Серпень – останній місяць літа

Серпень останній місяць літа. Серпневі вітри бувають сильні, несуть посуху – це суховії. Дощі серпневі бувають короткочасні. Всі тварини, птахи шукають прохолоду, тінь. На кінець серпня сонце вже не так пече, воно лагідне, жара опадає. Настає спад літа: вдень ще тепло, а ночі вже прохолодні. Дозрівають овочі та фрукти, багато мух комарів і оводів. У водоймах багато риби. Квітнуть квіти на клумбі. Птахи збираються у зграї. Наливаються колоски пшениці і жита. Закінчуються жнива. Це земля віддячує людям за їхню працю. В Україні побутували свої місцеві наклички – «живець», «хлібосол», „прибериха-припасиха”. Назва «серпень» символізує - пора жнив, в давнину жнивували саме серпом.

СЕРПЕНЬ

М. Познанська

Серпень вже їде дворами

Наділяє всіх дарами:

Сипле зерно і плоди

Добрим людям за труди.

СЕРПЕНЬ

Л.Кондрацька

Серпень серпиком збирає

Хліба стиглі урожаї,

З кошиком до лісу ходить,

Діткам яблуками годить,

Сливами і кавунами,

Зеленими огірками

Щоб міцні вони були

І як квіточки цвіли.

СЕРПЕНЬ

П.Сингаївський

Зріють яблука і груші,

Наче зорі на гілках.

Серпень ходить і ворушить

Житні вуса на валках.

- Я сьогодні у степи

Повиводжу не серпи,

А комбайнів лави.

• Серпень збирає, а зима поїдає.

• Працюєш на полі в квітні, а думай про серпневі дні літні.

• Кому в серпні у затінку холодно, тому взимку й на печі голодно.

• До серпня рослина зріє, а після нього в’яне.

• Добре попрацюєш у серпні – радітимеш йому і взимку.

• З’явились у серпні гриби – вважай, що літо закінчилось.

• У першій половині серпня погода стала – буде зима довготривала.

Осінь – чарівна пора року. Її дуже люблять художники, які малюють картини

осінніх пейзажів, а найбільш полюбляють осінь поети, які складають вірші.

ОСІНЬ

Петро Осадчук

…Осінь на узліссі фарби розбавляла,

Пензликом легенько листя фарбувала.

Вже руда ліщина, пожовтіли клени.

В пурпурі осіннім тільки дуб зелений.

Утішає ясен: - Не сумуй за літом!

Геть усі діброви в золото одіті.

Ясне сонце не гріє, холодок повіва,

Засихає, жовтіє на узліссі трава.

Небо хмуриться часто, потемніла ріка…

В лісі білка пухнаста все горіхи шука.

Осипаються клени, листя з дуба летить…

Лиш ялинка зелена серед лісу стоїть.

ОСІНЬ

Г.Коваль

Осінь, осінь, осінь!..Медом пахнуть роси.

Журавлі курличуть в небі,та вітри голосять.

Не дзвенять в садочку птичі голосочки.

Сняться зоряному полю квіти й колосочки.

В лузі при долині плаче тополина,

Загорілась над рікою червона калина.

Тьмяно сонце світить, а на голих вітах

В’яже осінь рукавички з бабиного літа.

Поиск по сайту: