Роль об єктивних методів в психології

Основними дослідницькими методами в психології - як і в природознавстві в цілому - є спостереження й експеримент. У психології кожен з цих загальних методів виступає в різних формах; існують різні види спостереження та експерименту. До специфічних науково-дослідницьким методам психології відносяться методи тестування, опитування, аналізу продуктів діяльності. Широке застосування в психології знайшли також методи математичного моделювання, статистичний аналіз та ін
Метод спостереження - це навмисне»систематичне і цілеспрямоване сприйняття зовнішньої поведінки людини з метою його подальшого аналізу та пояснення. Об'єктивне спостереження в психології спрямоване не на зовнішні дії самі по собі, а на їх психологічний зміст; тут зовнішня сторона діяльності лише вихідний матеріал спостереження, який повинен отримати свою психологічну інтерпретацію і бути осмислений в рамках певної теорії.
Успішність спостереження і пояснення його результатів у кінцевому рахунку залежить від стану знань в досліджуваній області. На основі певного розуміння природи досліджуваного явища висувається гіпотеза про його залежність від конкретних факторів, від їх прояву в зовнішній поведінці. Гіпотеза перевіряється в ході спостереження і може підтверджуватися, уточнюватися, опровергаться. «Науково плідним об'єктивне спостереження стає остільки, оскільки воно пов'язане з встановленням і перевіркою гіпотез».
Спостереження як науковий метод має відповідати ряду вимог. Воно повинно бути вибірковим, тобто виходити з чітко поставленої мети, виділяти певний фрагмент досліджуваної реальності. Спостереження повинно бути плановим і систематичним, тобто будуватися на основі плану і проводитися на про-тяжінь певного періоду часу. Важливо якомога більш докладно зафіксувати досліджуване поведінка, тобто необхідна повнота спостереження.
Об'єктивність методу спостереження підвищується, якщо дослідник використовує технічні засоби, наприклад відеомагнітофон. У такому спостереженні дослідник цілком займає позицію ззовні, а то й зовсім усувається з ситуації. Не випадково ідеальним варіантом методу спостереження в психології вважалося спостереження з використанням «дзеркала Гезелла», що пропускає світло в одну сторону: дослідник міг бачити все, що відбувається, сам залишаючись невидимим. Подібного ж ефекту можна досягти з використанням відеомагнітофона. Інакше кажучи, ставиться спеціальна завдання добитися ефекту відсутності дослідника, зробити так, щоб піддослідні не знали, що за ними спостерігають, і вели себе природно, як у звичайних умовах.
Принципова трудність об'єктивного спостереження в психології пов'язана з однозначністю розуміння, тлумачення, пояснення зовнішніх чинників поведінки у психологічних поняттях. На результатах спостереження в істотному ступені позначається рівень досвіду і кваліфікація спостерігача. Інакше кажучи, зовнішнє спостереження може бути об'єктивним у відношенні систематичної та повної реєстрації поведінкових фактів, але суб'єктивним при їх психологічному тлумаченні. Зазначену труднощі можна подолати шляхом використання інших об'єктивних методів психології.
У педагогічній практиці метод зовнішнього спостереження в чистому вигляді вчитель використовує рідко. Педагогічна діяльність виключає позицію ззовні, позицію неупередженого об'єктивного і незацікавленого спостерігача. Разом з тим у процесі діяльності педагог помічає ті чи інші особливості поведінки школярів, за зовнішніми проявами судить про психологічні причини, про емоційний стан, особливості сприйняття і розуміння матеріалу, труднощі і т.п. Прагнення фіксувати в ході діяльності психологічні особливості учнів, намагатися їх осмислити, використовувати у своїй роботі призводить до формування у педагога важливого професійної якості - спостережливості.
Метод експерименту є основним методом пояснювальній психології. Нагадаємо, що статус самостійної науки психологія придбала одночасно з експериментальним методом. Основне завдання психологічного експерименту, як і спостереження, полягає у тому, щоб зробити доступним або об'єктивного зовнішнього сприйняття суттєві особливості і внутрішнього психічного процесу. Але від спостереження експеримент відрізняється рядом особливостей.
С. Л. Рубінштейн виділяє чотири основні особливості експерименту. По-перше, в експерименті дослідник сам викликає досліджуване ним явище на відміну від спостереження, при якому спостерігач не може активно втручатися в ситуацію. По-друге, експериментатор може варіювати, змінювати умови перебігу і прояву досліджуваного процесу. По-третє, в експерименті можливо поперемінне виключення окремих умови (змінних), з тим щоб встановити закономірні зв'язки, що визначають досліджуваний процес. По-четверте, експеримент дозволяє варіювати також і кількісне співвідношення умов, допускає математичну обробку отриманих у дослідженні даних.
Виділяють три види психологічного експерименту: лабораторний, природний і формуючий (психолого-педагогічний).
Лабораторний психологічний експеримент протікає в спеціально створюваних і контрольованих умовах, як правило, із застосуванням спеціальної апаратури і приладів. Первісним об'єктом лабораторного експерименту в психології виступили елементарні психічні процеси: відчуття, сприйняття, швидкість реакції. Відмінною особливістю експерименту в лабораторії є суворе дотримання умов дослідження і точність одержуваних даних. Великої досконалості у використанні лабораторного експерименту досягла когнітивна психологія, що вивчає пізнавальні процеси людини. Пізнавальні процеси склали основну область лабораторних досліджень психології людини.
Наукову об'єктивність і практичну значимість отриманих в лабораторному експерименті даних знижує штучність створюваних умов. Це пов'язано як з віддаленістю вирішуються в експерименті завдань від реальних життєвих умов випробуваного, так і з неможливістю фіксувати характер впливу експериментатора на випробуваного в ході дослідження. Тому виникає проблема перенесення отриманих в лабораторії даних на реальні умови життєдіяльності людини Іншими словами, моделює чи експериментальна ситуація істотні умови життя людини? Це питання завжди залишається відкритим в лабораторному психологічному дослідженні. Використання лабораторного експерименту в реальній педагогічній діяльності в силу його штучності, абстрактності, трудомісткості фактично не практикується.
Природний психологічний експеримент знімає зазначені обмеження лабораторного експерименту. Ідея проведення психологічного експерименту в природних умовах життєдіяльності людей належить вітчизняному психолога Лазурський. Природний експеримент виріс з педагогічної практики; тут-таки він отримав визнання і широке застосування.
Основна його відмінність полягає в поєднанні експериментальності дослідження з природністю умов проведення. Вплив дослідника на піддослідних, засноване на попередньому припущенні (гіпотезі) про його характер, здійснюється в звичних умовах діяльності або поведінки. Суб'єкти, які беруть участь у природному експерименті, не підозрюють про те, що вони виступають в ролі піддослідних.
Педагогічна практика надає великі можливості для використання природного експерименту. Реальна педагогічна діяльність здійснюється, як правило, в кількох паралелях і циклічна. Педагог може варіювати у різних класах зміст, методи, форми, прийоми навчання і вивчати характер впливу цих змін на особливості засвоєння школярами матеріалу, на темп просування у вивченні предмета, на особливості розуміння, запам'ятовування, емоційного ставлення школярів до досліджуваного та ін
Експеримент в природних умовах педагогічного процесу поєднується зі спостереженням за ходом і результатами його протікання. Поєднання експерименту зі спостереженням в умовах навчання дає хороші результати для психологічного вивчення школярів.
Відомий психолог С. Л. Рубінштейн писав «Ми вивчаємо дитини, навчаючи його. Ми не відмовляємося для цього від експериментування на користь спостереження за педагогічним процесом, а вводимо елементи педагогічного впливу в самий експеримент, будуючи вивчення за типом експериментального уроку. Навчаючи дитину, ми прагнемо не зафіксувати стадію або рівень, на якому перебуває дитина, а допомогти йому просунутися з цієї стадії на наступну вищу стадію У цьому поступі ми вивчаємо закономірності розвитку дитячої психіки»
Формуючий експеримент - це метод дослідження психічного розвитку дітей в умовах спеціально організованого експериментального педагогічного процесу. Суть цього експерименту проявляється в його назвах: перетворюючий, творчий, який виховує, навчальний, психолого-педагогічний, метод активного формування психіки, генетико-моделюючий.
Дослідник не обмежується вивченням сформованих форм психіки, реєстрацією і поясненням досягнутого учнями психічного розвитку, що характерно для констатуючого (лабораторного) експерименту. На основі попереднього теоретичного аналізу закономірностей психічного розвитку дітей певного віку або умов і характеру формування найважливіших людських здібностей будується гіпотетична модель становлення досліджуваних здібностей у спеціально проектованих умовах, як правило, в експериментальних класах або школах.
Реалізація розробленої моделі ретельно контролюється і оцінюється фахівцями різного профілю - педагогами, психологами, методистами, лікарями і т.д. У ході експерименту виявляються закономірності, механізми, динаміка, тенденції психічного розвитку школярів. Результати експерименту дозволяють підтвердити, уточнити або спростувати попередньо розроблену модель становлення досліджуваної здібності.
У формуючому експерименті сам педагогічний процес стає експериментальним, у психологічному експериментальному дослідженні здійснюється пошук і проектування нових форм навчально-виховного процесу, здійснюється своєрідне «вирощування» продуктивних форм співробітництва педагогів і школярів і одночасно вивчення перспективних шляхів
психічного розвитку на певному віковому етапі.
У формуючому експерименті були встановлені закономірності становлення у дошкільників пізнавальних здібностей, доведена можливість і доцільність формування в молодших школярів основ науково-теоретичного мислення і визначальне значення для цього змісту і методів навчання. Формуючий експеримент став основним методам вітчизняної педагогічної психології. Його перевагами є орієнтація на розвиток учня в освітньому процесі, теоретична обгрунтованість експериментальної моделі організації цього процесу, тривалість дослідження, що гарантує обгрунтованість і надійність одержуваних даних.
Важливим достоїнством формуючого експерименту є новий тип науковості в педагогічній практиці - проектно-програмний, в центрі уваги якого знаходиться не стільки вивчення того, що є, що склалося й існує, скільки побудова, створення, «вирощування» можливого, майбутнього, перспективного. Неодмінною умовою розгортання формуючого психолого-педагогічного експерименту є передбачення можливих наслідків, відповідальність дослідників за перебіг і результати експерименту, за що беруть участь в нім.
До об'єктивних методів психології відноситься також тестування, що використовується для цілей психологічної діагностики, для розпізнавання або оцінки станів, особливостей, характеристик конкретної людини, групи людей, тієї або іншої психічної функції і т.д, У цьому відношенні тест подібний експерименту. Об'єднує їх також те, що обидва методи являють собою систему завдань, які пропонуються дослідником випробуваному. Справжнє ж спорідненість експерименту і тесту складається»тому, що тест виростає з експерименту, створюється на його основі.
Особливе значення мають тести в педагогічній практиці. Тут вони виконують ряд важливих функцій, головна серед яких - це діагностика. Однією з основних завдань психодіагностики в сфері освіти є оцінка відповідності рівня психічного розвитку школяра віковим нормам і стандартам. Невідповідність рівня розвитку конкретної дитини деякого віковою нормативу ставить перед педагогом завдання визначення індивідуального психологічного портрета учня і засобів психолого-педагогічної корекції його розвитку.
Інше завдання психологічної діагностики в сфері освіти полягає в оцінці розвиваючого ефекту певної педагогічної практики, конкретних освітніх програм. Тести повинні показати, наскільки та чи інша дидактична система сприяє психічному розвитку школярів. Особливо актуальна така діагностика в умовах багатоваріантності шкіл. Ще одне завдання психодіагностики в школі - диференціація учнів за інтересами, схильностям, здібностям (тести здібностей), оцінка рівня оволодіння навчальними знаннями і навичками (тести досягнень), профорієнтаційна робота, самопізнання і саморозвиток.
Метод опитування використовується в психології в двох формах: анкетування та бесіди (інтерв'ю). Джерелом інформації в опитуванні є письмові або усні судження індивіда. Метод опитування часто піддається критиці: висловлюється сумнів в достовірності інформації, отриманої з безпосередніх відповідей піддослідних. Для отримання більш достовірної інформації створюються спеціальні опитувальники, що дозволяють отримати ту інформацію, яка відповідає певній гіпотезі, і ця інформація повинна бути максимально надійною. У психології розроблені спеціальні правила складання питань, розташування їх у потрібному порядку, угруповання в окремі блоки і т.д.
Якщо опитування проводиться письмово за результатами анкети, то говорять про метод анкетування, перевага якого полягає в тому, що в ньому одночасно може брати участь група осіб. Отримані в ході анкетування дані можуть бути статистично оброблені. У педагогічній практиці анкети застосовуються досить широко, але необхідно пам'ятати, що отримання надійних і достовірних фактів вимагає професійних знань від укладачів анкет. Погано складена анкета не тільки не дає достовірної інформації, але і компрометує сам метод. Оцінюючи в цілому метод анкетування, можна відзначити, що він представляє собою засіб первинної орієнтування, попередньої розвідки.Отримані при анкетуванні дані намічають напрямки подальшого вивчення особистості або групи.
Отримання інформації в процесі безпосереднього спілкування дослідника з опитуваним характерно для методу бесіди (інтерв'ю). Розмова є більш «психологічної» формою опитування, тому що в ній має місце взаємодія суб'єктів, підпорядковане певним соціально-психологічним закономірностям. Найважливіша умова успішності бесіди складається у встановленні контакту дослідника з респондентом, у створенні довірчої атмосфери спілкування. Дослідник повинен розташувати до себе опитуваного, викликати його на відвертість.
Не всяка бесіда педагога з учнем може розглядатися як опитування. Бесіда як метод має місце в тому випадку, якщо педагог займає дослідницьку позицію, коли її проведення визначається цілями вивчення або оцінки будь-яких явищ. Педагогічна практика надає великі можливості застосування методу бесіди для психологічного вивчення школярів. На жаль, багато педагогів не використовують таку можливість і обмежують своє спілкування зі школярами рамками уроку, досліджуваного предмета, питаннями дисципліни, підтримання порядку і т.п.
Метод аналізу результатів діяльності виходить з обший передумови про зв'язок внутрішніх психічних процесів і зовнішніх форм поведінки і діяльності. Вивчаючи об'єктивні продукти діяльності, можна робити висновки про психологічні особливості її суб'єкта або суб'єктів.
Правомірність використання методу аналізу продуктів діяльності не викликає сумнівів. Про силу таланту й особистості письменника ми судимо на основі його творів. Л. М. Толстой писав, що він весь у своїх творіннях. У психолінгвістиці розроблений варіант методу аналізу продуктів діяльності - контент-аналіз, що дозволяє виявляти і оцінювати специфічні характеристики літературних, наукових, публіцистичних текстів і на їх основі визначати психологічні характеристики їх автора. Метод контент-аналізу широко використовує математичні моделі дослідження текстової інформації з використанням ЕОМ.
Специфічною формою методу аналізу результатів діяльності виступає графологія. Психологи встановили, що характеристики почерку пов'язані з певними психологічними властивостями автора листа, ними були розроблені норми і прийоми психологічного аналізу почерку.
Контент-аналіз і графологія являють собою науково обгрунтовані, формалізовані і стандартизовані форми методу аналізу результатів діяльності. Користування цими методами передбачає спеціальну підготовку дослідника, психологічну практику їх використання. У педагогічній діяльності використовуються менш суворі форми цього методу, засновані на якісному аналізі продуктів учнівської діяльності: творів, виробів, малюнків і т.п.
Математичні методи в психології використовуються як засіб підвищення надійності, об'єктивності, точності одержуваних даних. Основне застосування ці методи знаходять на етапі постановки гіпотези та її обгрунтування, а також при обробці отриманих у дослідженні даних. Треба підкреслити, що математичні методи використовуються в психології не як самостійних, а включаються як допоміжні на певних етапах експерименту або тестового обстеження.
Дані методи стають необхідними, коли в експерименті дослідник працює одночасно з декількома змінними, з набором гіпотез, які передбачають залучення до дослідження великого масиву емпіричних даних. Ряд статистичних методів був створений спеціально для перевірки якості психологічних тестів. Особливі математичні процедури та формули використовуються при обробці результатів тестового обстеження.

Поиск по сайту: