 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Робота з браузером Microsoft Internet Explorer. Перегляд документів у World Wide Web (WWW). Визначення: гіпертекст, гіпермедіа, WebcTopiHKa (HTML-документи)
Гіпертекст — документ, окремі слова з якого пов'язані з іншими документами, в яких розкривається їх смисл, або з певним місцем у цьому ж документі. Нині на основі гіпертексту реалізуються електронні енциклопедії, системи допомоги прикладних програм і Web-сторінки.
Для перегляду вмісту Web-сторінок існують спеціальні програми (броузери). Нині найпоширенішими є три броу-зери: Microsoft Internet Explorer, Opera та Mozilla.
-38-
Microsoft Internet Explorer. Цей Web-броузер, розроблений фірмою Microsoft, був створений на основі коду NCSA Mosaic і став невід'ємним компонентом ОС Windows.
Із сучасною системою Microsoft Windows XP постачається версія 6.0 цього броузера. Internet Explorer простіший порівняно з аналогічними програмами, найменш захищений від несанкціонованого втручання (хакерства).
На рис. 8.18 відображене головне вікно Internet Explorer. Основними елементами його інтерфейсу є поле введення адреси (2), а також кнопки Назад, Вперед, Стоп і Обновить (1).
Для того щоб запустити Internet Explorer, слід вибрати в меню Пуск команди Программы, Internet Explorer. В ре зультаті з'явиться вікно броузера з завантаженою стартовою сторінкою. Стартова сторінка задається при налагодженні Internet Explorer. Звичайно на щойно встановленій системі вказана стартова сторінка сайту Microsoft. В процесі роботи користувач може замінити її на іншу чи встановити порожню сторінку. Це регулюється за допомогою діалогового вікна Свойства обозревателя, яке викликають командою Свойства обозревателя меню Сервис (рис. 8.19).
Найпростіший спосіб відкрити Web-сторінку полягає в тому, щоб набрати її URL-адресу в полі Адрес (2 на рис. 8.18) і натиснути на Enter. Ім'я протоколу (http://, ftp://, gopher:// на початку адреси) вводити не обов'язково. Internet Explorer веде журнал адрес (історію) усіх Web-серверів, що відвідувалися. Потрібну можна швидко вибрати у списку, що з'являється після натиснення на кнопку із чорною стрілкою у правій частині поля для вводу адреси. Також можна, активізувавши комбінацію Ctrl + Н (або меню Вид, Панели обозревателя, Журнал), викликати панель журналу, що буде приєднана у лівій частині вікна.
Часто при перегляді Web-сторінок необхідно зберегти адресу даної сторінки, щоб потім легко до неї звертатися. Для цього в Internet Explorer існує функція роботи із вкладками, винесена в окремий пункт меню Избранное. Для того щоб створити закладку на сторінку, яка зараз активна, вибирають команди Избранное, Добавить в избранное. Після цього з'явиться діалогове вікно, показане на рис. 8.20 (воно відображається у скороченому вигляді, а на рис. 8.20 відтворено його повний вигляд, що з'являється після натиснення на кнопку Добавить в «). У цьому вікні у полі Имя (1) можна ввести ім'я вкладки, а за допомогою списку Добавить в (2) вибрати категорію для посилання. Активізація кнопки Создать папку (3) дає змогу створювати нові категорії, наприклад вести власний каталог посилань на часто використовувані сайти.
Також під час роботи з Web-сторінками буде необхідно зберігати сторінку на диск для повторного її перегляду без завантаження з Internet. Для цього вибирають Файл, Сохранить как і у вікні, що з'явиться, вказують, під яким ім'ям і де зберегти сторінку.
-39-
У Web-сторінках з кириличними ресурсами використовують кодування (англ. encoding) — відображення символів у пам'яті комп'ютера за допомогою чисел із використанням таблиці кодування ASCII. У цій таблиці кожен символ кодується за допомогою восьми біт. Отже, так можна закодувати тільки 256 символів. їх недостатньо для того, щоб передати всі національні алфавіти світу. Тому стандарт ASCII описує тільки перші 126 символів (букви латинського алфавіту, знаки пунктуації, цифри та деякі спеціальні символи). Друга половина кодової таблиці представлена кількома не сумісними одна з одною кодови ми таблицями. Нижче наведено перелік деяких з них та вказані ОС, в яких вони використовуються: ері 251 — Windows; ср866 — DOS; KOI8-R, K0I-8U, K0I8-RU — Linux, FreeBSD та ін.; ISO 8859-5 — Solaris, IRIX та ін.
Поиск по сайту: