Механізм дії грошового мультиплікатора

Комерційні банки створюють депозитні гроші, надаючи своїм клієнтам кредити. Коли банки надають позику, грошова маса збільшується, коли ж отримана позика повертається – зменшується.

Механізм створення грошей комерційними банками можна показати в такій послідовності. Приймаючи різні види внесків на свої поточні рахунки, комерційні банки зобов'язуються повернути з виплатою певного процента клієнтам їх внески в певні терміни. Деяку частину, наприклад, 20% від загальної суми депозитів, банки повинні зберігати в центральному банку як обов'язкові резерви. Інші кошти, а це, відповідно 80% загальних суми залучених коштів, складають кредитні ресурси банку.

Обов'язкові резерви – це частка (норма в %) банківських депозитів, яка, згідно з чинним законодавством або встановленими нормативними актами повинна зберігатися в формі касової готівки комерційних банків і їх депозитів в центральному банку.

Норми обов'язкових резервів встановлюються НБУ. Їх визначення має на своєю меті:

· забезпечення захисту інтересів клієнтів і надійності комерційних банків;

· дотримання ліквідності банків;

· регулювання можливостей комерційних банків здійснювати емісію банківських грошей: за допомогою високої норми звужувати таку емісію, низької – стимулювати.

Банк може видавати нові позики і створювати тим самим додаткові гроші тільки тоді, коли він має вільні резерви, тобто резерви, які перевищують встановлену законом мінімальну суму, яку він зобов'язаний зберігати в НБУ.

Видаючи кредит, банки перетворюють пасивні гроші в активну грошову масу. Банк відкриває рахунок, з якого боржник виписує чеки для розрахунків зі своїми кредиторами. Чеки поступають в інші банки, збільшуючи їх депозитний потенціал і можливості кредитування. Виходить, що депозитні суми, поступаючи в міжбанківський оборот, мають схильність до самозбільшення грошової маси.

Ланцюгова реакція охоплює інші банки і, таким чином, в банківській системі виникають нові і нові кредити і депозити.

Як бачимо, банківська система в багато разів (в 5 раз) збільшила депозитні ресурси – з 1000 до 5000 грн. Цей процес має назву багаторазової експансії (збільшення) банківських депозитів або мультиплікацію грошової маси.

Зв'язок між банківськими резервами і масою грошей можна визначити за допомогою грошового мультиплікатора.

Грошовий мультиплікатор – це величина множника (коефіцієнта), на яку збільшується кількість грошей в обігу внаслідок операцій на монетарному ринку.

Величина грошового мультиплікатора визначається по формулі:

m = (1 / r) *100%

де m - величина грошового мультиплікатора або коефіцієнт експансії депозитів

r - норма обов'язкових резервів

Цей показник відображає, у скільки разів може зрости (в порівнянні з спочатку внесеним депозитом) грошова маса внаслідок кредитно-розрахункових операцій комерційних банків. У цій формулі m означає кількість нових кредитних грошей, яка може бути створене одним доларом надмірних резервів при даній величині внесків.

Щоб визначити максимальну суму нових грошей (дельта М), які можуть бути створені банківською системою на основі даній суму наднормативних резервів (Е), треба помножити Е на коефіцієнт збільшення (m). Отримаємо формулу: Δ М = Е * m.

яка визначає ефект кредитного мультиплікатора в реальному грошовому вираженні.

Треба зазначити, що на практиці можливості комерційних банків відносно збільшення грошової пропозиції обмежуються (крім виконання нормативів обов'язкового резервування) і іншими чинниками:

§ Обсяг залучених банками кредитних ресурсів;

§ Частина отриманих в банку кредитів, яка надходить в готівковий грошовий оборот.

§ Рішення самих комерційних банків обмежити власну кредитну активність

Фактичний рівень грошового мультиплікатора, який розраховується як відношення грошової маси до грошової бази, відображає практичну реалізацію комерційними банками своїх можливостей відносно мультиплікативного розширення грошової пропозиції.

Поиск по сайту: