Подання в двійковій формі

Помилка відновлення, пов'язана з усіканням розкладань (1.5-38), є функцією числа і відносної важливості відкидаються коефіцієнтів перетворення, а також точності, використовуваної для представлення значень зберігаються коефіцієнтів. У більшості систем трансформаційного кодування вибір залишкових коефіцієнтів, тобто побудова замаскованої функції в (1.5-37), здійснюється або детерміновано на основі аналізу дисперсії значень коефіцієнтів по всім блокам (зональне кодування), або адаптивно - вибором коефіцієнтів з максимальними значеннями (порогове кодування). Весь процес, включающій усікання, квантування і кодування коефіцієнтів, зазвичай називають представлені в двійковій формі.

а) б)

в) г)

д) е)

Рис. 8.34. Наближення зображення на Рис. 8.23 при збереженні 25% коефіцієнтів ДКП та різних розмірах блоку: (а) відтворене зображення, блок 8x8; (б) посилене зображення помилок; (в) збільшений фрагмент вихідного зображення; результат відновлення (в) з використанням (г) блоку 2x2; (д) блоку 4x4; (е) блоку 8x8.

Приклад 1.21. Двійкове подання.

На Рис. 1.35 (а) і (б) показані два наближення зображення на Рис. 1.23, в яких при ДКП перетворенні по блокам 8x8 були відкинуті 87,5% коефіцієнтів. Перший результат був отриманий використанням порогового кодування, що залишає 8 найбільш великих коефіцієнтів кожного блоку, а другий - за допомогою зонального кодування. В останньому випадку кожен коефіцієнт ДКП розглядався, як випадкова величина, розподіл якої визначаєтьсяь по всьому ансамблю блоків на зображенні. Були знайдені 8 розподілів з максимальними дисперсіями (12,5% з 64 коефіціента блоку 8x8), і відповідно до їх розташуванням була сформована маска, аналогічна в (1.5-38), використовувана для всіх блоків. Зверніть увагу, що при пороговому кодуванні (Рис. 1.35 (в)) різницеве ​​зображення містить значно менше помилок, ніж при зональному кодуванні (Рис. 1.35 (г)). На Рис. 1.35 (д) і (е) показані збільшені фрагменти відновлених зображень (а) і (б).

Поиск по сайту: