с1

е) Болі в ділянці серця - скарга, що з'являється в результаті спазму коронарних судин і гіпоксії міокарду. Болі можуть бути різного характеру: ниючі, колючі, стискуючі.

Додаткові обстеження (перкусія, аускультація, ЕКГ, лабораторні методи та рентгенографія) дають можливість поставити хворому діагноз, щоб розпочати лікування.

Поняття про ішемічну хворобу серця. Серед захворювань серцево-судинної системи провідне місце займає атеросклероз. Проявом його є ішемічна хвороба серця (ІХС), судинні ураження. |

Атеросклероз - самостійне розповсюджене захворювання, що характеризується специфічним ураженням артерії у вигляді вогнищевого розростання в їх стінці сполучної тканини у поєднанні з жировою інфільтрацією внутрішньої оболонки, У зв'язку з утворенням потовщень ущільнюються стінки артерій, звужується їх просвіт і нерідко утворюють тромби, що сприяє розладу кровообігу.

І Існує більше 30 факторів ризику атеросклерозу. Найбільш частими є такі як: перенапруження нервової системи, артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіпотиреоз, гіперліпідемія, несприятливі спадкові судинні та обмінні порушення, низька фізична активність, переїдання взагалі і надмірне вживання їжі багатої тваринними жирами і легко засвоюваними вуглеводами, паління, ожиріння, вік (більше 40 років), стать (чоловіки), підвищене згортання крові, психологічні особливості особи (спокійні хворіють рідше).

Ішемічна хвороба серця - хронічний патологічний процес, зумовлений невідповідністю коронарного кровообігу вимогам міокарду. ІХС включає стенокардію, інфаркт міокарду, кардіосклероз.

Стенокардія - симптомокомплекс, найбільш характерним проявом якого є приступ болю, переважно за грудиною, рідше в ділянці серця внаслідок гострої коронарної недостатності. У чоловіків зустрічається в 2-4 рази частіше, ніж у жінок, переважно після 40 років і лише в 10 -15% випадків більш молодому віці.

Причини: стенокардія спостерігається при атеросклерозі кінцевих артерій. їх спазмі або закупорці тромбом, гострих і хронічних запальних процесах коронарних артерій, різкому пониженні діастолічного тиску, різко посиленій роботі серця, підвищенні артеріального тиску.

Рефлекторного характеру стенокардія набуває при жовчнокам’яній хворобі, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, плевриті, сечокам'яній хворобі.

Клініка. Основним проявом стенокардії є приступоподібний, різкий, стискуючий, рідше сверблячий або пекучий біль за грудиною, у верхній або середній її частині, іноді зліва від грудини, головним чином у ділянці II—III ребра, іноді нижче мечоподібного відростка в надчеревній зоні. Біль різної інтенсивності, від незначної до сильної, що примушує хворих стогнати, завмирати на місці й не рухатись. Віддає біль у ліву руку, у шию, вухо, нижню щелепу, зуби, під лопатку, іноді в ділянку живота. Будь-який больовий напад, що продовжується більше 10-15 хвилин, а тим більше ЗО хвилин (дані ВООЗ) - вірогідна ознака можливого розвитку інфаркту міокарда. Хоча описані випадки, коли стенокардія продовжувалась 2-3 години без розвитку інфаркту міокарда. Раптово розпочавшись, раптово і зникає напад, після чого хворий деякий час відчуває слабкість і втому.

Частота нападів стенокардії різна, іноді проміжки між ними тривають місяці, роки. У деяких випадках спостерігається до 40-60 нападів на добу.

Характерний зв'язок болю при стенокардії з дією на організм певного фактора, коли цей фактор перестає діяти, біль зникає!. У більшості випадків напад виникає внаслідок навантаження, хоча при важкому перебігу хвороби може бути і в стані спокою. Характерно, що у переважній більшості, біль з'являється при ходьбі по вулиці, а не у приміщенні, іноді на початку ходьби, а далі зникає.

Велику роль відіграють метеорологічні фактори: напад значно частіше виникає у холодну погоду, дощову й особливо у вітряну погоду. Стенокардія, що виникає при навантаженні, називається стенокардією напруги.

При значно вираженому склерозі коронарних артерій серця напад болю може виникнути у спокої - стенокардія спокою. Це зумовлено парасимпатичним впливом. Однак, виникнення її, очевидно, пов'язане з посиленням роботи серця у горизонтальному положенні через відтік крові від нижніх кінцівок, а також з пониженням артеріального тиску.

Під час нападу обличчя бліде, з ціанотичним відтінком і страждальним виразом. Кінцівки холодні. Дихання може бути сповільненим і поверхневим. Пульс частіше сповільнений, іноді буває прискореним або нормальним. Можливе порушення ритму і провідності. Артеріальний тиск частіше підвищується, але може і не змінюватись. Границі серця, аналізи сечі та крові в нормі. На ЕКГ зміни реєструються тільки при вираженому коронаросклерозі.

Для підтвердження діагнозу стенокардії у період між нападами проводять проби з фізичним навантаженням та нітрогліцерином.

Перебіг стенокардії має багато особливостей і, відповідно, варіантів.

При одному з них спостерігається нехарактерна локалізація болю у спині, у плечових, ліктьових, променевозап'ястних суглобах або пальцях лівої руки. Однак спостерігається зв'язок між появою болю і фізичним навантаженням.

При іншому варіанті характерне різке погіршення дихання з утрудненим вдихом. Біль у даному випадку відсутній або незначний. З'являється відчуття невираженого стиснення за грудиною. Знову існує зв'язок з фізичним навантаженням.

Наступним варіантом стенокардії є симптомокомплекс серцевої астми, який не завжди супроводжується болем. Цей варіант частіше зустрічається при вираженому коронароскле­розі. Іноді стенокардичний біль поєднується з нападом пароксизмальної тахікардії.

Прогноз при стенокардії непередбачений, тому що будь-який напад може призвести до інфаркту міокарда зі смертельним кінцем. Нечасто хворі стенокардією живуть 20 і більше років. Тривалість життя залежить від причини, що зумовила виникнення стенокардії, ступеня коронарної недостатності, активності лікування, дотримання хворим режиму праці та відпочинку.

Лікування хворих стенокардією полягає у ліквідації нападів. Необхідно якнайшвидше припинити дію фактора, що зумовив появу болю. Хворий повинен зберігати повний спокій. Бажано вкласти хворого в ліжко або посадити. Зразу ж під язик - 1 таблетку нітрогліцеріну (судинно-розширюючий засіб). При відсутності позитивного ефекту через 2-3 хвилини його прийом можна повторити через 5-7 хвилин. Треба пам'ятати, що може бути головний біль, запаморочення внаслідок розширення судин мозку і зниження тиску.

Доцільно використовувати заспокійливі засоби (настій або таблетки валеріани, корвалол, валокардін), а також знеболюючі (баралгін, анальгін, цитрамон та ін).

Можна покласти гірчичник на ділянку серця, тепло до рук і ніг. Якщо напад не зникає протягом 15 і більше хвилин, необхідно викликати швидку допомогу.

Інфаркт міокарда - це гострий некроз (омертвіння) частини міокарду внаслідок стійкого порушення коронарного кровообігу.

Етіологія і патогенез. Інфаркт міокарда частіше розвивається у результаті коронаротромбозу, який веде до утворення ішемічного вогнища некрозу. Інколи розвиток хвороби зумовлений тривалим коронароспазмом. Важливою умовою є атеросклероз коронарних судин, внаслідок чого хвороба виникає, як правило, у віці 40-60 років. Виникненню тромбу в якій-небуть гілці коронарних судин, окрім спазму і атеросклерозу, сприяє підвищена схильність до тромбоутворення, функціональне перенапруження міокарду та нервово-психічної сфери.

Симптоми. Болі за грудиною і в ділянці серця інтенсивного навіть нестерпного характеру є однією з головних ознак інфаркту міокарда. Передумовою даної хвороби може бути почастішання нападів стенокардії. Болі при інфаркті значно триваліші - від декількох годин до 2-3 днів. У наступні дні вони носять тупий характер. Найчастіше вони віддають у ліву руку або плече, інколи - в обидві руки. Іррадіація болю в егіігастральну ділянку може призвести до діагностичних помилок. Дуже рідко інфаркт міокарда протікає без болів, а супроводжується нападами задухи. Болі при інфаркті міокарда не зникають після прийому нітрогліцерину, а іноді і наркотичних засобів. Поряд з болем відмічається різке збудження, страх смерті, нудота, блювота, підвищена пітливість, сечовиділення.

Підвищення температури тіла має місце з 1-2 дня утворення некрозу і триває до 3-7 діб. Температура тримається у межах 38°С, піднімаючись до більш високих показників при значних ділянках некрозу. В перші дні розвитку гострого інфаркту пульс частіший, слабкого наповнення, артеріальний тиск знижений, границі серця не розширені, тони серця звичайні проте у багатьох хворих вони приглушені. Прогностичне значення мають порушення серцевого ритму, які можуть призвести до пароксизму миготливої аритмії.

На ЕКГ в перші ж години розвитку інфаркту міокарда виникають характерні зміни.

Лікування. Невідкладна допомога в гострий період інфаркту полягає в знятті нападу. Хворому необхідно забезпечити абсолютний спокій. При відсутності ефекту від повторного прийому нітрогліцерину потрібно ввести знеболюючі та заспокійливі засоби. Можна поставити гірчичник на ділянку серця, теплі ванночки або грілку до рук і ніг. Хворого потрібно якнайшвидше госпіталізувати для надання йому кваліфікованої медичної допомоги.

У лікувальному закладі слід пам'ятати про необхідність профілактики пролежнів, тому що хворий знаходиться тривалий час у ліжку і рухи його обмежені.

У перші дні хвороби, при наявності болів, харчування хворого обмежують невеликою кількістю фруктових соків (по 1/4-1/2 склянки). В наступні дні дозволяють вживати рідини не більше 600 мл на добу. їжу дають у вигляді різноманітних пюре, парових котлет, відварної риби, молочно-кислих продуктів. Фруктові та овочеві пюре з яблук, буряка, моркви, чорносливу сприяють перистальтиці і випорожненню кишківника. Продукти, які сприяють здуттю живота виключаються, тому що підйом діафрагми утруднює роботу серця і вінцевий кровообіг. В період активізації харчового режиму збільшують кількість їжі за рахунок білків і вуглеводів, дають відварене м'ясо дієтичних сортів, сирі фрукти та овочі, рибу не жирну, хліб з муки грубого помолу. Харчування повинно бути 4-6 разів на добу. їжі вживати невелику кількість за один прийом, інакше це погіршуватиме роботу серця.

Профілактика ішемічної хвороби серця полягає у попе­редженні виникнення факторів ризику і ціленаправлених масових обстеженнях населення для виявлення факторів ризику.

Заходи первинної профілактики потрібно починати в дитячому віці. Тільки тоді можна чекати реального зменшення хвороб серцево-судинної системи. Для попередження гіподинамії, необхідно заохочувати до рухливих ігор на свіжому повітрі, занять спортом. Потрібно звертати увагу на раціональну організацію робочого дня школярів. Обов'язкові перерви через кожні 40-45 хвилин занять не тільки в школі, а й удома.

Вже дітям з наймолодшого віку необхідно розумно обмежувати харчування, тому що внаслідок переїдання під шкірою підвищується формування жирових клітин і на все життя залишається схильність до відкладання жиру в депо.

Зусилля кожного громадянина повинні бути спрямовані на боротьбу з палінням, алкоголізмом, переїданням, гіподинамією. Особливу увагу потрібно звертати на зміцнення нервової системи. Важливо чергувати фізичну працю з розумовою. У результаті постійних занять фізичними вправами тренуються системи пристосування і захисту організму від дії шкідливих факторів навколишнього середовища, повніше й економічніше використовуються пристосувальні механізми кровообігу та дихання. Фізичні вправи сприяють появі позитивних емоцій, служать своєрідною розрядкою.

Велике значення має організація відпочинку. Людина повинна активно відпочивати декілька годин на добу. Відпочинок належить присвятити заняттям, що не відносяться до звичайної діяльності. Істотне значення має забезпечення людині достатнього сну, тривалість якого індивідуальна, але в середньому не менше 7-8 годин вночі. Основними ознаками достатності сну є добре самопочуття і бадьорий настрій. Необхідно також створювати дружню, радісну атмосферу у колективі, сім'ї, побуті. Потрібно уникати конфліктних ситуацій, а при їх виникненні філософсько-іронічно реагувати на них.

Поиск по сайту: