Схарактеризуйте технологію формування культури мислення при навчанні молодших школярів розв’язувати типові задачі, що не ввійшли до програмогового мінімуму

Технологія формування культури мислення молодшого школяра – це динамічна система, яка охоплює всі ланки навчально-виховного процесу: мету, зміст, форми, засоби, має спрямованість на набуття учнями міцних знань у вигляді гнучких систем, придатних для застосування в різних навчальних та життєвих ситуаціях, розвиток пізнавальних інтересів, інтелектуально-творчих та комунікативних умінь, виховання емоційних та вольових якостей. (Культура мислення молодшого школяра – це дисципліна розуму, яка ґрунтується на сформованій у навчальній діяльності цілісній і гнучкій системі знань, умінь і навичок, придатній для пізнання об’єктивного світу, самого себе та для організації конструктивної взаємодії з іншими людьми.

Програма початкової школи передбачає розв'язування типових задач таких видів:

1) задачі на знаходження четвертого пропорційного,

2) задачі на пропорційне ділення;

3) задачі на знаходження чисел за двома різницями.

Крім перелічених видів задач, учням початкової школи пропонуються для розв'язування типові задачі які не ввійшли до програмного мінімуму:

1) задачі на знаходження чисел за результатами дій:

- знаходження числа за сумою та різницею;

- знаходження числа за сумою та кратним відношенням.

2) задачі на виключення одною з невідомих:

- задачі на зрівнювання даних;

- задачі на припущення;

- -задачі на заміну

3) задачі, що розв'язуються методам середнього арифметичною

Для учнів молодшого шкільного віку дані задачі є задача­ми підвищеної складності Кожний окремий вид задач розв'я­зується за допомогою певного алгоритму, відшукають який для них буває іноді досить складно.

Розглянемо методику роботи над задачами на знаходження чисел за результатами дій.

Перший тип: задачі на знаходження числа за сумою та різницею.

Задачі на знаходження числа за сумою та різницею легко розв'язати алгебраїчно. При розв'язуванні задач даного типу можна скласти систему рівнянь з двома невідомими. Арифметичні способи розв'язування зачет на знаходження числа за сумою та різницею випливають з описаних способів розв'язування системи.

Розглянемо методику роботи над задачами даного типу при їх арифметичному розв'язуванні. Підготовча робота до розв'язування задач даного типу може складатися з наступних вправ: "Роздай 10 олівців двом товаришам так, щоб oдин з ниx oтpимaв нa 2 oлiвцi бiльше ніж інший

Після кількох спроб приймаємо такий спосіб розв'язування даного завдання:

а) спочатку два олівці відкладаємо в сторону;

б) потім остачу 8 ділимо порівну;

в) додаємо до однієї з рівних чисти і два олівці.

Після цього учням, дається для самостійного опрацювання аналогічне завдання "Розкласти 16 смужечок на дві купки так, щоб у лівій було на б смужок більше, ніж у правій".

При виконанні цих завдань учні користуються роздатковим матеріалом. З виконання конкретних завдань витікає спосіб розв'язуваним задач даного типу.

Щоб учні краще усвідомили спосіб розв'язування, вчитель пропонує наступні питання: "Чому ми не ділили відразу 10 олівців, 1б смужок на дві рівні частини?" (Тому, що вимагалось ділення не на рівні частини). "З якою метою ми спочатку відкладали в сторону (віднімали) 2 олівці, 6 смужок?" (Щоб отримати число, яке можна поділити порівну (пополам).

Після цього пропонується задача даного типу.

"Двом покупцям продали 17 м тканини, причому одному покуп­цю продали на 3 м більше, ніж другому. Скільки метрів тканини продали кожному покупцеві?"

Аналіз і розв'язання Задача ітюструється смужкою, яка зображує 17 метрів. Щоб розвязати задачу, необхідно розрізати смужку на 2 частини так, щоб в одній частині було на 3 м більше, ніжу другій. Як це зробити'? Спочатку відокремили ті 3 м, які є зайвими у першого покупця в порівнянні з другим (залишається 14 м). Те, що залишається (14 м) потрібно поділити пополам (отримаємо по 7 м). Отже, другому покупцеві продали 7 м, а першому 7 м та ще 3 м, тобто 10 м Після розбору задачі записується розв'язання.

1) 17-3=14(м) - продали б двом покупцям, якби першому продали стільки, скільки другому.

2) 14:2=7(м) - тканини продали другому покупцеві.

3) 7+3=10(м) - тканини продали першому покупцеві. Відповідь: першому покупцеві продали 10 м, а другому -7 м.

Більш складними задачами даного типу є задані, в яких дано суму 3-х чисел з двома різницями. Наприклад: "У трьох сувоях було всього 560 м сукна, причому в другому було на 20 м більше, ніж у першому, а в третьому на 40 м більше, ніж у другому. Скільки метрів тканини було в кожному сувої?"

Роботу над такими задачами на знаходження числа за сумою та кратним відношенням доцільно почати з розв'язування задач, в умові яких фігурують "частини". Розглянемо методику розв'язування задач другого типу на прикладі такої задачі: "Приготували 300 г суміші трав, до якої входить 1 частина зві­робою, а ромашки 5 таких частин. Скільки грамів ромашки і звіробою в суміші окремо?"

Аналіз і розв'язання. Пояснення учням здійснюватиметься на дидактичному матеріалі Для цього можуть бути використані круги, квадрати, вирізані з картону або накреслені на дошці та з зошитах. Позначивши частини умовно квадратиками, учитель виконує креслення на дошці і пропонує учням виконати відповідний малюнок.

звіробій ромашка 300 г суміш

Легко встановити, що до суміші входять всього 6 рівних частин, які складають 300 г. Звідси, на одну частину пригадає 300 г: 6 = 50 г. Отже, звіробою було 50 г, а ромашки 5 разів по 50 г, тобто 50 х 5 = 250 г.

Щоб перевести учнів з "частин" на звичайне формулювання таких задач, необхідно опрацювати наступні запитання:

"Якщо звіробою 1 частина а ромашки 5 частин, то в скільки разів більше взяли ромашки ніж звіробою⁹" (У 5 разів).

"Якби взяти для суміші звіробою 1 частину, а ромашки 3 частини, в скільки разів тоді ромашки було б більше, ніж звіробою.'' (У З рази).

"У парку росли берези та ялини. Берез було в 4 рази більше, ніж ялик. Виразіть у частинах число ялин та берез". (Ялин -1 частина, берез - 4 частини).

Після таких вправ дається задача про суміш у звичайному фор­мулюванні.

"Приготували суміш із звіробою та ромашки масою 300 г, при­чому ромашки взяли в 5 разів більше, ніж звіробою. Скільки грамів ромашки та звіробою взяли для суміші?"

Аналіз. У даній задачі для суміші ромашки і звіробою взято не порівну: ромашки взяли в 5 разів більше, ніж звіробою. Це значить, що звіробою взяли одну частину, а ромашки 5 таких частин. Усього в суміші 6 рівних частин, загальна маса яких складає 300 г. Звідси можна дізнатися, скільки грамів приходиться на одну частину або скільки взято звіробою і скільки грамів приходиться на 5 таких частин, тобто, скільки взято ромашки

Розв'язання. Звіробою -1 частина, ромашки - 5 частин

1) 1+5=6 (частин) - складають 300 г суміші.

2) 300:6=50 (г) - звіробою в суміші

3) 50x5=250 (г) - ромашки в суміші

Відповідь: у суміші 50 г звіробою, 250 г ромашки. Перевірка: 50+250=300(г).

Поиск по сайту: