Замінне переливання крові

Замінне переливання крові - часткове або повне виведення крові з судинного русла реципієнта з одночасною заміною її адекватним чи навіть більшим об'ємом донорської крові. Основна мета цієї операції - вилучення разом з кров'ю різних отруйних речовин (при отруєннях, ендогенних інтоксикаціях), продуктів розпаду, гемолізу антитіл (у разі гемолітичної хвороби новонароджених, гемотрансфузійного шоку, важких токсикозів вагітних, гострої ниркової недостатності тощо).

Суть цієї операції полягає в поєднанні замісного і дезінтоксикаційного ефектів.

Цей вид переливання крові з успіхом може бути заміненим виконанням інтенсивного лікувального плазмаферезу з вилученням під час одного сеансу до 2 л плазми і подальшою її компенсацією реологічними плазмозамінниками і свіжозамороженою плазмою.

Аутогемотрансфузія

Аутогемотрансфузія - переливання хворому власної крові. Здійснюється двома способами: трансфузія власної крові, заготовленої на консервуючому розчині заздалегідь до операції і реінфузія крові, зібраної з серозних порожнин, операційних ран під час масивних кровотеч.

Перевага методу аутогемотрансфузії перед переливанням донорської крові така: виключається небезпека ускладнення, пов'язаного з несумісністю, передачею інфекційних і вірусних захворювань (гепатит, СНІД тощо), з ризиком алоімунізації, розвитком синдрому масивних трансфузій. У цьому разі забезпечується краща функціональна активність і приживання еритроцитів у судинному руслі хворого.

Застосування методу аутогемотрансфузії показане хворим з рідкісною групою крові і неможливістю підібрати донора, під час оперативних втручань у хворих з очікуванням значних крововтрат при наявності у них порушень функції печінки і нирок, які суттєво збільшують ризик можливих посттрансфузійних ускладнень під час переливання донорських еритроцитів (крові). Останнім часом аутогемотрансфузії стали ширше застосовувати і при порівняно невеликих по об'єму оперативних втручаннях з метою зниження тромбогенної небезпеки внаслідок виникнення гемодилюції.

Не рекомендують метод аутогемотрансфузії у разі виражених запальних процесів, сепсису, важких уражень печінки і нирок, а також панцитопенії. Абсолютно протипоказаний метод аутогемотрансфузії в педіатричній практиці.

Реінфузія крові

Реінфузія крові є різновидом аутогемотрансфузії і полягає в переливанні хворому компонентів крові (еритроцитів після їх відмивання), які вилились в серозні і раневі порожнини (живота, грудей), і знаходяться в них не більше 12 год. (при більш тривалому терміні зростає ризик інфікування і гемолізу).

Застосування методу показане у разі позаматкової вагітності, розривів селезінки, поранень органів грудної клітки, під час травматичних операцій. Для його здійснення необхідна система, що складається із стерильного посуду і набору трубок для збору крові за допомогою електровідсмоктувача, для подальшого відмивання еритроцитів та їх переливання.

Як стабілізатор використовуються стандартні гемоконсерванти або гепарин. При першому варіанті додають 10 мл розчину 4% натрію цитрату на 100 мл крові. В другому - кров розводять ізотонічним розчином натрію хлориду у співвідношенні 1:1, додають 10,0 тис. ОД гепарину на 1000,0 мл розведеної крові, після чого виділяють еритроцити.

Для проведення збору, відмивання та повернення власних еритроцитів виготовляються спеціальні апарати.

Переливання здійснюють через систему для інфузії з фільтром, краще проводити переливання через систему зі спеціальним мікрофільтром.

Поиск по сайту: