Тактика приховування зброї, вибухових речовин та пристроїв, методи їх виявлення під час митного контролю. Характеристика візуального методу та методу з використанням ТЗМК

Приховування зброї та вибухових пристроїв від митного кон­тролю найчастіше здійснюється під одягом або в ручній поклажі.

Вогнепальна зброя у складеному або розібраному стані має достатньо специфічні і добре відомі форми вузлів та деталей. Проте їх маскування може викликати складності у виявлені.

Розрізняють два способи маскування зброї: приховане і спеціально приховане.

Просте приховання висуває незначні вимоги до зброї та одягу. Його відмінною ознакою є можливість мати при собі велику і потужну зброю.

Спеціальне приховування накладає жорсткі вимоги як на зброю, так і на одяг. Зброя може бути захована під товстим одягом, у черевиках або чоботах.

Під одягом або у ручній поклажі можуть приховуватись також і вибухові пристрої. Вони можуть бути замасковані під побутові предмети. Специфіка маскування залежить від фізич­ного стану вибухової речовини, конструктивного виконання елементів саморобного вибухового пристрою або штатного ви­бухового засобу.

Як маскування саморобного вибухового пристрою може бути використаний будь-який побутовий предмет: електричний кишеньковий ліхтар, вентилятор, радіоприймач, електроплитка, термос, банка, коробка тощо.

Приховування зброї та вибухових пристроїв під одягом для осіб, які мають намір успішно пройти митний контроль, взагалі є доволі складним завданням. Тіло людини та її одяг обмежені за об'ємом та кількістю місць, де можна приховати зброю. Осо­ба, яка намагається перемістити через митний кордон заборо­нені до переміщення речі, завжди ретельно до цього готується. При цьому доводиться розв'язувати дві принципові задачі:

1) з якого матеріалу виготовлений заборонений до пере-міщешія об'єкт? Якщо об'єкт металевий, то е лише один спосіб пройти контроль металошукачем - розмістити його всередині іншого більшого за розмірами металевого предмета;

2) якого розміру заборонений до переміщення об'єкт? У цьому випадку приймається рішення про можливість роз­ташування предмета на тілі або всередині іншої речі, яку людина звичайно носить із собою.

Що і як можна сховати на тілі людини?

Природну схованку звичайно влаштовують під підкладкою кашкета. Окремі їх фасони дозволяють успішно приховувати навіть невеликого розміру пістолети.

Під перуками звичайно приховують плоскі предмети, легкі і маленькі предмети ховають у густому, довгому або курчачо­му волоссі.

У порожнині зуба (природній – карієс або штучно зробле­ний) приховують капсули з отрутою;

Така ж капсула може бути захована у жувальну гумку, яку людина обережно, не натискаючи на капсулу, жує.

Природними схованками є шви одягу. Сховані у швах об'єкти можна виявити тільки ретельно зминаючи шви пальцями, од­ночасно отрушуючи одяг. Дуже часто для приховування речей використовують підплечники, намагаючись підібрати для заши­вання нитки і вид стіжка. У різних країнах застосовують різні види стіжків, тому навіть переробка усіх швів одягу може бути виявлена, якщо стіжки не будуть відповідати фірмовій етикетці.

Невеликі предмети можуть ховати у вузол краватки або зашивають у пасок. Природно використати гаманець, який зроблено із декількох шарів шкіри. Використовують і підбори взуття. У цьому випадку відділяють устілку з підкладкою і ви­різають порожнину у підборі зсередини. Закривають схованку твердою устілкою або куском щільної шкіри.

Пласкі предмети іноді приховують між верхніми і нижніми підметками взуття. У цьому випадку підметки зшивають нит­кою під колір взуття.

Подвійне дно валіз – прийом, який використовують з давніх-давен. Приховують предмети і у швах валіз. Ці шви роб­лять ретельно підбираючи колір і товщину питки та імітуючи машинний стіжок.

Непоганою схованкою буває і буханець хліба. Найчастіше використовують розрізаний на скибки буханець, який викли­кає меншу підозру ніж цілий.

Маючи навики роботи з електронно-механічними прилада­ми, влаштовують схованки всередині валків принтерів. Вико­ристовують порожнини картриджів і насосів для накачування шин автомобілів.

Виявлення прихованих під одягом або у ручній поклажі зброї та вибухових пристроїв найчастіше використовують відкритий контроль. Його технологія достатньо глибоко розроблена, він допускає контролювання потоків людей широким арсеналом технічних засобів, що реалізують різні методи з потрібною ефективністю.

Розрізняють два способи маскування зброї: приховане і спеціально приховане.

Просте приховання висуває незначні вимоги до зброї та одягу. Його відмінною ознакою є можливість мати при собі велику і потужну зброю.

Спеціальне приховування накладає жорсткі вимоги як на зброю, так і на одяг. Зброя може бути захована під товстим одягом, у черевиках або чоботах.

Поиск по сайту: