 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Перші оригінальні агіографічні твори. Політичне значення руських житій
| Агіографічна проза, або інакше - житійна література, продовжувала традиції перекладних житій і патериків. Але руські письменники не копіювали візантійські зразки, а творчо «перетопили» візантійські впливи, як справедливо зауважує сучасна дослідниця О. Сліпушко. Оригінальні житія, створені в період Київської Русі: «Повідання про Бориса і Гліба», «Житіє Володимира», «Житіє Ольги», «Память і похвала князю Володимиру», «Житіє Феодосія Печерського». Досить популярним в усі християнські часи в Україні була така пам’ятка агіографії, як «Києво- Печерський патерик». Житійна література про Бориса і Гліба складається із творів відомих і анонімних авторів. Ранній анонімний агіографічний твір - житіє «Сказаніє про Бориса і Гліба, в якому за джерело послугували події, описані в «Повісті минулих літ». (Докладніше про це житіє - у книзі П. Білоуса «Історія української літератури ХІ-ХУІІІ ст.», с. 100104). Особливо популярне «Житіє Феодосія Печерського» Нестора (80-ті роки ХІ ст.) складається з низки традиційних сюжетів згідно з вимогами жанру (майбутній святий з дитинства відрізняється надзвичайною релігійністю, уникає мирських спокус, любить церкву). Про Феодосія автор зауважує: «Благодать Божа була з ним, і дух Святий змолоду вселився в нього». Ставши ченцем, він уособлює ідеальний образ аскета і подвижника, долає диявола і творить чудеса. Ним захоплюються ченці і миряни. До нього за порадою і благословенням іде князь. Це житіє виділяється талановито створеними картинами мирського та монастирського життя. Саме у «Житії Феодосія Печерського» Нестора монументальний стиль епохи Середньовіччя знайшов найбільш яскраве і досконале вираження в описові «приватного» життя конкретної людини. Нестор описує життя Феодосія як величний приклад служіння Богу і людям, вартий наслідування. У високому поетичному стилі пише автор про заснування Феодосієм Печерського монастиря. На думку Д Чижевського, у «Житії Феодосія Печерського» Нестора всі епізоди розпадаються на три групи: 1. Характеристика Феодосія як аскета, священика та ігумена монастиря. 2. Його ставлення до «світу». 3. Окремі прояви милості Божої - чудеса. Підбиваючи підсумки, Д. Чижевський пише, що Феодосій - не представник крайньої аскези (втечі від світу до пустелі), а наближений він до палестинської монастирської традиції, яка поєднує помірковану аскезу з продуктивною працею та діяльністю на користь світу. Досить популярними агіографічними творами були і є «Сказання про Бориса і Гліба» Якова Мніха (ІІ пол. ХІ ст.), «Повість і похвала князю Володимиру» (повна назва: «Пам’ять і похвала князю руському Володимиру, як хрестився Володимир і дітей своїх хрестив, і всю землю Руську від краю і до краю, і як хрестилась бабуся Володимира Ольга, до Володимира. Списано Іаковом Мнихом (місяця липня, в 15 день)»). Автор підкреслює, що Володимир може бути названий святим, бо святого чоловіка, як говорить Іоанн Златоуст, пізнають за його справами. Справи Володимира святі. Таким чином, книжник Яків Мніх утверджує необхідність канонізації Володимира - хрестителя Русі. (Текст твору можна прочитати за книгою «Тисяча років української суспільно-політичної думки»: у 9 т. - Т. 1. - С. 224-230). «Києво-Печерський патерик» - пам’ятка І пол. ХШ ст. (місце монастиря в історії культури, автори, склад патерика, популярні сюжети, літературна історія, рецепція патерика в новій та новітній літературах). Самостійне опрацювання за книгою Ю. Ісіченка «Києво-Печерський патерик у літературному процесі кінця ХУІ - поч. XVIII ст. на Україні» (К., 1990), книгою Д. Абрамовича «Києво-Печерський патерик. Репринтне видання». - К., 1991 - текст, вступна стаття і післяслово В. Крекотня). Політичне значення руських житій Важливі політичні та історичні проблеми висвітлювалися у творах оригінальної руської літератури, що ґрунтувалися на досвіді усної дохристиянської культури. |
У цих релігійно-біографічних творах розповідалось про життя мучеників, аскетів, церковних і, державних діячів, оголошених церквою святими; Іоанна Златоуста, Афанасія Александрійського, князів Бориса і, Гліба, вбитих своїм братом Святополком, засновника Києво-Печерського монастир Антонія Печерського. У Житіях відбивалися історичні події тих часів, моральні, філософські, естетичні уявлення, вони є досить цінними інформаціно-історичними джерелами. Так, наприклад, у “Житії Феодосія Печерського” яскраво відображені монастирський побут кінця XI ст., норові, звичаї тощо.
Поиск по сайту: