Завдання символічних кон6стант за допомогою директиви define

Директива #define. Формат директиви

#define імя константи літерал(значення, величина константи).

Ім’я константи задовольняє тим же правилам, що і -змінна, адже це той самий ідентифікатор. Ім’я константи рекомендують позначати великими буквами, щоб відрізнити від імені змінної. Директива це одна з директив препроцесора, після неї не ставиться крапка з комою, вона може стояти в будь-якому місці програми, але константа, описана нею діє тільки в тій частині програми, яка йде після директиви. Йде заміна по цілій програмі імені константи на літерал (її значення). Вона не заміняє входження імені константи, які є частинами інших імен, а також коментарів. Наприклад:

#define РІ 3.14

#define РІА 100 Буквосполучення РІ не буде замінено.

Специфікатори тип

Для виводу даних обов’язково в форматному рядку необхідно вписати специфікатор типу(% специфікатор). Кожне дане яке ми виводимо повинне мати свій специфікатор типу. Напрклад для типу int (%d), для типу float (% f)

Функції scanf() форматного виводу даних з клавіатури.

Ввід за допомогою функції scanf(), котра вимагає підключення файлу stdio.h. є форматований. Синтаксис функції

scanf (форматний рядок, список аргументів);

Функція scanf(), має змінне число аргументів, мінімум два. Перший аргумент це специфікація формату, який задається спеціальними символами, і задаються правила ідентифікації введених даних. Список аргументів - це адреси змінних, які повідомляють, що введене значення треба помістити в змінну. Наприклад:

scanf(’’%d’’, &x); scanf(“ %d%f ”, &x,&y);

%d повідомляє функції, що введене значення ціле число зі знаком треба помістити в змінну х.

Функція рrintf(), форматного виводу даних на екран.

Вивід за допомогою функції рrintf(), котра вимагає підключення файлу stdio.h. є форматований. Синтаксис фанкції.

Функція printf() має змінне число аргументів, мінімум один. Цей аргумент це специфікація формату, який задається спеціальними символами, і задаються правила ідентифікації виведених даних.. Наприклад:

printf (форматний рядок, список аргументів);

Форматний рядок - рядок символів, взятих у лапки, що показує, як повинні бути надруковані аргументи. Наприклад:

printf (“Значення числа Пі дорівнює %f\n”, pi);

1. Оператор printf(‘%d’, i) -Відображає на екрані значення змінної і, один рядок формата, який містить специфікацію виводу.

2. Оператор printf(‘%d plus %d = %d’, a, b, a+b) м істить 4 аргументи, який містить текст і специфікації (3) виводу і 2 змінні та вираз, значення яких треба вивести. Специфікація виводу починається з %, за яким іде один або декілька символів, символи, що не входять в специфікацію, виводяться на екран без змін.

Поняття про складні оператори.

Складний оператор складається з двох простих або більше простих. Складний оператор береться в фігурні дужки. До складних операторів відносяться й блоки.

{ n++;

summa+=n;

Поиск по сайту: