АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Визначення перепаду напору у витратомірі Вентурі (в мм рт. ст.)

Читайте также:
  1. E. Визначення наявності зовнішніх пошкоджень
  2. Аудит визначення валових доходів, балансового прибутку (збитку), розрахунку податку на прибуток
  3. Ви приступили до надання допомоги дорослому постраждалому на місці події. Коли Ви займетесь визначенням наявності пошкоджень опорно-рухового апарату?
  4. Виберіть правильне визначення
  5. Виберіть правильне визначення терміну
  6. Визначення активного і пасивного тисків на споруду (підпірну стінку).
  7. Визначення активного тиску ґрунту засипки нижче рівня ґрунтових вод
  8. Визначення вартості машин і обладнання
  9. Визначення взаємодії
  10. Визначення витрати рідини в трубопроводі при заданих необхідному напорі і його діаметрі
  11. Визначення витратних параметрів
  12. Визначення власного капіталу і його складових.

Визначення рівня рідини Н1 в проміжній ємності С

Витрата рідини через насадку пов’язана з параметрами насадки співвідношенням (див. Рисунок 1.1)

Звідки

Розрахунок:

Оскільки рівень рідини в даній посудині постійний то витрата рідини, що витікає через насадку дорівнює витраті рідини, що поступає в резервуар трубопроводу. Нам відома величина витрати рідини, що витікає через насадку. Отже, можемо визначити висоту встановленого в посудині С рівня за формулою:

Де =0,95 – коефіцієнт витрати насадки; – площа вихідного перерізу насадки ()

Тоді

= = 5.57м.

Відповідь: H1=5.57м.

Визначення перепаду напору у витратомірі Вентурі (в мм рт. ст.)

Рисунок 1.2 Схема розрахунку витратоміра Вентурі

Витратомір складається з двох ділянок послідовного звуження і розширення потоку рідини (Рисунок 1.2). Перепад тиску між перерізами 1-1і 2-2 у витратомірі залежить від витрати рідини, яка перетікає через нього. Відповідно, витрата рідини може бути визначена через параметри витратоміра Вентурі як:

Де - площа зувуженого перерізу 2-2 у витратомірі; h=(p1-p2)/ – втрати п’єзометричного напору сіж перерізами 1-1 і 2-2 (див. Рисунок 1.2).

Якщо для вимірювання препаду напору використовувати ртутний дифманометр, то потрібно враховувати різницю густин ртуті і рідини, яка тече у трубопроводі. Тоді:

h

Звідси

або

Розрахунок:

Знаходимо площу звуженого перерізу витратоміра Вентурі:

Знаходимо покази ртутного дифманометра, що відповідають перепаду напору у витратомірі:

Відповідь:

2.3 Визначення висоти всмоктування відцентрового насоса

Рисунок 1.3 Розрахункова схема всмоктувальної лінії насоса

1-сітка-фільтр; 2-зворотній клапан; 3-плавний поворот (коліно) 90

4-засувка; ВЦН-відцентровий насос.

Запишемо рівняння Д.Бернулі записано для перерізів 0-0 і 1-1 (Рисунок 1.3)

z0=0, z1=hвс – висота розміщення перерізів відносно площини порівняння;

= = - – тиск в перерізах;

= 0(бо ),

- втрати напору при русі рідини від перерізу 0-0 до 1-1, які складаються з втрат напору на тертя hтер і втрат напору на місцевих опорах hм.о.

Підставимо значення членів рівняння Д.Бернуллі в вихідну формулу і після скорочення на рат розв’яжемо відносно висоти всмоктування hвс = Н2, прийнявши, що режим руху турбулент­ний, і тому значення коефіцієнта Коріоліса а1 = 1:

Втрати напору на тертя в місцевих опорах розраховують за формулою:

де = , задані величини місцевих опорів коро­бки зі зворотнім клапаном, коліна і засувки.

Втрати напору на тертя по довжині трубопроводу:

Коефіцієнт гідравлічних втрат напору на тертя в трубопро­воді діаметром d в загальному випадку залежить від режиму те­чії (числа Re) і еквівалентної шорсткості труб :

а число Re визначається як

де - коефіцієнт кінематичної в’язкості води в м2/с. Якщо в Ст = см2/с, то в системі СІ 1Ст = 10-4 м2/с.

Якщо Re (Rекр = 2320), то течія ламінарна і = 64/Rе. Тоді

Якщо Rекр < Rе (RеІ =10d/ ) (RеІ - перше перехідне число Рейнольдса) або Rе 105, то це - перша зона турбулентного ре­жиму течії або зона гідравлічно гладких труб, і коефіцієнт гідра­влічного тертя вираховується за формулою Блазіуса:

Якщо RеІ < Rе < (RеІІ = 500d/ ), то це - зона змішаного тер­тя, = f (Rе, ) і справедлива формула А.Альтшуля

При Rе >ReII = f () - зона автомодельної течії, коли не залежить від числа Rе, а значить, і від швидкості течії. Це, так звана, зона квадратичного опору або абсолютно шорстких труб течії, в якій

Розрахунок (див. Рисунок 1.3)

Проведемо умовно перерізи 0-0 і 1-1 так, як це показано на рисунку. Зробимо порівняльну характеристику стану рідини в цих двох перерізах.

При цьому за площину порівняння виберемо переріз 0-0.

Тоді рівняння Бернуллі набуде такого виду:

Звідси,

Для визначення коефіцієнта , розраховуємо число Rе і визначмо режим течії рідини:

Оскільки режим турбулентний, то визначимо перехідні числа Рейнольдса:

отже течія відповідає зоні змішаного тертя і коефіцієнт тертя визначаємо за формулою Альтшуля:

Висота всмоктування вираховується за формулою:


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)