АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СУЧАСНА БІРЖОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

Читайте также:
  1. II. Світовий освітній простір і система освіти в Україні.
  2. Аграрні реформи в Україні
  3. Аналітична оцінка людського потенціалу в Україні та країнах світу
  4. Антимонопольне законодавство в Україні.
  5. Бароковий світогляд в Західній Європі та Україні
  6. Блок 8-23. ГЕОЕКОЛОПЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ.
  7. Валютна політика України в сучасних умовах. Органи валютного контролю в Україні.
  8. Взаємодія та спільна діяльність
  9. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
  10. Вибори в Україні
  11. Вибори в Україні
  12. Вибори в Україні

Термін дилер в законодавстві України

Дилер - юридична або фізична особа, яка, виконуючи функції продавця, здійснює закупівлю машин для наступного їх продажу і надає послуги з технічного сервісу - ст.1 Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин"

Дилер - працівник банку, якому доручається здійснення операцій на грошовому ринку, операцій з цінними паперами, валютою тощо від імені банку та його клієнтів - п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України затвердженого Постановою правління Національного банку України.

Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом - ст.17 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", ст.1 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", п.1 розд.2 Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами затверджених Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Товарні або товарно-сировинні біржі

Відповідно до Закону РФ "Про товарні біржі і біржової торгівлі" "під товарною біржею розуміється організація з правами юридичної особи, що формує оптовий ринок шляхом організації і регулювання біржової торгівлі, здійснюваної у формі голосних публічних торгів, що проводяться в заздалегідь визначеному місці і в певний час за встановленими нею правилами ".

 

Фондові біржі

Створення акціонерних товариств, зростання випуску підприємствами акцій, використання державою цінних паперів для довгострокового інвестування і фінансування державних програм і боргу призводять до появи інтенсивно розширюваного ринку цінних паперів і викликають необхідність регулювання їх руху з боку держави.
У міру формування ринку цінних паперів виникає необхідність у заснуванні спеціальних органів, основною функцією яких є контроль і регулювання обігу цінних паперів, рух майна та ін Так були створені фондові біржі, існування яких обумовлено світовою практикою функціонування фінансових ринків.
Фондові біржі покликані замінити громіздку, витратну і неефективну ієрархічну, вертикальну систему галузевого перерозподілу фінансових ресурсів. Томуфондова біржа являє собою постійно діючий регульований ринок цінних паперів. Вона створює можливості для мобілізації фінансових ресурсів та їх використання при довгостроковому інвестуванні державних програм і боргу.
Слід зазначити, що за кордоном сучасні фондові біржі перетворилися не тільки в органи, що регулюють національні фінансові ринки країн, де вони розміщуються, але і в організації, що визначають форми, напрями і характер розвитку міжнародних господарських зв'язків.

Валютні біржі
Для організації та обслуговування ринку іноземної валюти створюються спеціальні валютні біржі. Валютні біржі в силу своєї специфіки і ролі на сучасному етапі найбільш жорстко контролюються з боку держави (в особі Банку Росії) на відміну від інших видів бірж. Світовий досвід свідчить, що надалі торгівля валютою навряд чи буде відособлена від торгівлі цінними паперами.
У перші роки діяльності в нашій країні було відсутнє законодавче розділення бірж на товарні, фондові та валютні, тому товарні біржі торгували як товарами, так і цінними паперами, а фондові - спеціалізувалися тільки на цінних паперах. В даний час товарні біржі мають право торгувати цінними паперами тільки при наявності спеціального фондового відділу і відповідної ліцензії на торгівлю цінними паперами.
Поява змішаних товарно-фондових бірж в російській економіці пов'язано з тим, що сучасним посередникам (торговцям) вигідніше працювати на одному ринку одночасно як з товарами так і з цінними паперами. Крім того, поділ ринків вимагає від продавця не тільки додаткового часу, але й додаткових коштів, наприклад, на купівлю прав торгівлі на різних біржах.

Додаток

За принципом організації (ролі держави у створенні бірж) розрізнюють три види бірж:

ü публічно-правові, що контролюються державою. Членом такої біржі може стати будь-який підприємець даного району, який занесений у торговий реєстр і має певний розмір обороту. Особи, які не є членами біржі, також допускаються до здійснення операцій згідно з придбаними або разовими квитками. Поширені в Європі (Франція, Бельгія, Голландія);

ü приватноправові (приватні) біржі є пайовими товариствами. Їх статутний капітал ділиться на певну кількість паїв (сертифікатів). Кожний член біржі повинен бути власником хоч би одного паю (сертифіката), який дає йому право укладати операції в приміщенні біржі. На ці біржі відкритий доступ тільки вузькому колу осіб, що входять у біржову корпорацію. Кількість членів таких бірж обмежена. Властиві Англії, США;

ü змішані біржі також характерні для континентальної Європи. У руках держави знаходиться частина акцій біржі (якщо це АТ), що дає їй право направляти до органів управління представників виконавчої влади й таким чином контролювати діяльність біржі. В основному це фондові біржі, наприклад Віденська фондова біржа.

Найбільшого поширення в світі набув тип товарної біржі, що діє з обмеженим державним втручанням. В основному держава видає документи біржового законодавства та інші аналогічні акти, що регламентують біржову торгівля, тобто здійснює законодавчу підтримку функціонування біржі, гарантування і забезпечення виконання біржових угод, а також уніфікацію правил торгівлі на біржі. Такий тип товарної біржі переважає сьогодні на Заході.

В Україні історично біржі мали публічно-правовий статус, знаходячись під контролем або в безпосередньому віданні спеціальних державних органів управління. Такий статус обумовлювався нерозвиненістю торгово-посередницької діяльності в той час і нестачею великих приватних капіталів, здатних забезпечити нормальне функціонування бірж, що створювалися.

У 1990-1991 рр. була здійснена спроба надати біржам приватноправовий статус, створюючи їх у вигляді акціонерних товариств на основі державної власності. Тепер вони відносяться до приватних внаслідок того, що керуються нарівні з офіційним законодавством власними правилами самоврядування.

3. За організаційно-правовим положенням біржі можуть бути створені як акціонерні товариства (відкритого чи закритого типу) або як товариства з обмеженою відповідальністю згідно з видом біржі чи в інших організаційно-правових формах, якщо це передбачено законодавством відповідної країни.

4. За формою участі відвідувачів у торгах біржі можуть бути закритими й відкритими.

У торгах на закритих біржах беруть участь тільки її члени, які виконують роль біржових посередників, тому доступ безпосередніх покупців і продавців у біржовий зал закритий. Сучасні біржі розвинутих країн в основному є закритими, тому що біржова торгівля пов’язана з високими ризиками й вимагає високого професіоналізму.

У торгах на відкритих біржах, крім постійних членів і біржових посередників, можуть брати участь і відвідувачі. При цьому відкриті біржі бувають двох типів:

ü ідеально відкрита біржа, на якій контрагентів не зобов’язують користуватися послугами посередників, тобто характерні прямі зв’язки виробників і споживачів;

ü відкрита біржа змішаного типу, на якій угоди з продавцем і покупцем можуть укладати дві групи посередників:

а) брокери, які працюють від імені й за рахунок клієнта;

б) дилери, які здійснюють угоди від свого імені й за свій рахунок.

Українські товарні біржі можна віднести до бірж закритого типу. Відповідно до чинного законодавства біржові угоди на них укладаються тільки членами біржі або брокерами.

5. За номенклатурою товарів, що є об’єктом біржового торгу, біржі поділяються на спеціалізовані й універсальні (загального типу).

На універсальних біржах ведуться торги по широкому колу різноманітних товарів. До універсальних бірж відноситься, наприклад, Чиказька торгова біржа (Chicago Board of Trade) з таким асортиментом біржових товарів: пшениця, кукурудза, овес, боби, соя, соєва олія, бройлери, фанера, золото, срібло, нафта, мазут, бензин; Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange): худоба, свинина, бекон, бройлери, яйця, пиломатеріали, золото.

У західних країнах універсальною товарною біржею вважається біржа, що здійснює угоди на операції з товаром і з цінними паперами, валютою.

Спеціалізовані біржі мають товарну спеціалізацію, тобто спеціалізацію за групами товарів не обов’язково однорідних (наприклад, за походженням). Серед них виділяють біржі широкого профілю і вузькоспеціалізовані, на яких предметом біржової торгівлі є один вид товару.

Суть спеціалізації полягає в залученні на біржі або в її спеціалізовані секції безпосередніх виробників і споживачів, що сприяє концентрації відповідного товару на біржі й збільшує біржовий торговий оборот. Спеціалізація сприяє зниженню витрат торгівлі, послабленню диктату монополізованих виробників, виявленню ціни, на яку можуть орієнтуватися продавці й покупці, більш кваліфікованій обробці біржового стандарту, а потім ф’ючерсного контракту на продукт спеціалізації біржі.

До спеціалізованих бірж широкого профілю відносяться Нью-Йоркська товарна біржа (ліс, срібло, золото, алюміній, цукор, кава, вовна, концентрат апельсинового соку, бавовна, картопля). До вузькоспеціалізованих належить, наприклад, Лондонська біржа вовни.

В Україні переважна кількість товарних бірж є універсальними. На них торгують широким асортиментом засобів виробництва, сировини, матеріалів і товарів народного споживання, більшість з яких не є предметом торгівлі зарубіжних товарних бірж (хоча почали з’являтися спеціалізовані й вузькоспеціалізовані біржі, наприклад Київська спеціалізована товарна біржа). Це зумовлено здебільшого „дефіцитом” інших ринкових посередницьких структур, зокрема оптових торговельних фірм (дилерів).

6. За переважаючим видом біржових угод світова практика виділяє наступні види бірж:

ü біржі наявного (реального) товару — це товарні біржі, де предметом купівлі-продажу є реальний товар, який вже зроблений або намічений до випуску в майбутньому періоді. Істотною відмінністю є обов’язкове постачання і отримання товару після проведення торгів, тобто фактична зміна власника й переміщення товару від продавця до покупця;

5. БІРЖОВА ЦІНА (БИРЖЕВАЯ ЦЕНА] - - ціна на товари, цінні папери, яка складається під час біржової торгівлі з урахуванням кон'юн-ктури ринку, співвідношень попиту і пропо-зицій на біржових торгах. Б.ц. публікують-ся у спеціальних друкованих засобах бірж (найчастіше у біржових бюлетенях).

6. Спотова ціна (Spot price) - поточна ринкова ціна, за якою в певний час і в певному місці продається реальний товар або фінансовий актив на умовах негайної поставки. Розрахунки за спотовими угодами зазвичай відбуваються через два робочі дні після їх укладення.

ДЗ

1. Аукціо́н (ціно́вка; нім. Auktion, від лат. auctio — збільшення) — 1. Спеціально організований і періодично діючий ринок продажу товарів, майна з публічного торгу покупцеві, який запропонував найвищу ціну. 2. Англійський аукціон - аукціон, на якому ставки піднімаються знизу вверх. 3. Голландський аукціон - аукціон, на якому торги починаються з найвищої ставки і понижуються до тих пір, поки не знайдеться покупець.

На аукціоні можуть продаватися об'єкти нерухомості, антикваріат, витвори мистецтва тощо. Крім добровільних, аукціони можуть бути примусовими — за рішенням судових органів. Добровільні організуються власниками товарів з метою найвигіднішого їх продажу. Примусові влаштовуються відповідними органами з метою стягнення боргів, реалізації конфіскованихтоварів, незапитаних і неоплачених вантажів, невикупленого з ломбардів майна тощо.

СУЧАСНА БІРЖОВА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ

В Україні й досі не створена біржа, яка відповідала б ролі регулятора стихійних процесів ціноутворення базових акти-вів. Жодна із функціонуючих в Україні бірж не відповідає за своею суттю класичному поняттю біржі ні в економічному, ні в ор-ганізаційному аспектах.

Практика біржового будівництва не створила кола біржових товарів, не запровадила торгівлі стандартними контрактами на жоден з базових активів.

Законодавчі акти досить поверхові, не містять цілого ряду го-ловних аспектів створення строкового ринку.

1з вертикальним структуруванням ринку на ринок «спот», тобто нинішніх центральних ринкових цін базових активів: сиро-винних товарів, капіталу та валюта; та строковий (ф’ючерсний) ринок майбутніх цін — Україна істотно спізнилася. Ринок стро-кових контрактів (форвардних, ф’ючерсних, опціонних) за нестабильно!' економіки, різких змін цін на сировину, інфляції дозволяє виконувати страхові, хеджеві операції, які істотно зменшують фінансові ризики. Без прогнозних цін та курсів, які офіційно котируются і використовуються бізнесом, розвиток промисловості й торгівлі у великих обсягах практично неможливий.

Перші спроби запровадження ф'ючерсних контрактів на 1000 доларів, 1000 німецьких марок, 5 млн російських рублів на Українській універсальній товарній біржі точно спрогнозували початковий курс гривні напередодні грошової реформи. Однак ці контракти були нестандартизовані, не узгоджені з Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, оскільки аналогі-чного органу для регулювання строкового товарного (ф'ючерс-ного) ринку в Україні не існує.

Багато нерозв’язаних питань стосується сировинних ринків України, в тому числі найважливіших (аграрно-сировинного та енергетичного). Єдиної державної політики щодо структурування цих ринків на спот і ф’ючерсний (строковий) досі немає. Кожне галузеве міністерство створює свої відомчі біржі: Українську аг-рарну біржу (УАБ), Енергетичний ринок тощо — замість законо-давчої підтримки чинних бірж. Спотовий зерновий ринок Украї-ни також не створено через відсутність на ньому інфраструктур-них інститутів, таких як приватні елеватори. Адже елеватори є настільки важливою ланкою зернового ринку, що за умови їх пе-ребування в державній власності зерновий спотовий ринок може функціонувати лише теоретично.

Як правило, понад 20% бірж України зовсім не торгують. Від-бувається постійний процес реорганізації цих структур. Деякі з них не можуть виконувати функцій, властивих класичним бір-жам. I хоч за кількістю бірж Україна вже випередила в цілому весь західний світ, народжуються нові й нові структури цього ти-пу. Досі біржова діяльність не ліцензується (за винятком фондо-вої), не сертифікується, хоча на цьому наполягають самі біржо-вики, особливо Національна Асоціація бірж України (НАБУ).

Біржі України громіздкі, негнучкі і до того ж не забезпечують головного — гарантій виконання укладених у біржовій залі угод. Рівень виконання укладених угод ледь сягає 40%. Цей тривожний симптом та висока вартість біржового місця (початкова — $20 000), без забезпечення оптимальних умов для виконання угод, відвер-нули від біржі тих, хто чекав від неї дуже багато, а саме сільсько-господарських виробників і потужних торговців, комерційні структури, передусім, зарубіжні.

Товарний ринок в Україні повільно розвивається.

В Україні гостро відчувається криза універсальної товарної біржі.

Причини кризи бірж реальних товарів в Україні такі. Першою і головною причиною можна вважати відсутність цілісної полі-тики держави щодо біржового руху загалом. Неможливо будува-ти ринкові відносини без структурування ринку на вертикалі: на ринок теперішніх цін (спот), причому саме центральні ринкові ціни на сировину, капітал та іноземні валюту; і ринок майбутніх цін (ф’ючерс) на ці найважливіші активи.

Сировинні товари, капітал, іноземна валюта, — це активи, ці-ни та курси яких відіграють вирішальну роль в економіці. Без ви-значення теперішніх цін та їх майбутніх прогнозів бізнес не може розвиватися.

 

3. Історія виникнення і розвитку бірж

Товарні та валютні біржі з'явилися у XV — XVI століт­тях в Іспанії. Розвиток їх на Заході проходив одночас­но із загальним становленням ринкових відносин. Ко­ли виникли перші біржі, визначити складно. Такі торгові органі­зації існували вже на початку першої половини першого тисячо­ліття. У сучасному вигляді товарна біржа з'явилася у XVI столітті. Цьому сприяв бурхливий розвиток торгівлі у зв'язку з відкриттям Америки та зміцненням капіталістичних відносин у Європі. У саме слово «біржа» спочатку вкладали три змісти: • великий торговий центр міста; • проміжок часу, протягом якого відбувалися торги; • торгові збори. Слово «біржа» походить від назви площі в бельгійському міс­ті Брюгге, що знаходилося на перетині багатьох європейських торгових шляхів і називалося «маклером християнських наро­дів». Тут збиралося для торгів купецтво. Площа названа ім'ям маклерської фірми «Уап de Вигеа», яка володіла тут великим бу­динком. На ньому висів герб із зображенням трьох шкіряних га­манців у вигляді мішків, які називалися «the ь^тбє». Біржова діяльність тісно пов'язана з купецтвом, яке було за­сновником більшості товарних бірж. Перша біржа, механізм тор­гів якої близький до сучасного, була заснована в Антверпені у 1531 році. Сучасники називали її «нескінченним ярмарком». Саме від неї походять сучасні форми біржової торгівлі. У 1549 році виникає Ліонська біржа. Відкриття у 1608 році Амстердамської біржі, було найважли­вішою подією в історії біржового руху. На довгі роки вона стає своєрідною законодавицею мод у торговому світі. Тут уперше з'явилася торгівля за зразками і пробами товарів, а потім були встановлені якісні середні норми для них. На основі цих внутрішньо біржових стандартів і ведеться торгівля на біржах. В Амстердамі уперше були введені в обіг акції, з яких і поча­лася біржова спекулятивна гра. Пізніше вона перекинулася і на товари. З 1720 року набувають поширення так звані термінові (ф'ючерсні) угоди, які сьогодні переважають у біржовому світі. У період розквіту товарної біржі в Амстердам приїздить мо­лодий російських цар Петро І. Вже у 1705 році в Санкт-Петер­бурзі був відбудований спеціальний будинок, у якому проводи­лися біржові збори купецтва. Імператор організував біржу за типом Амстердамської і мав намір створити їх по всій країні. Купецькі збори біржового характеру відбувалися в Росії ще в епоху Великого Новгорода. У XVII столітті вони були започат­ковані й у Москві, Нижньому Новгороді та інших містах. Перша регулярна біржа виникла у Санкт-Петербурзі в 1703 році. Майже століття Петербурзька біржа була єдиною офіційно визнаною то­варною біржею в Росії. На ній здійснювався також обіг векселів та іноземної валюти. Друга біржа виникла в Одесі в 1796 році, третя — у Варшаві в 1816 році. Четвертою була Московська біржа, заснована у 1839 ро­ці. У 60-х роках минулого століття відкрилися біржі в Самарі, Києві, Казані, Ризі. Найбільш інтенсивно цей процес відбувався на початку XX століття. Тільки з 1905 по 1911 рік виникло більше 40 бірж. На початку 1914 року у Росії їх функціонувало вже 115. У цілому для Росії характерним був поділ бірж на загальні (універсальні) і спеціалізовані. На універсальних біржах (Петер­бурзька, Московська, Варшавська), як правило, торгівля товара­ми та цінними паперами відбувалася під одним дахом за наявно­сті спільних органів управління. При великих оборотах тут створювалися два відділи: один — для операцій з валютою, век­селями і цінними паперами, другий — для інших (головним чи­ном товарних) операцій. Регламентація біржової діяльності здійснювалася в законода­вчому порядку. Загальні її основи були викладені в Торговому статуті. Але основними документами, які регламентували роботу бірж, були біржові статути, що надавали учасникам біржових торгів значну автономію і господарську самостійність. При недо­статній розвиненості біржового законодавства в Росії особливо важливим при організації діяльності бірж було суворе дотриман­ня ділових звичаїв і традицій. Основою їх була правосвідомість російського купецтва, тому запис не посилював їхньої правової дії. Проте норми ділової етики часто викладалися в письмовій формі і видавалися у вигляді правил або посібника при укладанні та виконанні угод.

 


Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)