АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Внутрішня будова кореня

Читайте также:
  1. Автоматичні апарати. Будова, монтаж і обслуговування. Управління електроприводом з їх допомогою
  2. Аналіз інвестиційних рішень підприємства. Дисконтування. Потомчна (приведена) і чиста дисконтована вартість. Оптимізація інвестиційних рішень. Внутрішня окупність інвестицій.
  3. Блок 8-6. ТЕКТОНІЧНА І ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА.
  4. Блок 8. ВНУТРІШНЯ БУДОВА ЗЕМЛІ. ЛІТОСФЕРНІ ПЛИТИ.
  5. Будова грунтів і їх структурні зв’язки.
  6. Будова електролізера.
  7. Будова і робота фільтрів.
  8. Будова психологічної науки
  9. Будова слухового аналізатора.
  10. Будова та принцип дії
  11. БУДОВА ТА ПРИНЦИП ДІЇ ПОРШНЕВОГО КОМПРЕСОРА
  12. Будова яйцеклітини

Рослинна клітинна

Клітина – основний структурний, функціональний і відтворюючий елемент живої матерії.

У 1665 році англійський фізик Роберт Гук вперше відкрив клітину. Також була відкрита клітинна теорія Матіосом Шлейдоном та Теодор Шванном.

Сучасна клітина теорія містить такі положення:

Клітина являє собою основу структурної і функціональної організації рослин і тварин;

клітини рослин і тварин подібні за будовою і розвиваються аналогічно;

Клітини всіх організмів мають мембранну будову;

Ядро клітини є її головним регулярним органоїдом;

Клітинна будова живих організмів свідчення єдності їхнього походження.

Рослинна клітина складається з поверхневого апарату, цитоплазми і ядра. До поверхневого апарату входить:

плазматична мембрана

надмембранні структури

підмембранні структури

Надмембранною структурою рослинних клітин є – оболонка, або клітинна стінка (яка складаєтьсяз целюлози).

Клітинна оболонка – це мертве утворення, що розміщується на поверхні плазматичної мембрани. Вона є проникна для води та газів. До її складу входить: целюлоза, геміцелюлоза, пектин.

Підмембранні комплекси клітини – мікронитки, мікротрубочки, пелікула. В цитоплазмі є внутрішній цитоскелет, що складається з мікротрабекулярної системи, мікротрубочок і мікрофіламентів.

Мікротрабекулярна система являє собою мережу з тонких фібрил, які зв’язують всі внутрішньоклітинні компоненти.

Мікротрубочки являють собою порожнисті нерозгалужені циліндри, які виконують опорну функцію в клітині, надаючи їй певної форми.

Вони також утворюють веретено поділу та забезпечують переміщення клітинних органел.

Мікрофіламенти – тонкі нитки, розташовані у всій цитоплазмі клітини. Мікрофіламенти утворюються із білка актину.

Внутрішньоклітинна речовина (цитоплазма) являє собою складну систему, що містить воду та різні сполуки.

Цитоплазма – внутрішнє середовище оточене мембраною, що забезпечує взаємодію органоїдів.

Органели – це постійно диференційовані ділянки цитоплазми, які мають певні функції і будову. До органел відносять: Ендоплазматичну сітку, рибосоми, лізосоми, Комплекс Гольджі, мітохондрії, пластиди, клітинний центр, мікротрубочки.

I. Клітинний центр (центріолі) – це не мембранні органели, округлої форми.

Функції:

Формування веретена поділу;

II. Ендоплазматична сітка (ЕПС) – це система каналів і порожнин. Розрізняють два типи ЕПС:

Зерниста (містить рибосоми)

Гладенька (не містить рибосоми)

Функції:

У зернистій ЕПС відбувається синтез білка;

У гладенькій ЕПС здійснюється накопичення жирів і вуглеводів;

Транспорт;

Утворення вакуолей;

III. Комплекс Гольджі – складчаста сітка порожнин, трубочок та міхурців навколо ядра:

Функції:

Накопичує та виводить із клітини продукти обміну речовин;

Бере участь у синтезі лізосоми;

IV. Лізосоми - одномембранні органели вакуолярної системи клітин.

Функції:

Містить ферменти для розщеплення жирів, вуглеводів та білків;

V. Вакуолі – відносно великі одномембранні органоїди, наповнені клітинним соком. У вакуолях нагромаджуються поживні речовини, солі та інші. Вони здатні осмотичним шляхом поглинати воду.

Функції:

Накопичує поживні речовини;

Регулюють осмотичний тиск в клітині;

Іноді виконують спеціалізовані функції: скоротливі вакуолі, травні вакуолі;

VI. Мітохондрії – це двомембранні органоїди клітини.

Функції:

Синтез АТФ;

VII. Пластиди – двомембранні органоїди. Існує три види пластид:

Хлоропласти (зелені пластинки беруть участь у фотосинтезі)

Хромласти (зафарбовані листки, від них залежить колір рослин)

Лейкопласти (безбарвні пластинки, зберігають запаси поживних речовин)

VIII. Ядро – найважливіший компонент клітини, що забезпечує збереження та реалізацію генетичної інформації.

Функції:

Збереження спадкової інформації;

Реалізація спадкової інформації шляхом синтезу білка;

Передача спадкової інформації;

Тканини

Ботаніка - Це наука яка вивчає рослини їх походження розвиток зовнішню і внутрішню будову класифікацію географічне поширення.

Тканина – Це Група клітин які виконують спільну функцію і мають спільну будову.

Наука поділяє рослині тканини таким чином.

 

 

 

 

 

Корінь

Корінь це вегетативний орган рослини, який виконує наступні функції;

Підтримує рослину у ґрунті;

Абсорбує воду з поживними речовинами;

Виділяє у грунт вуглекислий газ а також слиз;

Запасає поживні речовини;

Бере участь у вегетативному розмноженні;

Типи коренів

Головний – він утворений з ембріона насінини, він є центральний найбільший корінь;

Бічні – вони ростуть на головному корені;

Додаткові – вони ростуть на стеблах і підтримують рослину у ґрунті;

Кореневі системи

Стрижньова – добре розвинений головний корінь;

Мичкувата - корінь утворений з великої кількості додаткових коренів;

Змішана – має добре розвинений головний та численні додаткові корені. Які ростуть на стеблі(наприклад капуста соняшника).

Зони кореня

Чохлик – вкриває кінчик кореня рослини утворений з твірної тканини;

Чохлик захищає корінь при пересуванні, у грунт клітини чохлика відшаровуються і на їх місці з являються нові;

Зона поділу – утворена з твірної тканини з дрібних клітин які щільно прилягають одна до одної і швидко діляться;

Зона розтягування – клітини продовгуваті, також щільно розташовані одна до одної, швидко діляться і завдяки зонам поділу і розтягування корінь росте у довжину. Тут виникає сила яка проштовхує корінь у грунт;

Сосна – вкрита кореневими волосками які мають довжину 1-2 см і мають здатність втягувати воду з живильними речовинами. Кореневі волоски можуть рости до 20 діб і на їхніх місцях виникають нові по мірі росту зони, які мають довжину 1-2 см.

Провідна – (зона бічних коренів) Найдовша зона кореня яка містить провідні судини і при переносі води з поживними речовинами до стебла;

 

Внутрішня будова кореня

Якщо розрізати корінь поперек ми побачимо, що він складає ться з наступних шарів: Епіблема – це видозміна кори, під нею розміщена первина кора, яка є багато шаровою. Тут накопичується багато поживних речовин, також відбувається синтез речовин в центральному циліндрі. Перицикл – це твірна тканина, яка дає початок бічним кореням і її називають кортиковим шаром, внутрішній вміст перецикла паранхімальна тканина, в ній є пучки провідних судин які оточені механічною тканиною.

Ріст кореня

Ріст кореня залежить від вологості та родючості ґрунту, температури і вмісту у ґрунті кисню, а також від фотосинтезу, який відбувається в стеблі.

Видозміни кореня

Корені які виконують додаткові функції називають видозміненими. Розрізняють:

Кореневі бульби у них запасаються поживні речовини (наприклад жоржина).

Коренеплоди також запасають поживні речовини (морква, редиска).

Повітряні ростуть на стеблі і захоплюють кисень та поживні речовини (орхідея, ліани).

Дихальні ростуть в гору, наприклад у рослин які живуть у болотах (болотяний кипарис).

Ходульні (Опорні), вони утримують рослину, наприклад (у фікуса).

Корні присоски утворюються у рослин паразитів (натина вовчок).

Корні причіпки характерні для лазячих рослин (фікус).

Симбіотичні ростуть разом з грибами.

 

 

Пагін

Пагін -утворений з бруньки, стебла, листка.

Брунька

Це зачатковий пагін, який має апікальну твірну тканину і здатний деякий час зберігати твірну тканину від зовнішнього впливу. Всі бруньки вкриті лусочками, у деяких рослин на поверхню виділяються клейкі речовини, які захищають від проникнення бруду води, бактерій, холоду. Брунька яка вкрита лусочками називається – закрита, а невкрита - гола. Бруньки поділяються на:

Генеративні – квітка

Вегетативні – корінь та пагін

За місцем розташування на стеблі:

Верхівкові – забезпечують ріст рослини вверх

Бічні – забезпечують ріст бічних пагонів

Ріст стебла буває:

Апікальний

Бічний

 

Стебло

Стебло це - вегетативний орган рослини, який виростає з зачаткового пагона рослини і забезпечує зв'язок рослини з навколишнім середовищем, та виконує наступні функції:

Несе на собі листки бруньки плід;

Бере участь у фотосинтезі і газообміні;

Всмоктує поживні речовини;

Бере участь у розмноженні;

За формою стебла поділяють на:

Циліндричні – злаки;

Тригранне – (осока, смикавець)

Чотиригранне – (м’ята, глуха кропива)

Багатогранне – (щавель, кактус)

Округле – (береза, дуб, сосна, ялина)

Також поділяються на:

Стоячі – злаки

Повзучі – конюшина

Виткі – берізка

Чіпкі – виноград

 

Серцевина

Утворена з основної тканини, в якій запасаються поживні речовини, у деяких рослинах клітини руйнуються і утворюється дупло.

Видозміни стебла поділяються на Надземні та Підземні.

Надземні

Колючки - допомагають у захисті стебла від поїдання.

Вусики – слугують для розмноження.

Листок

Вегетативний орган рослини, який забезпечує взаємозв’язок рослин з навколишнім середовищем. Листок здійснює фотосинтез, накопичує поживні речовини,а також бере участь у диханні та вегетативному розмноженні.

Складається з черешка листової пластинки.

Розрізняють листки: Сидячі та Черешкові

Типи розташування листка:

Спіральне

Супротивне

Мутовчасте

Типи жилкування:

Паралельне

Дугове

Сітчасте

Дихотомічне

Внутрішня будова листка:

Епідерма

Продихи

Жилка

Губчаста тканина

М’яка

Стовпчаста

 

Якщо розрізати листову пластинку поперек ми побачимо, що вона вкрита епідермою. Це жива тканина яка складається з шарів клітин, які не містять хлоропластів в епідермі, а містяться продихи. Через продихи, до листка потрапляє кисень та відбувається випаровування зайвої води. Продихи розміщені з верху пластинки. Продихи відкриваються в ночі і вони регулюють вміст води. М’якоть листочка утворена з основної паренхіми і складається з двох тканин: а) стовпчаста - утворена з клітин які розташовуються одне коло одного у вигляді стовпчиків клітин, тут відбувається фотосинтез. До листків через продихи потрапляє СО2, а з кореня потрапляє CO2+H2O які переносяться до хлоропластів, і в результаті хімічних реакцій відбувається фотосинтез, в процесі якого утворюється глюкоза яка перетворюється на крохмаль і виділяє кисень.

Листки вбирають кисень і виділяють вуглекислий газ (СО2). Жилка утворена з судин трахеї, а ситоподібні трубки оточені механічною тканиною і слугують для проходження води та мінеральних речовин.

Видозміни листка

Листки які виконують додаткову функцію називаються видозміненими.Вони виконують такі функції:

Накопичення води (алое)

Накопичення речовин (Капуста)

Колючки захисна (кактус)

Перетравлюють комах (Росичка)

Беруть участь у вегетативному розмножені(фіалка)


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.017 сек.)